КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2008 № 4/194
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
за участю секретаря
судового засідання Терещенко Я.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Шкляревська Л.М., представник, довіреність від 08.08.2008 № К-92;
від відповідача: Ручкін А.Ю., представник, довіреність від16.07.2008 № 393-01-Р;
від третьої особи: повідомлений належним чином, але не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.07.2008
у справі № 4/194 (Борисенко І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Кант"
до Голосіївської районної у м. Києві ради
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота миля"
про продовження дії договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 у справі № 4/194позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Кант” до Голосіївської районної у м. Києві ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Золота миля” про продовження дії договору оренди від 31.08.2001 №214-2001 задоволено повністю. Суд визнав договір оренди від 31.08.2001 № 214-2001, укладений між Державною адміністрацією Московського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Кант” продовженим до 31.08.2011.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 Голосіївська районна у м. Києві рада подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Зокрема, скаржник посилався на те, що суд невірно послався на ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та норми ст. 764 ЦК України, а також висновок суду, що згода орендодавця за спірним договором на продовження дії цього договору свідчить сплата орендної плати позивачем після 31.08.2006 не відповідає п. 2.22 спірного договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Кант” (далі – ТОВ „ВКФ „Кант”) в наданому відзиві на апеляційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві ради проти її доводів заперечувало та просило суд рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві ради – без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Золота миля” (далі – ТОВ „Золота миля”) відзив на апеляційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві ради не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення Господарського суду м. Києва.
В засідання суду, призначене на 17.09.2008 третя особа представників не направила та не повідомила суд про причини їх неявки.
Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Державною адміністрацією Московського району м. Києва та ТОВ „ВКФ „Кант” 31.08.2001 укладено типовий договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого, Державна адміністрація Московського району м. Києва, як орендодавець, передала на підставі розпорядження голови держадміністрації Московського району м. Києва від 22.08.2001 № 1121 п. 2.6. та ордеру № 208-2001 від 22.08.2001, а ТОВ „ВКФ „Кант”, як орендар, прийняв в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю Московського району м. Києва, за адресою: вул. Заболотного, № 156/2, площею 297,3 кв. м. (п. 1 договору).
При достроковому закінченні дії договору, або після закінчення його терміну дії, за умови відсутності згоди сторін на його продовження, орендар зобов’язаний у 15-денний строк здати приміщення експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для приміщення (п. 2.15 договору).
Термін дії договору встановлюється з 31.08.2001 по 31.08.2006 (п. 5.1 договору).
Пунктом 5.2 передбачено, що після закінчення терміну, зазначеного в п. 5.1 договір оренди припиняє свою дію. Орендар має право в установленому порядку звернутись до орендодавця з проханням про укладення договору на наступний період. В разі відмови орендодавця продовжити термін оренди, орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.1 цього договору.
ТОВ „ВКФ „Кант” листом від 10.08.2006 № К-79 звернулось до Голосіївської районної в м. Києві ради з проханням продовжити строк дії договору від 31.08.2001 № 214-2001 на такий же термін та на тих же умовах.
Як вбачається із матеріалів справи відділ комунальних підприємств та оренди Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації листом від 21.08.2006 № 085/15-03/2151-Р повідомив ТОВ „ВКФ „Кант”, що на виконання доручення Голосіївської районної в м. Києві ради розглянуто звернення товариства щодо продовження строку дії спірного договору та запропонував підготувати та надати ряд необхідних документів, після чого питання щодо оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Заболотного, № 156/2 буде винесено на розгляд комісії з питань ефективного використання комунальної власності та оренди.
На виконання листа Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 21.08.2006 № 085/15-03/2151-Р, ТОВ „ВКФ „Кант” 22.09.2006 було підготовлено та надано копії документів згідно переліку, вказаному у вищезазначеному листі адміністрації.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного та Господарського кодексів України до відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, їх положення застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Враховуючи, що правовідносини між сторонами не припинилися, а продовжували існувати після набрання чинності 01.01.2004 Цивільним та Господарським кодексами України, то відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України та Прикінцевих положень Господарського кодексу України при розгляді даного спору застосовуються також норми цих Кодексів.
Згідно із ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Даний договір припиняється у випадках, зокрема закінчення терміну дії договору (п. 5.5 договору).
Частиною 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 291 ГК України також передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Посилання заявника на лист Голосіївської районної у м. Києві ради від 31.07.2006 № 270/10-Р/13 (повідомлення про непродовження договору оренди), в якому зазначається про зобов’язання товариства звільнити в термін до 31.08.2006 нежитлові приміщення орендарем яких воно є згідно договору оренди від 31.08.2001 № 214-2001, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні доказі його надіслання на адресу позивача.
Як доказ надіслання відповідачем вищевказаного листа наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення ТОВ „ВКФ „Кант” поштового відправлення, яке відповідачем 07.08.2006 було надіслано на адресу позивача та отримано останнім 26.10.2006, судом не може вважатись належним доказом, так як із даного повідомлення не вбачається, що Голосіївською районною у м. Києві радою 07.08.2006 було направлено товариству саме лист від 31.07.2006 № 270/10-Р/13.
Оскільки повідомлення про непродовження договору оренди від 31.08.2001 № 214-2001 ТОВ „ВКФ „Кант” у встановлений ч. 4 ст. 284 ГК України та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін не отримувало, то колегія суддів вважає, що у товариства були всі підстави продовжувати орендувати приміщення за спірним договором оренди, тим паче, що товариство 10.08.2006 зверталось до ради з проханням про продовження строку дії договору та з листа Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 21.08.2006 вбачається, що орендар не заперечує проти продовження дії договору оренди від 31.08.2001 № 214-2001 на такий самий строк і на тих самих умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
При цьому, із наявних в матеріалах справи виписок з особового рахунку ТОВ „ВКФ „Кант” вбачається, що товариством протягом всього часу після закінчення дії договору оренди сумлінно вносилась орендна плата за користування орендованим приміщенням відповідно до умов договору.
Слід також зазначити, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше.
Також дану правову позицію підтримує Вищий господарський суд України (пункт 12 роз’яснення Президії Арбітражного суду України від 25.05.2000 р. № 02-5/237).
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін і ч. 3 цієї ж статті передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін та викладене положення кореспондується також з приписами ч. 1 ст. 777 ЦК України, відповідно до якої наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк, а також те, що судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи доведено належне виконання обов'язків ТОВ „ВКФ „Кант” за договором оренди від 31.08.2001 № 214-2001 і висновок суду не спростований відповідачем, в зв’язку з чим колегія суддів підтримує висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість заявленого позову та про його задоволення в повному обсязі.
Також, слід зазначити, що місцевий господарський суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на рішення Господарського суду м. Києва віл 13.12.2007 у справі № 3/498, яким було задоволено позов Голосіївської районної у м. Києві ради до ТОВ „ВКФ „Кант” про виселення з приміщення по вул. Академіка Заболотного, 156/2, загальною площею 297,30 кв.м та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 у цій же справі, якою зазначене рішення Господарського суду м. Києва залишено без змін, оскільки відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2008 у справі № 3/498 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 та рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2007 у справі № 3/498 скасовані, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
При цьому, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 13.12.2007 у справі № 3/498 вказав, що господарськими судами попередніх інстанцій не враховано положення ч. 1 ст. 777 ЦК України, не встановлено належність виконання ТОВ „ВКФ „Кант” своїх обов’язків за договором та набуття чи втрату переважного права перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Посилання скаржника, що судом невірно застосовано положення ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та норми ст. 764 ЦК України, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, наведених у даній постанові суду.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 у справі № 4/194.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 у справі № 4/194 залишити без змін, а апеляційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві ради - без задоволення.
2. Матеріали справи № 4/194 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
18.09.08 (відправлено)