АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа 22 а - 796/1/2013 Головуючий в 1-й інстанції - Шкоріна О.І.
Доповідач - Корчевний Г.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2013 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Корчевного Г.В.,
суддів: Лапчевській О.Ф., Слободянюк С.В.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії, як дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії, як дитині війнизадоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва нарахувати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Стягнуто з бюджетних рахунків Головного управління державного казначейства у м. Києві судові витрати по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, у ромірі 3 грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. Вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, одержує пенсію за віком та має статус "дитина війни".
11 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, в якому просила зобов'язати державу в особі Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити нарахування підвищення до її пенсії в розмірах, що передбачені ч.1 ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" , починаючи з 01 січня 2006 року.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19.01.2006 № 3367-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджено не було.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-ІУ, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Таким чином після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилась право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд першої інстанції вірно вважав порушеним право позивача на нарахування вказаного підвищення та зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях відповідач наполягав на застосуванні строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що такими причинами позивач зазначив, що про порушення свого права дізналася із публікації в газеті «Києве мій» за №24 від 30.10.08 року. Проте суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки Закон України «Про соціальний захист дітей війни» набрав чинності з 01 січня 2006 року, був опублікований та доступний для ознайомлення.
Колегія суду вважає, що постанова в частині «Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва нарахувати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року» підлягає зміні, так як позивач звернувся до суду 11 березня 2009 року тобто річний строк порушення його прав починається з 11 березня 2008 року.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Тому не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про невірне застосування судом ст. 28 Закону № 1058-15, оскільки наявність норми ч.1 ст. 28 цього Закону за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання відповідного підвищення пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи апеляційної скарги про те, що підвищення пенсії позивачу було здійснено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відповідно до п.3 ст.116 Конституції України саме на Кабінет Міністрів України покладено забезпечення проведення державної політики у сфері соціального захисту населення, не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає ст.6 Закону № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова Кабінету Міністрів "Про деякі питання соціального захисту громадян» від 28 травня 2008 року № 530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Колегія суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова частковій зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207 КАС України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року змінити та викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.»
В решті постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: