КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2008 № 05-5-35/1356-35/234
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
за участю секретаря
судового засідання Терещенко Я.О.
за участю представників сторін:
від позивача: повідомлений належним чином, але не з’явився,
від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився,
від третьої особи 1: Наконечний В.В., представник, довіреність б/н від 13.06.2008;
Збирит О.В., представник, довіреність б/н від 13.06.2008;
від третьої особи 2: повідомлений належним чином, але не з’явився,
від прокуратури: Кравченко Н.М., прокурор, посвідчення від 18.12.2007 № 283;
розглянувши апеляційне подання Заступника прокурора м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.07.2008
у справі № 05-5-35/1356-35/234 (Літвінова М.Є.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів
до Київської міської ради
треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього"
2. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсним рішення від 26.07.2007 № 89/1923
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.08.2008 у справі № 05-5-35/1356-35/234 у позові Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього”, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення від 26.07.2007 № 89/1923 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 Заступник прокурора міста Києва вніс апеляційне подання, в якому просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційне подання мотивоване тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Зокрема, апелянт посилався на те, що оспорюване рішення Київською міською радою прийнято з порушенням ст. 184 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 19 Закону України „Про основи містобудування”, ст. 13 Закону України „Про планування і забудову територій”; висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 26.07.2007 № 432/05-42 не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а саме суперечить п. п. 3.5.8, 3.5.9 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему від 03.12.2004 № 391.
Крім того, апелянт посилається на те, що суддя Літвінова М.Є. не мала права повторно розглядати дану справу, а повинна була заявити самовідвід, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 № 05-5-35/1356 ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.02.2008 винесену зазначеною суддею було скасовано, а позовну заяву передано на розгляд до місцевого господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього” (далі – ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього”) відзиві на апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва проти доводів апеляційного подання заперечувало та просило суд рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 залишити без змін, а апеляційне подання скаргу Заступника прокурора міста Києва – без задоволення.
Державний комітет України із земельних ресурсів, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київська міська рада відзив на апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва не надано, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду, а також в засідання суду, призначене на 15.09.2008 позивач, відповідач та третя особа 2 представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки.
Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути позовну заяву прокурора за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників третьої особи та прокурора, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Київською міською радою 26.07.2007 прийняте рішення № 89/1923 „Про передачу ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього” земельних ділянок для будівництва та обслуговування автотранспортного підприємства з автосалоном та виставковими приміщеннями та прибудованою станцією техобслуговування з офісними приміщеннями по вул. Куренівській, 27а в Оболонському районі міста Києва”.
Пунктом 1 зазначеного рішення Київською міською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього” для будівництва та обслуговування автотранспортного підприємства з автосалоном та виставковими приміщеннями та прибудованою станцією техобслуговування загальною площею 2,03 га на вул. Куренівській, 27а в Оболонському районі міста Києва.
Пунктом 2 рішення Київської міської ради № 89/1923, ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього” вирішено передати за умови виконання п. 3 рішення, земельні ділянки загальною площею 2,03 га на вул. Куренівській, 27а в Оболонському районі міста Києва, в тому числі:
- ділянку № 1 площею 0,24 га – в короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній (період будівництва), для організації будівництва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
- ділянку № 2 площею 1,79 га – в довгострокову оренду на 15 років для будівництва та обслуговування автотранспортного підприємства з автосалоном та виставковими приміщеннями та прибудованою станцією техобслуговування з офісними приміщеннями, з них:
- 1,21 га – за рахунок земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення;
- площею 0,58 га – за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (у зв’язку з переходом права власності на майно, договір купівлі-продажу від 16.01.2007 № 68).
Пунктом 3.7 рішення Київська міська рада зобов’язала товариство виконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київської міської санепідемстанції, Головного управління охорони культурної спадщини, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, ДП „Інститут генерального плану міста Києва”.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом, тощо.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст 116 Земельного кодексу України).
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 6 Закону України „Про столицю України місто-герой Київ” передбачено, що місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань, зокрема, міських рад.
Судом встановлено, що земельні ділянки, передані ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього”, знаходяться в межах міста Києва, а отже прийняття відповідного рішення про передачу земельних ділянок є компетенцією органу місцевого самоврядування –Київської міської ради.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України).
Київське міське головне управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах (Київміськголовзем) 25.07.2007 за № 06-03-4/1520 розглянувши матеріали про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього” для будівництва та обслуговування автотранспортного підприємства з автосалоном та виставковими приміщеннями та прибудованою станцією техобслуговування з офісними приміщеннями на вул. Куренівській, 27-а в Оболонському районі міста Києва, погодило проект землеустрою щодо відведення товариству зазначених земельних ділянок площею 2,03 га.
