Судове рішення #28317422

Справа № 261/654/13-к

Провадження № 1-кп/261/40/13


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



м. Донецьк                                                                                  04 березня 2013 року


          Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Жупанової О.О., при секретарі Дівів’євій Я.О., за участю прокурора Іванцової Я.С., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050870000287 від 26.12.2012 року, за обвинуваченням


ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України


у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -


                                                  В С Т А Н О В И В :


25 грудня 2012 року приблизно о 08 годині 15 хвилин обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні чоловічого туалету загальноосвітньої школи № 87 в Петровському районі м. Донецька, з метою відкритого викрадення чужого майна, з корисних мотивів, підійшов до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2В та наніс йому декілька ударів дерев’яною палкою по тулубу, умисно спричинивши останньому фізичну біль, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, в момент заподіяння. Подолавши таким чином волю потерпілого до опору, обвинувачений ОСОБА_1 відкрито заволодів його майном, а саме: блокнотом А6 з боковою спіраллю, вартістю 2,25 гривень; кульковою ручкою в корпусі темного кольору з ковпачком та надписом LINC АХО, вартістю 5,41 гривень; зошитом загальним в клітинку, блакитного кольору на 60 аркушів, вартістю 2,60 гривень; срібним кільцем, вагою 3,3 граму 925 проби, з печаткою на якій були намальовані лінії та вставлене каміння чорного кольору, вартістю 101,64 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 111,90 гривень. Після цього з місця події з викраденим зник.


          Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні грабіжу визнав повністю та пояснив, що 25 грудня 2012 року приблизно о 08 годині, перебуваючи у приміщенні чоловічого туалету загальноосвітньої школи № 87 в Петровському районі м. Донецька, підійшов до ОСОБА_2В . та наніс йому 2-3 удари дерев’яною палкою, яку проніс у школу сховавши в рукав. Після чого забрав у нього блокнот,ручку,зошит та срібне кільце. У вчиненому щиро кається.


Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що, він не має заперечень щодо повноти пред’явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.


За згодою учасників судового провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.


Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, у суду не виникає сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, а тому його винуватість в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, на думку суду, є доведеною.


Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.


Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, пом’якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.


В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що він офіційно не працює, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.


Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття обвинуваченого.


Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлені.


Враховуючи наведене, суд приходить к висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробовуванням, встановивши на підставі ст. 75 КК України іспитовий строк, з покладанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.


Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.


Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.


Відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 294 грн., та на користь Донецького науково-дослідницького інститу судових експертиз за проведення комплексної металознавчої – товарознавчої експертизи у розмірі 980 грн. 80 коп.




          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368,370,371, 374, 376 КПК України, суд,


З А С У Д И В:


ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.


На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.


Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 домашній арешт цілодобово залишити незмінним, до набранням вироком законної сили.


          Речові докази по справі: блокнот А6 з боковою спіраллю, шарикову ручку LINK AXO, зошит на 60 аркушів, срібне кільце 925 проби, вагою 3,3г. передані потерпілому ОСОБА_2 на зберігання – залишити у його користуванні. Дерев’яну ніжку з під стільця передану до камери зберігання речових доказів Петровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області – знищити.


Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 294 (двісті дев’яносто чотири) грн.


Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз процесуальні витрати за проведення металознавчої - товарознавчої експертизи в розмірі 980 (дев’ятсот вісімдесят) грн. 80 коп.


          Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.


Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

          

          


                    Суддя                                                                       О.О.Жупанова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація