Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2013 р. Справа №805/1923/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10-45
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Хохленкова О. В.,
за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.,
за участю представника позивача: Лапшенкова Я.В.,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Райтел» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток та з податку на додану вартість у сумі 10266,77 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства «Райтел» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток та з податку на додану вартість у сумі 10266,77 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що за результатами господарської діяльності, в результаті визначених податкових зобов'язань податковим органом приватне підприємство «Райтел» має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 10266,77 грн. Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань вийшли, заходи прийняття податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення. Станом на 14.02.2013 року податковий борг не погашено, вказана сума заборгованості до бюджету не перерахована.
Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток і з податку на додану вартість та податкових повідомлень-рішень. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали.
Просить суд стягнути з приватного підприємства «Райтел» податковий борг у сумі 10266,77 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшов конверт про повернення судової повістки.
Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця знаходження вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Райтел» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.06.2004 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 23.06.2004 року, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 23.06.2004 року № 28445/10/28-1-012-3 (а.с.4, 5).
Відповідач є платником податку на прибуток, який відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, належить до загальнодержавних податків.
ДПІ у Ворошиловському районі були направлені податкові вимоги за погодженим податковим зобов'язанням з податку на прибуток:
- Перша податкова вимога №1/225 від 09.02.2010 року яким визначений платіж за штрафними санкціями у сумі 2195,76 грн.(а.с.7).
- Друга податкова вимога №2/441 від 22.03.2010 року яким визначений платіж за штрафними санкціями у сумі 2195,76 грн.(а.с.8).
Вказані вимоги отримані відповідачем, про що є відмітка на поштовому повідомленні,
але відповідачем податкові зобов'язання згідно цих вимог не було сплачено у встановлений позивачем строк.
Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.57.3 ст.57 кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 58.3 сти.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення - рішення за якими стягуються суми податкових зобов'язань відповідачем не оскаржувались, тому є узгодженими.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного кодексу.
На час розгляду справи відповідачем податковий борг з податку на прибуток та з податку на додану вартість у загальній сумі 10266,77 грн. не сплачений. Заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток та податок на додану вартість підтверджена зворотнім боком облікової картки (а.с.15-20).
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.
З метою погашення податкового боргу відповідачу були направлені податкові повідомлення - рішення:
- № 0011781542 від 21.11.2011 року у сумі 9180,00 гривень з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). (а.с.13).
- № 0009841540 від 07.12.2011 року у сумі 2040 гривень з податку на прибуток приватних підприємств (а.с.10).
Ці податкові повідомлення-рішення керівник підприємства отримав особисто про що свідчить його підпис на цих документах.
По першому податковому повідомленню - рішенню відповідач сплатив 636,29 грн., а по другому в нього була переплата з податку на прибуток в сумі 359,24 грн., та на цю суму було зменшено його заборгованість.
Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх повного погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Райтел» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 10266,77 грн. - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Райтел» (83001, Донецька обл., вул. Артема, буд.27, код ЄДРПОУ 32879888) з рахунків в банках, обслуговуючих приватне підприємство «Райтел» на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податковий борг у сумі 10266 (десть тисяч двісті шістдесят шість) гривень 77 копійок.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено 05 березня 2013 року у присутності представника позивача.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Хохленков О.В.