Судове рішення #28294679

Справа № 1007/7147/12 Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.

Провадження № 22-ц/780/1202/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.

Категорія 26 28.02.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі- Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою житлово-будівельного кооперативу «Зазим»є» на рішення Броварського міськрайонного суду від 24 грудня 2012 року у справі за позовом житлово-будівельного кооперативу «Зазим»є» до ОСОБА_2 про визнання договору припиненим та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Зазим»є», третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Встановила :

У липні 2012 року ЖБК «Зазим»є» звернувся з позовом, в якому просив визнати припиненим іпотечний договір від 16.06.2011 року, укладений між ЖБК та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1093.

Посилався на те, що 16.06.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики, за яким останній отримав в борг грошові кошти в розмірі 518277,50 грн., що еквівалентно 65000 дол.США за офіційним курсом НБУ на день підписання договору. Строк повернення боргу до 16.11.2011 року.

В рахунок забезпечення боргових зобов»язань боржника між ЖБК «Зазим»є» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1093. За умовами договору іпотеки іпотекодавець передав іпотекодержателю належну йому на праві власності земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1008 га з кадастровим номером 3221282801:01:041:0055, що розташована за адресою Київська обл..с.Зазим»є.

Вважав, що правовідносини за договором іпотеки припинилися, оскільки ОСОБА_2 у визначений законом шестимісячний строк від настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явив вимоги до ЖБК як майнового поручителя.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки у зв»язку з тим, що боржник ОСОБА_3 свої зобов»язання за договором позики не виконав, отримані грошові кошти в позику не повернув. Зазначав, що він відповідно до умов договору направив повідомлення боржнику про необхідність погасити заборгованість, проте останній залишив його без задоволення.

Оскільки договором іпотеки забезпечено договір позики, зобов»язання за яким боржником не виконано, просив в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 18.06.2011 року, яка складається з суми основного боргу у розмірі 65000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 519545 грн., 3% річних в сумі 1923,28 дол.США, що закурсом НБУ становить 15 372,77 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку за кадастровим номером 3221282801:01:041:0055, загальною площею 0,1008 га за адресою Київська обл. с.Зазим»є з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 24 .12.2012 року у задоволенні позову ЖБК відмовлено, зустрічний позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка становить суму 535121 ,03 грн., згідно укладеного між ЖБК «Зазим»є» та ОСОБА_2 та нотаріально посвідченого договору іпотеки від 16.06.2011 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку за кадастровим номером 3221282801:01:041:0055, загальною площею 0,1008 га за адресою Київська обл..с.Зазим»є з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та належить ЖБК «Зазим»є» на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №02016 на користь ОСОБА_2, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах. Встановлено початкову ціну реалізації предмета іпотеки не нижче зазначеної в іпотечному договорі від 18.06.2011 року в розмірі 80 000 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній сказі ЖБК «Зазим»є» просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності вимогам матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити основний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві такуєж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст..1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені ознаками, у такій самій кількості, такого ж роду та такої ж самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановленні договором.

Статтями 526,527,530 ЦК України встановлено, що зобов»язанння має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор прийняти виконання зобов»язання. Якщо у забов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов»язання.

В силу ст..33 Закону України «Про іпотеку» , ст..ст.589,590 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання, іпотеколдержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст..35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов»язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов»язань, вимога про виконання порушеного зобов»язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені в ст..12 цього Кодексу, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відповідно до ст..39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначається : загальний розмір вимог та всі складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу встановленої ст..38 цього Кодексу; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

По справі встановлено, що 16.06.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів, за умовами якого останній передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 517277,50 грн., що еквівалентно 65000 дол. США, а позичальник зобов»ячався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк до 18.11.2011 року.

В рахунок забезпечення зобов»язань за договором позики, між ОСОБА_2 та ЖБК «Зазим»є» 11.06.2011 року укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки, за умовами якого на забезпечення зобов»язань ОСОБА_3 за договором позики, іпотекодавець передає в іпотеку земельну ділянку з кадастровим номером 3221282801:01:041:0055, загальною площею 0,1008 га за адресою Київська обл. с.Зазим»є , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ЖБК «Зазим»є» на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №02016. (а.с.6-8).

Відповідно до п.п.18,19 договору іпотеки встановлено, що у разі порушення основного зобов»язання або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, вимогу про виконання порушеного зобов»язання не менше ніж у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодавця залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами договору, у разі невиконання боржником зобов»язань, забезпечених іпотекою, у строк до 16.11.2011 року, сторони домовилися про те, що звернення стягнення на майно може бути здійснено шляхом, передбаченим Законом України «Про іпотеку» на підставі ст..ст.36,38,38,39, у тому числі, шляхом вчинення виконавчого напису з покладанням обов»язку оплати нотаріальних дій на Іпотекодавця (а.с.7).

Згідно п..21 договору іпотеки визначений цим договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом України «Про іпотеку» способи звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.7).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у строк, визначений договором позики, взяті на себе зобов»язання не виконав, отримання у позику кошти не повернув.

31.05.2011 року ОСОБА_2 через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу на ім»я ЖБК «Зазим»є» надіслано повідомлення про порушення боржником ОСОБА_3 своїх зобов»язаннь та попередження про наміри вчинити нотаріальний виконавчий напис за умови невиконання основних зобов»язань боржником у тридцяти денний строк (а.с.9).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, суд виходив з положень договору «Про іпотеку», укладеним між сторонами, ст..ст.525,526,527, 530,545,548, 625,1046,1049 ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а посилання відповідача по зустрічному позову, що позивачем пропущено строк для звернення до суду у зв»язку з припиненням договору поруки є безпідставним. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ЖБК «Зазим»є», суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на вимогах ЦК України та не відповідають визначеному законом способу захисту цивільних прав.

Як видно з матеріалів справи, ЖБК «Зазим»є» укладено було договір іпотеки, за яким останній передав іпотекодержателю ОСОБА_6 належне йому майно на забезпечення зобов»язань ОСОБА_3 за договором позики. При цьому у зазначеному договорі сторони встановили умови, строки, наслідки невиконання боржником зобов»язань за основним договором, порядок та права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, суд обґрунтовано відхилив доводи позивача за основним позовом про те, що правовідносини між сторонами мають регламентуватися положеннями закону щодо договорів поруки, іпотекодержателем пропущено шестимісячний строк пред»явлення вимог до поручителя, а тому правовідносини між сторонами за договором іпотеки є припиненими.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з

одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 24 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація