КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

10.09.08 р.                                                                                          № 14/13          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Разіної Т. І (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Зеленіна  Н.І.

                                                  Фаловської  І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Циган  В.В. за довіреністю № 276-09/08юр від 09.09.08р.,

від відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівське»на рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2008 року у справі № 14/13 (суддя Іваницький О.Т.),

за позовом  закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат

                    «Красний», смт. Линовиця  Прилуцького району Чернігівської області,

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівське», с. Давидівка

                     Прип’ятського  району Полтавської області,

про               стягнення 42773,79 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2008 р. закрите акціонерне товариство «Линовицький цукрокомбінат                      «Красний»(далі по тексту –ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний», позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівське»(далі по тексту –ТОВ «Давидівське», відповідач) про стягнення  на користь позивача заборгованості у розмірі 28005,80 грн. (сума основного боргу), а також пені у розмірі 4480,93 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1841,48 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 8445,58 грн., і разом цим державного мита в сумі 427,74 грн. та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.01.2008 р. позовну заяву ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»було прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 14/13, та призначено до розгляду в засіданні на 12.02.2008 р.

В судовому засіданні 13.05.2008 р. у справі № 14/13 було прийнято рішення про задоволення позовних вимог ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат  «Красний»та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 28005,80 грн., пеню у розмірі 4480,93 грн., інфляційні витрати у сумі 8445,58 грн., 3% річних у сумі 1841,48 грн., а також витрат по сплаті державного мита –427,74 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване ст.ст. 509, 510, 526, 527, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 627, 655 Цивільного кодексу України та умовами договору купівлі-продажу № 4/3 від 03.01.2005 р.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ «Давидівське»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою № 48с від 30.05.2008 р., в якій скаржник просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2008 р. по справі № 14/13 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд порушив норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2008р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.07.2008 р. за участю представників сторін.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.08.2008 року, у зв’язку з щорічною відпусткою судді Фаловської І.М., розгляд справи № 14/13 призначено здійснити у складі колегії суддів: головуючого судді –Разіної Т.І., суддів Агрикової О.В.,         Жук Г.А.

Відповідно до розпорядження першого заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року, у зв’язку з виробничою необхідністю та відпусткою судді Жук Г.А., розгляд справи № 14/13 призначено здійснити у складі колегії суддів: головуючого судді –Разіної Т.І., суддів Зеленіної Н.І., Фаловської І.М.

Сторони у справі про час та місце судових засідань були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Скаржник у судові засідання представника не направляв. За клопотанням скаржника розгляд справи відкладався. Проте, у судове засідання 10.09.2008 р. скаржник представника також не направив, що не перешкоджало повному та всебічному дослідженню усіх обставин справи за наявними матеріалами, яких достатньо для прийняття обґрунтованого та об’єктивного рішення.

Позивач не скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду по суті за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 96, 99 ГПК України.

В судовому засіданні 10.09.08 р. представник позивача надав усні пояснення, вказавши, що з апеляційною скаргою не згоден, так як зобов’язання виконувались позивачем згідно з укладеним договором № 4/3 від 03.01.05 р., який в судовому порядку недійсним не визнавався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Давидівське»на рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2008 року не підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом між сторонами було укладено договір № 4/3 03.01.2005р. купівлі-продажу (далі по тексту –договір № 4/3).

У відповідності до п. 1.1 договору № 4/3 ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»(продавець) зобов’язується продати, а ТОВ «Давидівське»(покупець) прийняти й сплатити матеріально-технічні ресурси (товар). Згідно п. 2.2. вказаного договору, передача товару від продавця покупцю оформляється накладною чи актом прийому-передачі, а оплата за товар (п. 2.3. договору № 4/3) здійснюється передплатою згідно наданого рахунку або по факту поставки, що обумовлено прейскурантом. Розділом 3 договору № 4/3 передбачено відповідальність сторін, а саме:

- за затримку передачі товару, на продавця накладається штраф у розмірі 10% від суми поставки;

- за затримку оплати товару покупець сплачує за вимогою продавця пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення або штраф 10% від суми заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 28005,80 грн., що підтверджується накладними на поставку товару №12 від 11.04.2005 р. на суму 12750,00 грн., № 8 від 15.04.2005 р. на суму 12175,80 грн. та № 404 від 09.09.2005 р. на суму 400,00 грн., актом виконаних робіт № 124/05-05 від 02.05.2005 р. на посів цукрового буряку та довіреностями серії ЯКЖ № 359434 від 09.09.2005 р., серії НАЧ № 209689 від 11.04.2005 р., серії НАЧ № 209694 від 14.04.2005 р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.5 договору № 4/3 оплата за товар здійснюється передплатою згідно наданого рахунку або по факту поставки. В разі відстрочки сплати покупець зобов’язаний перерахувати кошти за отриманий товар на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 15.10.2005 р.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 28005,80 грн., який підтверджено належними доказами.

Доводи апелянта про неукладення договору № 4/3 від 03.01.05 р., через недосягнення згоди сторін з усіх істотних умов не беруться колегією суддів до уваги у зв’язку з подальшим схваленням відповідачем даного договору та прийняттям товару та робіт.

Щодо твердження апелянта про відсутність договорів на проведення посіву цукрового буряку, постачання цукру та гербіцидів, то наведені посилання скаржника не звільняють його від обов’язку сплатити вартість фактично отриманих товарів та робіт, що підтверджується наявними у справі доказами, а саме довіреностями на отримання матеріальних цінностей, податковими накладними та актом прийняття виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.2 договору № 4/3 визначено, що за затримку оплати товару покупець сплачує за вимогою продавця пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення або штраф 10% від суми заборгованості.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи вимоги п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України,  ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та розмір позовних вимог, правомірно дійшов висновку про стягнення з відповідача пені у сумі 4480,93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 8445,58 грн. та 3% річних у сумі 1841,48 грн.

У доводах апеляційного оскарження апелянт посилається на порушення судом першої інстанції принципу змагальності, встановленого ст. 43 ГПК України. За оцінкою скаржника, порушення полягає у проведенні судового засідання без представника відповідача, що позбавило останнього можливості подати докази.

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про порушення принципу змагальності, оскільки, як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень від 26.01.2008 р., 15.03.2008 р. та 03.04.2008 р., відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань. Крім того, представник відповідача мав можливість подати суду необхідні докази, оскільки був присутній у судових засіданнях 18.03.2008 р. та 15.04.2008 р., що підтверджено протоколами судових засідань (а.с. 37, 45). Також, відповідач не був позбавлений можливості надати необхідні докази під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, чого не було зроблено.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівське»на рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2008 року у справі №14/13 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2008 року у справі №14/13 залишити без змін.

3.          Копію постанови апеляційної інстанції надіслати сторонам по справі.

4.          Матеріали справи №14/13 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Разіна Т. І

Судді:

                                                                                                    Зеленіна  Н.І.

                                                                                                    Фаловська  І.М.

Дата відправки  17.09.08