СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2013 року Справа № 5002-29/3059-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур";
відповідача, Дюкар Євген Сергійович, довіреність № б/н від 17.09.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 14 січня 2013 року у справі № 5002-29/3059-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр"
про стягнення 167751,79 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур" просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" за договором поставки №13-01/01.03. від 01 березня 2011 року заборгованість за отриманий товар у сумі 161699,00 грн., пеню за період із 24 жовтня 2011 року по 31 серпня 2012 року в сумі 4926,85 грн., збитки від інфляції за період із 01 листопада 2011 року по 31 липня 2012 року в розмірі 146,60 грн. та 3% річних за період із листопада 2011 року по липень 2012 року в сумі 979,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару за видатковими накладними згідно укладеного між сторонами договору поставки металопродукції №13-01/01.03. від 01 березня 2011 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2013 року у справі №5002-29/3059-2012 позов задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що на виконання умов договору поставки №13-01/01.03. від 01 березня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур" за видатковими накладними поставило відповідачу товар на загальну суму 275642,00 грн., проте у порушення умов договору, товар було оплачено частково, у зв'язку із чим залишок заборгованості у розмірі 161699,00 грн. визнано місцевим господарським судом підлягаючим стягненню на підставі статті 193 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги про стягнення 3% річних, у сумі 979,34 грн., збитків від інфляції у розмірі 146,60 грн. та пені у сумі 4926,85 грн. задоволені судом першої інстанції на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України.
Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 26 червня 2012 року у справі №5002-19/580-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову - відмовити.
Так, згідно апеляційної скарги, позивачем не надано належних доказів поставки товару на умовах договору поставки, а саме заявки покупця на поставку товару, доказів 50% передоплати товару та доказів здійснення поставки товару протягом 5-ти днів з дня отримання попередньої оплати. Відсутність даних доказів, на думку відповідача, свідчить про відступіть правових підстав для оплати отриманого товару.
Відповідач також звертає увагу на сплив дії договору поставки №13-01/01.03 з 31 грудня 2012 року.
У судовому засіданні, що відбулось 28 лютого 2013 року представник відповідача наполягав на вимогах апеляційної скарги, просив судову колегію у задоволені позову відмовити.
Представник відповідача також надав усні пояснення відносно предмета спору, згідно яких товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" не заперечує факт здійснення поставки товару, втім наполягає на відсутність доказів того, що поставка товару здійснювалась на виконання умов договору постачання, укладеного між сторонами. Відповідач також зазначив, що позивачем не було дотримано досудового врегулювання спору, що виник між сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, із нижченаведених підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 01 березня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур" (постачальник) укладено договір поставки №13-01//01.03, строком дії до 31 грудня 2011 року, втім у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на один рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (т.1, а.с. 14).
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів розірвання даного договору, та доказів визнання його недійсним (листи, заяви, повідомлення, рішення судів, тощо), судова колегія, в супереч доводам апеляційної скарги про його припинення, дійшла висновку, що даний договір на час розгляду справи є чинний.
Відповідно до розділу 1 даного договору, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує електротехнічне обладнання, надалі -товар, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору). Одночасно з поставкою товару постачальник передає покупцю: - сертифікат якості; - видаткову накладну; - податкову накладну.
Розділом 2 цього договору визначено, що кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Якість товару, що поставляється постачальником, підтверджується сертифікатом якості або відповідності.
Умови поставки товару узгоджені розділом 3 договору, так зокрема, згідно п. 3.1, постачальник зобов'язаний передати покупцю товар вказаний у заявці протягом 5 календарних днів з дня отримання попередньої оплати на свій рахунок у розмірі 50% вартості заявки. Датою поставки є дата отримання покупцем товару відповідно до накладної, підписаної сторонами (п. 3.2 договору).
Покупець, згідно п. 4.2 договору, сплачує за товар, що поставляється, ціну, зазначену у специфікаціях.
Розрахунки здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює попередню оплату за товар у розмірі 50% від вартості заявки та інші 50% протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару на територію покупця. В платіжному документі покупця повинні бути вказані номери рахунку постачальника і номер цього договору як підстава для розрахунку (п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного між сторонами договору та специфікацій (т.1. а.с. 10-14), позивачем за період із 23 вересня 2011 року по 13 липня 2012 року поставлено товар вартістю 275642,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними:
РН-0000074 від 23 вересня 2011 року на суму 48480,00 грн.,
РН-0000076 від 27 вересня 2011 року на суму 8800,00 грн.,
РН-0000039 від 11 червня 2012 року на суму 34000,00 грн.,
РН-0000040 від 11 червня 2012 року на суму 71808,00 грн.,
РН-0000042 від 13 червня 2012 року на суму 41718,00 грн.
РН-0000041 від 13 червня 2012 року на суму 70836,00 грн.
З наявних накладних вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" отримало поставлений товар, без будь-яких зауважень в повному обсязі, на загальну суму 275642,00 грн., про що свідчать відтиск печатки підприємства та підпис представника товариства, повноваження якого підтверджені довіреністю на одержання цінностей (т.1. а.с. 19,21, 23, 25, 27,29).
Також, в супереч доводів заявника апеляційної скарги, необхідно зазначити, що в кожній видатковій накладній, в якості підстави для здійснення поставки зазначено - договір №13-01/01.03 від 01 березня 2011 року.
За такими обставинами, судова колегія вважає, що поставка товару здійснена саме на виконання вимог зазначеного договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" здійснило часткове погашення заборгованості за придбаний товар у сумі 113943,00 грн., про що свідчить виписка з банку (т.1., а.с.37-40). Отже, сторони приступили до виконання умов спірного договору поставки, що є певним свідченням згоди відповідача з усіма його умовами, та спростовує висновок про порушення позивачем умов договору поставки та відсутності обов'язку з боку покупця оплатити товар у повному обсязі.
Здійснення інших платежів на суму 161699,00 грн. - суду не надані.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відсутність сплати вказаної суми за отриманий товар є односторонньою відмовою з боку відповідача від виконання договору поставки від 01 березня 2011 року.
Обов'язок відповідача оплатити придбаний товар передбачений статтею 655 Цивільного кодексу України.
Таким чином, судова колегія вважає вимоги щодо стягнення 161699,00 грн. правомірними та підлягаючими задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції судова колегія звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.
У виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:
Сума санкції = З х 3 х Д : 365 : 100, де З - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.
Оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано застосував положення статті 625 Цивільного кодексу України, задовольнивши позовні вимоги в цій частині та стягнувши на користь позивача:
- суму інфляційних витрат за період із 01 листопада 2011 року по 31 липня 2012 року в розмірі 146,60 грн..;
- 3% річних за період із листопада 2011 року по липень 2012 року в сумі 979,34 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені колегія суддів вважає, що вони також підлягають задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Так, відповідно до пункту 8.2. договору поставки, у разі несвоєчасного розрахунку за отриманий товар, передбачені цим договором, покупець сплачує за кожний день прострочення пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який стягується пеня від суми простроченого платежу.
Із цих підстав, судова колегія вважає, що з відповідача підлягає стягненню:
пеня за період із 24 жовтня 2011 року по 31 серпня 2012 року в сумі 4926,85 грн.
В супереч доводам апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції, судова колегія звертає увагу позивача на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до пункту 2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Мінфіна України №99 від 16 травня 1996 року: сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Пунктом 13 даної Інструкції встановлено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами, на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі.
Так, матеріали справи містять довіреності №0000448 від 14 вересня 2011 року, №000473 від 26 вересня 2011 року, №77 від 11 червня 2012 року, №78 від 11 червня 2012 року, №81 від 12 червня 2012 року, №79 від 12 червня 2012 року, які видані товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" на ім'я Єршова Д.В. та Фітаєва К.Ш. для отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур" товарно - матеріальних цінностей.
Дані довіреності скріплені підписами керівника підприємства та засвідчені печатками товариства. Слід зауважити, що в кожній довіреності на отримання цінностей є посилання на відомості про товар, що співпадає з відомостями в відповідних видаткових накладних, що в свою чергу свідчить про фіксацію факту здійснення господарської операції купівлі -продажу на суму 275642,00 грн., яка є предметом даного позову.
Доводи відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур" порядку досудового врегулювання спору судова колегія не приймає до уваги та зазначає, що згідно частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Втім, при ретельному дослідженні договору поставки від 01 березня 2011 року, судовою колегією встановлено, що умови про обов'язкове досудове врегулювання спору в даному договорі - відсутні. Також слід зауважити, що відповідно до частини 3 статі 1 Господарського процесуального кодексу України, угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
За такими обставинами, доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування переглянутого рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки не спростовують викладеного.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2013 року у справі № 5002-29/3059-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Контур" (вул. Ж.Дерюгіної, 10,Сімферополь,95022)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крименергоцентр" (вул. Крилова, 135, Сімферополь,95001)