Також, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього” для будівництва та обслуговування автотранспортного підприємства з автосалоном та виставковими приміщеннями та прибудованою станцією техобслуговування з офісними приміщеннями було погоджено для оформлення у встановленому порядку і ДП „Інститут Генерального плану міста Києва” ВАТ „Київ проект” Київської міської державної адміністрації (лист від 19.07.2007 № 2201).
Крім того, зазначений проект землеустрою було погоджено для розгляду Державної землевпорядної експертизи та затвердження у встановленому порядку і Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (лист від 23.07.2007 № 09-7354).
Згідно із ст. 3 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” цей Закон регулює відносини, що виникають при проведенні державної експертизи землевпорядної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки (ч. 2 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”).
Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 4 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”).
Начальником Київського міського головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах було розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „АТП КМБ-1 імені М.П. Загороднього” для будівництва та обслуговування автотранспортного підприємства з автосалоном та виставковими приміщеннями та прибудованою станцією техобслуговування з офісними приміщеннями на вул. Куренівській, 27-а в Оболонському районі міста Києва та затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 26.07.2007 № 432/05-42.
У п. 11 зазначеного висновку вказано, що проект не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.
У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи (ч. 6 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”).
На виконання Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” та згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 14.07.2004 № 31034/1/1-04 наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 № 391 затверджено Методику проведення державної експертизи землевпорядної документації (далі – Методика).
В пункті 1.1 Методики зазначено, що ця Методика визначає організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері.
Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов'язковою. При цьому, негативна оцінка об'єкта експертизи повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних нормативно-правових актів (п. 3.5.4 Методики).
Усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин (п. 3.5.8 Методики).
Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи (п. 3.5.9 Методики).
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи (ч. 8 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”).
Згідно п. 3.5.7 Методики висновки державної експертизи землевпорядної документації після їх підпису експертами, керівником експертного підрозділу та затвердження керівництвом Держкомзему України, Рескомзему АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів, скріплені гербовою печаткою, є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником.
Як вбачається із змісту висновку від 26.07.2007 № 432/05-42, в ньому не вказано відповідно до ч. 6 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” конкретних вимог, згідно з якими необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи та не зазначено зауважень та конкретних пропозицій з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів (п. 3.5.4 Методики).
При цьому, зазначений висновок підписано експертами: начальником управління використання, оцінки, організації ринку земель та державної землевпорядної експертизи та заступником начальника управління використання, оцінки, організації ринку земель та державної землевпорядної експертизи, а також на титульному листі стоїть гриф „затверджено” – начальник Київського міського головного управління земельних ресурсів та підпис скріплено гербовою печаткою.
Отже, висновок від 26.07.2007 № 432/05-42 є затвердженим, а оскільки він затверджений, то він є позитивним.
Відповідно до п. 1 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Матеріалами справи не доведено, в чому саме полягає порушення у зв'язку з прийняттям спірного рішення Київської міської ради прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі - Державного комітету України із земельних ресурсів.
Враховуючи те, що спірне рішення про передачу земельних ділянок є компетенцією органу місцевого самоврядування, тобто Київської міської ради і матеріалами справи доведено його відповідність чинному законодавству України, зокрема, ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” і з наявних в матеріалів справи не вбачається порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі - Державного комітету України із земельних ресурсів, то колегія суддів вважає, що Господарський суд м. Києва обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Заступника прокурора міста Києва.
Посилання прокурора в апеляційному поданні на невідповідність висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 26.07.2007 № 432/05-42 п. п. 3.5.8, 3.5.9 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації колегія суддів вважає помилковим, оскільки зі змісту висновку не вбачається наведення експертами конкретних зауважень та недоліків, які підлягали їх усуненню та виправленню, а оскільки висновок затверджено та скріплено гербовою печаткою, то цей висновок відповідно до ч. 8 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” та п. 3.5.7 Методики є позитивним та таким, що є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.
Також колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта, що оскаржене рішення було прийнято незаконним складом суду, оскільки ухвала Господарського суду м. Києва від 11.02.2008, яка була скасована постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008, була прийнята суддею Літвіновою М.Є. і рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 було також прийнято суддею Літвіновою М.Є. з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.04.2008 було скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.02.2008 про повернення позовної заяви без розгляду і матеріали справи були передані на розгляд до Господарського суду м. Києва, а не на новий розгляд.
При цьому, Заступник прокурора міста Києва не був позбавлений права в порядку, передбаченому ст. 20 ГПК України заявити відвід судді при розгляді справи по суті спору.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 у справі № 05-5-35/1356-35/234.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 у справі № 05-5-35/1356-35/234 залишити без змін, а апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва - без задоволення.
2. Матеріали справи № 05-5-35/1356-35/234 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам, третім особам та прокурору.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
16.09.08 (відправлено)