Справа №295/519/13- а
Категорія 21
2-а/295/126/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2013 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючої –судді Семенцової Л.М.,
при секретарі – Андрушко І.С.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 17.12.2012 року близько 07-16 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 49 км автодороги Київ – Харків, в межах дозволеної швидкості, був зупинений інспектором ДАІ взводу № 4 роти ДПС ГУ МВС України в Київської області ОСОБА_2, який склав протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказав про те, що в зоні дії дорожнього знаку «обмеження максимальної швидкості 60 км/год.» позивач рухався зі швидкістю 87 км/год., тобто з перевищенням швидкості на 27 км/год. Позивач не погоджувався з викладеним у протоколі, зазначаючи в ньому про свою незгоду. Постановою серії АТ 1 № 06597 від 17.12.2012 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесеною вказаним інспектором ДАІ, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Просить скасувати зазначену постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в своїх поясненнях послався на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про отримання судової повістки, причини неявки до суду не повідомив.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
В силу ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що 17.12.2012 року близько 07-16 год. позивач керував автомобілем НОМЕР_1 на 49 км автодороги Київ – Харків та був зупинений інспектором ДАІ взводу № 4 роти ДПС ГУ МВС України в Київської області ОСОБА_2, який склав протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, вказавши, що в зоні дії дорожнього знаку «обмеження максимальної швидкості 60 км/год.» позивач рухався зі швидкістю 87 км/год., тобто з перевищенням швидкості на 27 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Візир № 5812516». Не погоджуючись із викладеним у протоколі, позивач зазначив у ньому в письмових поясненнях, що Правил дорожнього руху не порушував.
Як убачається з постанови серії АТ 1 № 06597 від 17.12.2012 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесеної інспектором ДАІ взводу № 4 роти ДПС ГУ МВС України в Київської області ОСОБА_2, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності винесення постанови серії АТ 1 № 06597 від 17.12.2012 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно позивача, а також не спростовано доводів позивача та не подано жодного безспірного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, оскільки відповідачем не виконано обов’язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення у виді вказаної постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, тому суд вважає, що в його діях його відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв’язку з чим постанова є протиправною, тому підлягає скасуванню, а справа – закриттю.
При ухваленні рішення суд виходить за межі позовних вимог в частині визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, оскільки хоча з такою вимогою позивач не звертався, але необхідність прийняття рішення в цій частині пов’язане з повноваженнями суду при вирішенні справи, визначеними п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, згідно якого у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про її скасування, тобто скасування рішення є наслідком встановлення судом його протиправності.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову на підставі ч. 5 ст. 288 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 122, 251, 280, 287, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 9, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 128, 158-163, 171-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною постанову інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 4 роти ДПС ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 серії АТ1 № 065971 від 17 грудня 2012 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1.
Скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 4 роти ДПС ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 серії АТ1 № 065971 від 17 грудня 2012 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1, якою накладено штраф у розмірі 255 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Семенцова