10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 року Справа № 812/193/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені в сумі 46570,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені в сумі 46570,26 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-ХІV Державне підприємство «Первомайськвугілля» був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності і станом на 20.12.2012 має заборгованість зі сплати страхових внесків до відділення Фонду СНВ України. В порушення зазначеного Закону та Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду страхування від нещасних випадків України від 12.07.2007 № 36, ДП «Первомайськвугілля» не в повному обсязі перерахувало страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду від 20.12.2012, пеня за платежами ДП «Первомайськвугілля» за період з 01.11.2011 по 30.09.2012 перед відділенням Фонду складає 46570,26 грн. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню у сумі 46570,26 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 25.02.2013 факсимільним зв'язком надіслав суду клопотання, в якому адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі (а. с. 34), надав суду заперечення, в обґрунтування яких послався на наступне. Обов'язок відповідача, як страхувальника, своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду та відповідальність за невиконання цього обов'язку була встановлена чинним законодавством України до 01.01.2011. Норми п. 7 Прикінцевих положень Закону № 2464 дозволяють здійснювати саме стягнення вже нарахованих та несплачених до 01.01.2012 страхових внесків та штрафних санкцій, та не дають повноважень здійснювати нарахування нових штрафних санкцій.

Перевірку ДП «Первомайськвугілля» позивачем проведено в грудні 2012 року за період з 01.11.2011 по 30.09.2012, тобто у період, коли норми Закону № 1105, що передбачали відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків, втратили чинність, а відтак, не підлягали застосуванню. На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 24.04.2003 (а. с. 10).

Відповідно до статті 45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІV), роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 47 Закону № 1105-ХІV, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці), страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду ССНВ України від 12.07.2007 року № 36, сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника. При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням указаної знижки (надбавки).

Пунктами 4.12, 4.13, 4.14 вказаної Інструкції встановлено порядок та строки сплати зазначених страхових внесків, які сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ДП «Первомайськвугілля» за період з 01.11.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 20.12.2012 № 105 (а. с. 8-9). Проведеною перевіркою виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нарахована пеня у розмірі 46570,26 грн.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності», в редакції до 01.01.2011, встановлено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

За приписами частини другої цієї статті, за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Однак, закону, який встановлює розмір, порядок нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, прийнято не було.

За таких обставин суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені.

Посилання позивача на Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12.07.2007 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за №867/14134, судом до уваги не прийнято, оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не був наділений повноваженнями по встановленню розміру, порядку нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені в сумі 46570,26 грн. - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2013 року.

Суддя С.К. Коршиков