Номер провадження № 22-ц/785/2207/13

Головуючий у першій інстанції Матяш Т.Л.

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2013 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Черевко П.М.

- Артеменко І.А.

при секретарі -Павлін О.В.

за участю представників ОСОБА_3 : ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шабо», сільськогосподарського кооперативу «Шаболат» про визнання недійсним договору купівлі-продажу виноградників від 11 липня 2005 року, розташованих на земельних ділянках №№ 771-1,771-2, які належать їй на праві власності, та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2012 року позивачка звернулася з зазначеним позовом, який уточнила у ході розгляду справи. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказує на те, що при розпаюванні майна СК «Шаболат» їй були виділені у власність земельні ділянки, на яких висаджений виноградник. 18 грудня 2001 року позивачка уклала з СК «Шаболат» договір оренди земельної ділянки, який рішенням суду від 09 грудня 2009 р. було розірвано у зв'язку з порушенням умов договору орендарем. 11 травня 2005 року СК «Шаболат» та ТОВ «Агрофірма Шабо» уклали договір купівлі-продажу виноградника , який знаходиться на земельних ділянках, що належать позивачці. 04 жовтня відповідно до акту прийому передачі ТОВ «Агрофірма Шабо» отримала виноградники, які використовує у своїх інтересах. 19 січня 2006 р. позивачка отримала державні акти на земельні ділянки. Позивачка , вважаючи, що виноградники належать їй на праві власності , просить визнати недійсним договір купівлі-продажу на підставі ст. 203,215 ЦК України, оскільки при укладенні договору були недодержані вимоги цивільного законодавства. У зв'язку з тим, що відповідачі перешкоджають їй в користуванні її власністю просить усунути перешкоди шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні власністю (а.с.85).

Відповідачі позов не визнали , вказуючи, що продавець на час укладення правочину був власником спірного виноградника , і мав право на його продаж. Також просять застосувати строки позивної давності, відмовивши в позові (а.с.98).

Рішенням суду першої інстанції від 17 грудня 2012 у задоволенні позову ОСОБА_3 -відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового судового рішення, яким просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи в позові виходив з того, що при розпаюванні земель у власність позивачки спірні виноградники не передавалися, а були власністю СК «Шаболат», який реалізуючі своє право відповідно до договору купівлі-продажу та акту прийому передачі передав його ТОВ «Агрофірма Шабо».

Але з вказаним доводом суду першої інстанції, на підставі якого він задовольнив позов у повному обсязі , неможливо погодитися з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва , грошеві та майнові внески його членів, вироблена ними продукція , одержані доходи та інше.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» у разі виходу з кооперативу фізична особа має право на отримання майнового паю натурою, грошима або за бажанням цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу , а земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Аналогічною є норма ч. 3 ст. 373 ЦК України, де встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

За пунктом 2 Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1442, розміщення багаторічних насаджень є земельним поліпшенням.

Таким чином, право власності на багаторічні насадження є нерозривно пов'язаним з правом власності на земельну ділянку, озеленення є невід'ємною частиною (поліпшенням) земельної ділянки та наслідує долю земельної ділянки і не є самостійним об'єктом цивільних правовідносин.

Судовою колегією встановлено, що на підставі рішення Білгород-Дністровської райдержадміністрації від 26 липня 1996 року позивачці виданий сертифікат про право на земельну ділянку, яка знаходиться в КСП «ім. Леніна», розміром 5,2 умовних кадастрових гектарів, на якій розташований виноградник, що було зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельний пай.

18 грудня 2001 року позивачка уклала з СК «Шаболат» договір оренди земельного паю з метою сільськогосподарського використання, з земельних угодій колишнього КСП «ім. Леніна», який рішенням суду від 09 грудня 2009 року було розірвано, у зв'язку з невиконанням умов договору з боку орендаря (а.с.13,26).

25 листопада 2003 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП у СК «Шаболат», відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай СК «Шаболат»(а.с.16).

10 червня 2004 року райдержадміністрацією було видано державний акт про право власності на землю на ім'я ОСОБА_7, загальною площею 340,75 га. , з переліком співвласників земельної ділянки, в який входить і позивачка. Співвласники будучи незгодними з вказаним актом звернулися до суду. Рішенням суду від 10 червня 2005 р. оскаржене рішення райадміністрації було скасоване та зобов'язано Білгород-Дністровську райдержадміністрацію Одеської області видати громадянам (у тому числі позивачці) державні акти про право власності на земельну ділянку (а.с.18).

11 липня 2005 року СК «Шаболат» продала ТОВ «Агрофірма Шабо» 285 070 кущів винограду в масиві №№41,43 на площі 144,67 га. , у тому числі і виноградник, який знаходиться на земельній ділянці, що належить позивачці (а.с.53).

Відповідно до акту від 05 жовтня 2005 р. ТОВ «Агрофірма Шабо» отримала від СК «Шаболат» виноградники (а.с.20).

На підставі розпорядження від 18 листопада 2005 р. райдержадміністрації Білгород-Дністровського району Одеської області, позивачка 19 січня 2006 року отримала державні акти на земельні ділянки №№771-1,771-2 масиву №41 Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, у тому числі з багаторічними насадженнями (виноградники) (а.с.8-9,23,24). Відповідно до акту позивачка прийняла у власність вказані земельні ділянки (а.с.11,12).

Відповідно до актів обстеження, перевірки дотримання земельного законодавства, припису відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі від 14 лютого 2012 року було встановлено , що ТОВ «Агрофірма Шабо» самовільно використовує земельну ділянку позивачки, на якій висаджений виноградник (а.с.63). У зв'язку з вказаним порушенням був складений протокол про адміністративне правопорушення про притягнення винних осіб до відповідальності за ст.. 53-1 КпАП України. Постановою від 14 лютого 2012 року в.о. керівника ТОВ «Агрофірма Шабо» був притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.66). Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року вищезазначені дії відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі що до перевірки визнані противоправними (а.с.108). Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 червня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_8 задоволено, визнана противоправною дія відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо в.о. керівника ТОВ «Агрофірма Шабо» (а.с.111). Судова колегія звертає увагу, що дії відділу були визнані противоправними у зв'язку з порушенням процедури перевірки, а не відсутності самовільного використання винограднику.

Судова колегія вважає, що у зв'язку з тим, що позивачка отримала майновий пай колишнього КСП «ім. Леніна» у вигляді земельної ділянки з виноградником, вказаний пай передала в оренду СК «Шаболат» для сільськогосподарського виробництва, відповідно до рішення райдержадміністрації з 18 листопада 2005 р. позивачці була передана у власність земельна ділянка разом з виноградниками , які відповідно акту від 16 січня 2006 р. вона отримала в натурі, у неї виникло право власності і на виноградники, які розташовані на земельній ділянці, що належить їй на праві власності. Вказане спростовує заперечення відповідачів, що виноградники є окремим об'єктом цивільно-правових обов'язків, які належать йому на праві власності.

Судовою колегіє також встановлено, що цільове призначення земельних ділянок позивачки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і вони підлягають використанню як основний засіб сільськогосподарського виробництва, а на момент розпаювання на них були висаджені виноградники.

Відповідно до ст. 181 ч.1 ЦК України земельні ділянки віднесені до нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації. Позивачка відповідно до закону зареєструвала право власності на земельні ділянки. Будь-яких обмежень в користуванні земельними ділянками в відповідності до ст. 182 ЦК України не встановлено.

Позивачка є власником земель сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яких висаджені виноградники.

Відповідно до ст. 79 ч.2 ЗК України, ст. 373 ч.ч.3,4 ЦК України об'єктом права власності є земельна ділянка. Законодавець не визначає , зокрема багаторічні насадження, які на ній знаходяться , самостійним об'єктом права власності щодо якого можуть виникати цивільні майнові відносини по здійсненню прав та виконанню обов'язків. За таких обставин , багаторічні насадження не можуть бути предметом право чинів, тобто дій спрямованих на їх набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Діючим законодавством не передбачено переходу права власності на багаторічні насадження без переходу права власності на землю. Наявність багаторічних насаджень на земельній ділянці обумовлює вид землі, що належить до категорії земель сільськогосподарського призначення. Тому цивільні права та обов'язки виникають щодо землі, а не інакше.

Судова колегія не бере до уваги заперечення на позов СК «Шаболат», що виноградники не входили до пайового внеску позивачки , а тому не розпайовувалися з наступних підстав. На час розпаювання, виноградники та земельна ділянка знаходилися на балансі КСГП «ім. Леніна», при розпаюванні майна якого позивачка отримала земельні ділянки з висадженими виноградниками.

Відповідно до договору оренди відповідач орендував не земельну ділянку, а пай позивачки, який складається з земельної ділянки з виноградниками . Будь- яких доказів, які б свідчили, що вказані виноградники знаходилися на балансі СК «Шаболат» , не надано.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до п. 1.4 оскарженого Договору право власності СК «Шаболат» на об'єкт підтверджується довідкою про балансову вартість. Судова колегія вважає, що довідка про балансову вартість не може бути підтвердженням права власності відповідача на вказане майно.

Не зважаючи, що виноградники належать позивачці, СК «Шаболат» помилково вважаючи себе власником вказаного майна , відповідно до договору купівлі-продажу продав їх ТОВ «Агрофірма Шабо».

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст. 203 ЦК України).

Оскаржений договір купівлі-продажу багаторічних насаджень, що знаходяться на належних позивачці на праві власності земельних ділянках, суперечить положенням ч.3 ст. 373 ЦК України, ч.2 ст. 79 ЗК України.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Дії по укладенню договору купівлі-продажу багаторічних насаджень є нікчемними, оскільки порушують конституційні права позивачки на непорушність права власності та спрямовані на противоправне обмеження позивачки у здійсненні права власності. В силу нікчемності договори купівлі-продажу виноградників не створюють юридичних наслідків (ст. ст. 228,216 ЦК України).

Судова колегія вважає, що на підставі ст.ст. 387 ЦК України у зв'язку з тим, що відповідачі перешкоджають позивачці в реалізації права власності на належне їй майно позивні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та виноградником підлягають задоволенню .

В задоволенні інших позовних вимог судова колегія вважає за необхідне відмовити в зв'язку з їх безпідставністю .

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. п. 1, 4, ст.. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2012 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Договір купівлі-продажу від 11 липня 2005 року, укладений між сільськогосподарським кооперативом «Шаболат» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шабо», виноградників, які розташовані на земельних ділянках №№771-1,771-2 масиву №41 Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що належать ОСОБА_3 визнати недійсним.

Зобов'язати сільськогосподарський кооператив «Шаболат» та товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шабо» усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельними ділянками №№771-1,771-2 масиву №41 Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та виноградником, який знаходиться на вказаних земельних ділянках.

Стягнути з сільськогосподарського кооперативу «Шаболат» та товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шабо» з кожного по 55 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3.

В решті позивні вимоги залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

П.М. Черевко

І.А. Артеменко