10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2013 року Справа № 812/953/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.
при секретарі: Шибаєвій Т.В.
за участю сторін:
представника позивача: Дюміна І.О.,
представника відповідача: Попова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 91905,51 грн., -
ВСТАНОВИВ:
24 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 91905,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування» зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Управління пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач за період з 01.04.2012 по 01.01.2013 має заборгованість перед УПФУ в м. Брянці Луганської області з відшкодування виплачених пільгових пенсій в сумі 91905,51 грн., яка до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачена. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 91905,51 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив задовольнити позов в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача частково не визнав позовні вимоги, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що УПФУ в м. Брянці було порушено строк звернення з позовом до суду, оскільки про порушення страхувальником порядку відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій управління дізналось або повинно було дізнатись з 25.04.2012 та обчислюється по 25.12.2012 за термін 9 місяців, що перевищує встановлений КАС України шестимісячний термін. В частині стягнення пільгових пенсій за період з липня по грудень 2012 року в сумі 64547,48 грн. представник відповідача позов визнав та просив розстрочити недоїмку строком на два роки шляхом сплати боргу рівними частинами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області та внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 4), у встановленому законом порядку зареєстрований у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01.04.2012 по 01.01.2013 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за Списком № 2, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 8-11, 14-17, 20-22, 24-26, 29-32, 35-37, 40-43, 46-49, 51-53). Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені на адресу відповідача та отримано уповноваженою особою підприємства, що підтверджується поштовими повідомленнями (а. с. 6, 12, 18, 27, 33, 38, 44).
Таким чином, отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунку суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.04.2012 по 01.01.2013 в сумі 91905,51 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а. с. 5).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання представника відповідача щодо встановлення порядку виконання рішення суду шляхом розстрочення податкового боргу строком на два роки шляхом сплати боргу пропорційними частинами, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі може звернутися до адміністративного суду першої інстанції із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, дійшов висновку, що немає підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення суду шляхом розстрочення боргу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 91905,51 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» (юридична адреса: 94105, Луганська область м. Брянка, вул. Мічуріна, 1, код ЄДРПОУ 01423122, р/р 26000300005959 ПАТ «Фінексбанк», МФО 380311) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області (місцезнаходження: 94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Котовського, 6, код 21792364, р/р 25603301729 ЛОУ «Ощадбанк» м. Луганськ, МФО 304665) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.04.2012 по 01.01.2013 у розмірі 91905,51 грн. (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот п'ять гривень п'ятдесят одна копійка).
В задоволенні клопотання представника Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» про встановлення порядку виконання рішення суду шляхом розстрочення боргу строком на два роки шляхом сплати боргу пропорційними частинами відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 05 березня 2013 року.
Суддя С.К. Коршиков