УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. справа № 2а/0470/9539/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Олефіренко Н.А. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшокова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі №2а/0470/9539/11 за позовом ОСОБА_1 до начальника Відділу державної експертизи умов праці та з питань охорони праці - головного державного експерту з умов праці Управління трудових відносин, зайнятості населення та умов праці Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації Просандєєва Олександра Івановича, заступника начальника Управління пенсіонного забезпечення - начальника відділу з питань призначення пенсій Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області Лехкодух Світлани Володимирівни, завідуючого Відділенням гігієни праці Дніпропетровської обласної санітарно-епідеміологічної станції Іванченко Олександра Івановича про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11 січня 2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Відділу державної експертизи умов праці та з питань охорони праці - головного державного експерту з умов праці Управління трудових відносин, зайнятості населення та умов праці Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації Просандєєва О.І., заступника начальника Управління пенсіонного забезпечення - начальника відділу з питань призначення пенсій Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області Лехкодух С.В., завідуючого Відділенням гігієни праці Дніпропетровської обласної санітарно-епідеміологічної станції Іванченко О.І. згідно якого просив визнання протиправними дії відповідачів в частині неналежного проведення перевірки звернень позивача та визнати незаконним Акт про результати комісійного розгляду звернень працівника ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 щодо неправильного застосування Списку № 1, видачі недостовірних документів при оформленні пенсії, припинення видачі молока та ненадання інформації про стан охорони праці від 12 травня 2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що він не згодний з результатами викладеними у акті від 12 травня 2010 року про результати комісійного розгляду його звернень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невірної оцінки доказів просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його уточнений позов.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 11 січня 2011 року звернувся до суду з вказаним позовом згідно якого просив суд згідно якого просив визнання протиправними дії відповідачів в частині неналежного проведення перевірки звернень позивача та визнати незаконним Акт про результати комісійного розгляду звернень працівника ВАТ 2АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 щодо неправильного застосування Списку № 1, видачі недостовірних документів при оформленні пенсії, припинення видачі молока та ненадання інформації про стан охорони праці від 12 травня 2010 року.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що посадова особа сама визначає межі та коло дій, які необхідно їй вчинити для належної перевірки звернення громадян, відповідачі проводи перевірку звернення ОСОБА_1 на підставі наданих підприємством документів, оскільки вилучати докази самостійно не мають повноважень, тому відповідачами вжиті усі передбачені Законом заходи для винесення правомірного рішення. Крім того, суд в процесі розгляду справи дійшов висновку, що фактично позивач незгодний не з діями відповідачів щодо проведення перевірки, а з висновком, до якого дійшли відповідачі за результатом розгляду його звернень. Фактично між позивачем та адміністрацією підприємства ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»існує спір щодо включення періодів з 16.05.2003 року по 14.11.2003 року та з 07.11.2008 року по 28.06.2009 року до стажу позивача за списком №1.

Разом з тим, судом залишено поза увагою, що висновком, до якого дійшли відповідачі за результатом розгляду звернень позивача є акт перевірки, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Акт є лише засобом документування дій контролюючого органу, а предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів відповідних дій чи бездіяльності.

Відповідно ж до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Приймаючи рішення по суті суд першої інстанцій не застосував передбачені пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України процесуальні наслідки порушення провадження у справі, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до норми цього пункту таким процесуальним наслідком є закриття провадження у справі.

Порушення судом першої інстанції зазначеної норми процесуального права є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та закриття провадження у справі, як це передбачено частиною 1 статті 203 КАС України.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 198, ст. ст. 203, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі №2а/0470/9539/11 -скасувати, а провадження по справі № 2а/0470/9539/11 -закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.В. Мельник