10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2013 року Справа № 812/210/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Шибаєвій Т.В.,
за участю сторін:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1051 від 12.09.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,
ВСТАНОВИВ:
08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1051 від 12.09.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням № 1051 від 12.09.2012 начальником управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Салітою Г.В. на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на Відокремлений підрозділ «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» накладено штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Не погодившись з даним рішенням позивач оскаржив його до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 06.11.2012 скаргу ДП «Антрацит» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач вважає, що рішення УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1051 від 12.09.2012 винесено з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованим, оскільки застосовані штрафні санкції за порушення п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, на думку позивача, УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі порушено вимоги вказаної статті. З огляду на вищевикладене позивач просив скасування рішення № 1051 від 12.09.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, 18.02.2013 на адресу суду факсимільним зв'язком надійшло клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника ДП «Антрацит».
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, 18.02.2013 на адресу суду поштовим зв'язком надійшло заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що ВП «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» єдиний внесок щомісячно сплачується з порушенням строків, він зараховується управлінням в рахунок погашення існуючої на момент його сплати недоїмки за єдиним внеском, пенею та фінансовими санкціями. Таким чином, у підприємства виникає нова недоїмка за внесками. Крім того, як зазначає відповідач в своїх запереченнях, позивач в позові не заперечує проти зазначених в розрахунку до рішення дат та сум, якими перераховано єдиний соціальний внесок, а оскаржує право управління на застосування фінансової санкції. Посилання позивача на норми Господарського кодексу України є помилковими, оскільки правовідносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування не є предметом регулювання зазначеного кодексу. Тому, на думку відповідача, рішення № 1051 від 12.09.2012 прийнято згідно норм діючого законодавства. Просив суд розглянути справу за відсутності представника УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області та відмовити у задоволенні позову.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи та має у своїй структурі відокремлений підрозділ «Антрацитівський ремонтно-механічний завод». ВП «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи та перебуває на обліку в УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.
12.09.2012 УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області було винесено рішення № 1051 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ВП «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосована штрафна санкція у розмірі 39386,29 грн. та нараховано пеню в сумі 13086,77 грн. за період з 21.05.2012 по 27.06.2012 (а. с. 9).
Зазначене рішення було оскаржене позивачем до Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 06.11.2012 № 9131/09-10 про результати розгляду скарги ДП «Антрацит» в задоволенні скарги було відмовлено (а. с. 7-8).
Як вбачається з картки особового рахунку платника, долученої до матеріалів справи відповідачем (а. с. 28-31), протягом тривалого часу за позивачем обліковується заборгованість по сплаті єдиного внеску до Пенсійного фонду України. Позивач єдиний внесок за період з 21.05.2012 по 27.06.2012 перераховував з порушенням строку, встановленого законом.
Згідно Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Нараховані за рішенням від 12.09.2012 № 1051 штрафні санкції та пеня були застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску у період з 21.05.2012 по 27.06.2012 у розмірі 10% та 0,1% відповідно своєчасно несплачених сум, на підставі даних карток особового рахунку ВП «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит». Факт наявності боргу позивачем не оскаржується та підтверджується розрахунком фінансової санкції та пені (а. с. 9 зв.).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно ч. 10 ст. 25 Закону № 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно ч. 14 ст. 25 Закону № 2464, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464, рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Таким чином безпідставними є посилання позивач на ст. 250 Господарського кодексу України, а саме на порушення відповідачем строків застосування штрафних санкцій та пені.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач змінив призначення платежу та поточні виплати спрямував на погашення попередніх боргів, оскільки ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення № 1051 від 12.09.2012 було винесено відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, підстав для його скасування судом не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Антрацит» до Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1051 від 12.09.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 01 березня 2013 року.
Суддя С.К. Коршиков