Справа №0909/4099/2012
Провадження №22-ц/779/34/2013
Категорія 46
Головуючий у І інстанції Васильковський В.В.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2013 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Мелінишин Г.П.
суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.
секретаря: Городецької У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 жовтня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги мотивував тим, що з 15.02.2000 р. перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 З серпня 2011 року сторони припинили ведення спільного господарства. Посилаючись на придбання в період шлюбу спільного рухомого майна вартістю 32 485 грн. та на рівність часток подружжя в ньому, просив виділити йому майно на суму 16 200 грн. згідно поданого переліку. Крім того, зазначав, що в період шлюбу ними вносились грошові кошти в установи банків - ПАТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «ПРИВАТБАНК» та ПАТ «УКРСОЦБАНК». В зв'язку із цим просив виділити йому також 1/2 частину цих вкладів.
ОСОБА_3 у серпні 2012 року звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Свої вимоги мотивувала тим, що обсяг майна, нажитого подружжям за час шлюбу, є іншим, ніж зазначав ОСОБА_2, оскільки до нього включено майно, належне третім особам. В той же час не включено майно, що набуто сторонами під час шлюбу. Посилаючись на загальну вартість майна подружжя на суму 43 885, 50 грн., просила виділити відповідачу майно на суму 22 100 грн., вказавши конкретний його перелік, а інше майно виділити їй. Наявність грошових коштів в установах банку заперечила.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16 серпня 2012 року вказані позовні заяви об'єднано в одне провадження.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 31 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Розподілено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділено у власність ОСОБА_2 скутор «Віпер» вартістю 5400 грн., мотоблок «Заря» вартістю 9600 грн., мопед «Альфа» вартістю 4000 грн., телевізор «Томпсон» вартістю 1050 грн., телевізор чорного кольору бувший у вжитку вартістю 300 грн., відеомагнітофон «Нордменде» вартістю 250 грн., приставку VCD-121 NOKI SONIC вартістю 100 грн., зварювальний апарат та шлем вартістю 1000 грн., пилосос вартістю 300 грн., всього на суму 21800 грн.
Також виділено у власність ОСОБА_2 1/2 частку грошових коштів, що знаходяться на рахунку №НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Виділено у власність ОСОБА_3 телевізор «LG» вартістю 2300 грн., комп'ютер «Панасонік» вартістю 5000 грн., відеокамеру «Панасонік» вартістю 2200 грн., відеомагнітофон вартістю 1200 грн., ДВД програвач вартістю 385 грн., мотокосу вартістю 1200 грн., килим вартістю 400 грн., ланцюгову бензопилу вартістю 800 грн., скутор вартістю 6000 грн., мікрохвильову піч вартістю 500 грн., супутникову антену вартістю 700 грн., фотоапарат вартістю 100 грн., магнітофон «караоке» вартістю 500 грн., буфер до комп'ютера вартістю 300 грн., машинку для стрижки вартістю 200 грн., всього на суму 21785 грн.
Виділено у власність ОСОБА_3 1/2 частку грошових коштів, що знаходяться на рахунку №НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Вирішено також питання судових витрат.
На дане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд неправильно встановив обсяг спільно нажитого подружжям майна. Так, висновок суду, що спальний набір вартістю 5000 грн., холодильник «Норд» вартістю 2800 грн. та морозильна камера вартістю 3000 грн. є власністю батька ОСОБА_3 - свідка ОСОБА_4 зроблений виключно на підставі пояснення свідка, які дані в інтересах дочки, та не підтверджений жодними доказами. При цьому, судом не взято до уваги, що з часу одруження - 15 лютого 2000 року до часу припинення спільного проживання - серпень 2011 року вони проживали в господарстві батька відповідача в с. Ліски і саме тому це майно знаходиться в його господарстві. Крім того, судом не з'ясовано за які кошти свідок ОСОБА_4, 1925 року народження, придбав вказане майно загальною вартістю 10800 грн.
Разом з тим, судом не дано правильної юридичної оцінки поясненням його матері, ОСОБА_3 про те, що мотоблок, телевізор «Томсон», телевізор чорного кольору бувший у вжитку, відеомагнітофон та приставка є її особистим майном і знаходяться в її господарстві в с. Черемхів.
Також суд неповно з'ясував обставини щодо наявності грошових вкладів у банку. Поділивши грошовий вклад, який знаходиться на рахунку №НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», відкритий 19.07.2006 р., судом не взято до уваги, що на день ухвалення рішення даного рахунку не існує. При цьому суд виходив тільки з довідки банку щодо відсутності в програмних комплексах відомостей про закриття вказаного рахунку. Проте, як вбачається з даної довідки, в основному депозитний договір укладався терміном на один рік, по закінченню якого укладався новий депозитний договір на цей же термін.
Крім того, ним неодноразово заявлялось клопотання про витребування з Івано-Франківських філій «УКРСОЦБАНКу», ПАТ «КРЕДОБАНКу» та Івано-Франківського відділення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНКу» відомостей про наявність грошових вкладів на ім'я ОСОБА_3 та рух коштів по них, проте дані клопотання були лише частково задоволені. За таких обставин судом не повністю встановлено обсяг спільно нажитого подружжям майна, що підлягало поділу між ними.
З цих підстав просив рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_3 доводів скарги не визнала посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи частково основний і зустрічний позови суд першої інстанції виходив з того, що за час шлюбу сторонами набуто майно на суму 43 585 грн., яке підлягає поділу між ними в натурі з урахуванням інтересів кожного із сторін. При цьому суд вважав, що спальний набір, холодильник «Норд» та морозильна камера не входять до складу спільного майна подружжя, оскільки належать третій особі - батькові ОСОБА_3 Також, враховуючи наявність грошового вкладу на ім'я ОСОБА_3, відкритого 19 липня 2006 року в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що є спільним майном подружжя, суд розподілив його між сторонами по 1/2 частині, не зазначивши при цьому розміру грошових коштів, що виділяються сторонам.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Однак ухвалене у справі рішення не відповідає зазначеним вимогам з таких підстав.
Судом встановлено, що з 15.02.2000 р. та на момент звернення до суду з даним позовом сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 04.09.2012 року розірвано.
За час шлюбу сторонами нажито рухоме майно, що є їхнім спільним сумісним майном, а відповідно частки в якому є рівними.
Згідно ч. 1 ст. 60 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором або законом. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.ст.70, 71 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Крім того, як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
В порушення вищезазначених вимог закону судом першої інстанції неправильно встановлено обсяг спільно нажитого подружжям ОСОБА_3 майна, що призвело до неправильного вирішення спору.
Зокрема, суд безпідставно виключив зі складу майна подружжя спальний набір вартістю 3500 грн., холодильник «Норд» вартістю 2800 грн. та морозильну камеру 3000 грн., всього вартістю 10800 грн., вважаючи це майно власністю третьої особи - батька ОСОБА_3 При цьому суд не врахував, що належних і допустимих доказів за змістом ст. 60 ЦПК України на підтвердження цієї обставини суду не представлено.
Натомість, предметом поділу як спільного майна подружжя є мотоблок «Заря» вартістю 9600 грн., телевізор «Томпсон» вартістю 1050 грн., телевізор чорного кольору бувший у вжитку вартістю 300 грн., приставка VCD-121 NOKI SONIC вартістю 100 грн., які належать матері позивача ОСОБА_3 Належність останній мотоблоку підтверджується відповідною накладною (а.с.108).
Що стосується іншого майна (телевізорів та приставки), то обставини, зазначені позивачем щодо продажу їх матері ОСОБА_3, визнані в засіданні апеляційного суду ОСОБА_3.
Враховуючи, що згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, суд вважає доведеними обставини щодо належності ОСОБА_3 цього майна, а отже необхідність виключення його зі складу спільного майна подружжя.
При цьому твердження апелянта та його представника щодо належності матері відеомагнітофону «Нордменде» вартістю 250 грн. не заслуговують на увагу, оскільки таких доказів суду не надано.
Що стосується іншого рухомого майна, то його об'єм та вартість встановлені судом правильно і на спростування цієї обставини доказів не представлено.
З врахуванням наведених обставин вартість рухомого майна подружжя, придбаного ними під час шлюбу, і яке підлягає розподілу, становить 42 035 грн. Тому відповідно частка кожного становить по 21 017, 50 грн.
Також місцевим судом неправильно встановлено і розмір грошових коштів, набутих сторонами в період шлюбу.
В апеляційному суді встановлено, що спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 є також грошові кошти в розмірі 93 530, 45 грн., що знаходились в установах банків на момент припинення ведення сторонами спільного господарства - липень 2011 року. Зокрема, з них: в Івано-Франківській філії Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» - 41854,21 грн. (договори банківського вкладу від 06.09.2010 р., 08.09.2011 р., 01.11.2010 р. 03.11.2011 р., з відповідними відсотками), в Івано-Франківській філії Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» - 18062,54 грн. (договір від 19.08.2010 року, з відповідними відсотками). Крім того, в Івано-Франківському відділенні Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» - 4313,32 доларів США, що по офіційному курсу НБУ на день розгляду справи становить 33613,70 грн. (1 долар США=7,793 грн.) згідно договорів від 23.07.2010 р., 25.07.2011 р., в т.ч. з відповідними відсотками. Наведені обставини підтверджуються витребуваними апеляційним судом копіями договорів, відкритими в цих установах банків на ім'я ОСОБА_3, та даними про рух коштів по них.
За таких обставин частка кожного із сторін становить 46 765, 22 грн. ((41854,21 грн. +18062,54 грн. + 33613,70 грн.) : 2 ).
Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом про те, що вказані грошові кошти є власністю сім'ї її сестри ОСОБА_7, оскільки представлені докази ці обставини не підтверджують. Крім того, позов третіх осіб щодо захисту їх права до суду не заявлявся.
З врахуванням наведених обставин, постановлене судом першої інстанції без дотримання вимог матеріального та процесуального права рішення не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовів.
Приймаючи до уваги вищезназначені обставини та враховуючи інтереси кожного із сторін колегія суддів приходить до висновку, що спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_3 підлягає розподілу між ними таким чином. У власність ОСОБА_2 слід виділити скутор «Віпер» вартістю 5400 грн., мопед «Альфа» вартістю 4000 грн., відеомагнітофон «Нордменде» вартістю 250 грн., зварювальний апарат та шлем вартістю 1000 грн., пилосос вартістю 300 грн., спальний набір вартістю 3500 грн., холодильник «Норд» вартістю 2800 грн., морозильну камеру вартістю 3000 грн., машинку для стрижки вартістю 200 грн., мікрохвильову піч вартістю 500 грн., фотоапарат вартістю 100 грн., всього на суму 21 050 грн.
У власність ОСОБА_3 слід виділити телевізор «LG» вартістю 2300 грн., комп'ютер «Панасонік» вартістю 5000 грн., відеокамеру «Панасонік» вартістю 2200 грн., відеомагнітофон вартістю 1200 грн., ДВД програвач вартістю 385 грн., мотокосу вартістю 1200 грн., килим вартістю 400 грн., ланцюгову бензопилу вартістю 800 грн., скутор вартістю 6000 грн., супутникову антену вартістю 700 грн., магнітофон «караоке» вартістю 500 грн., буфер до комп'ютера вартістю 300 грн., всього на суму 20 985 грн. В
В зв'язку з різницею у вартості часток майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 32, 50 грн. грошової компенсації.
Також з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1/2 частина грошових вкладів в установах банку в розмірі 46 765, 22 грн.
Розподіл судових витрат на сторін слід покласти відповідно до ст. 88 ЦПК України. Зокрема, з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави 463 грн. 23 коп. недоплаченого судового збору.
Що стосується витрат на правову допомогу, то враховуючи одинаковий їх розмір, понесений сторонами та підтверджений документально, часткове задоволення основного та зустрічного позовів, колегія суддів підстав для стягнення цих судових витрат із сторін не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 жовтня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково. Розподілити майно,що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділити у власність ОСОБА_2 скутор «Віпер» вартістю 5400 грн., мопед «Альфа» вартістю 4000 грн., відеомагнітофон «Нордменде» вартістю 250 грн., зварювальний апарат та шлем вартістю 1000 грн., пилосос вартістю 300 грн., спальний набір вартістю 3500 грн., холодильник «Норд» вартістю 2800 грн., морозильну камеру вартістю 3000 грн., машинку для стрижки вартістю 200 грн., мікрохвильову піч вартістю 500 грн., фотоапарат вартістю 100 грн., всього на суму 21 050 грн.
Виділити у власність ОСОБА_3 телевізор «LG» вартістю 2300 грн., комп'ютер «Панасонік» вартістю 5000 грн., відеокамеру «Панасонік» вартістю 2200 грн., відеомагнітофон вартістю 1200 грн., ДВД програвач вартістю 385 грн., мотокосу вартістю 1200 грн., килим вартістю 400 грн., ланцюгову бензопилу вартістю 800 грн., скутор вартістю 6000 грн., супутникову антену вартістю 700 грн., магнітофон «караоке» вартістю 500 грн., буфер до комп'ютера вартістю 300 грн., всього на суму 20 985 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 32, 50 грн. грошової різниці вартості частки майна подружжя.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/2 частину грошових вкладів в установах банку в розмірі 46 765, 22 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 463 грн. 23 коп. недоплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: Р.Й. Матківський
В.Д. Фединяк