Справа №784/186/13 12.02.2013 12.02.2013 12.02.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/784/151/13 Головуючий суду 1-ї інстанції:
Категорія: ч.3 ст. 185, ч.1 ст.263 суддя Захарченко Д.В.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
суддя Чернявський А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Чернявського А.С.,
суддів - Пісного І.М., Кваші С.В.,
за участю прокурора - Артеменко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, без визначеного місця проживання, раніше судимого:
14.12.2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 263, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 05.10.2011 р. умовно-достроково на 10 місяців 20 днів;
12.07.2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, засуджено:
- за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.07.2012 року та за даним вироком, ОСОБА_1 призначено покарання - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.12.2009 року та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 500 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області судові витрати на проведення експертизи в сумі 412 грн. 44 коп., -
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду, на початку березня 2012 року, ОСОБА_1, маючи намір на заволодіння чужим майном, проникнувши на подвір'я будинку АДРЕСА_1 повторно, таємно викрав у ОСОБА_3 електродриль « Інтерскул» вартістю 500 грн. та набір свердел та гайкових ключів, що не представляють матеріальної цінності, чим спричинив матеріальну шкоду в розмірі 500 грн.
Також, на початку березня 2012 року, ОСОБА_1, маючи намір на заволодіння чужим майном, проникнувши на подвір'я домоволодіння по АДРЕСА_2 повторно, таємно викрав належні ОСОБА_2 дві металеві драбини - стрем'янки та одноколісну тачку, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн.
Крім того, на початку березня 2012 року, маючи намір на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1, проник на подвір'я будинку АДРЕСА_3 звідки повторно, таємно викрав належну ОСОБА_4 складну металеву драбину, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 200 грн.
На початку квітня 2012 року, маючи намір на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1, проникнувши на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_4 повторно, таємно викрав належні ОСОБА_5 електродриль та шліфувальну машинку марки «Bosh», чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 1200 грн.
В кінці лютого 2012 року, ОСОБА_1, перебуваючи на пустирі поблизу вул. Залізничної в м. Миколаєві, знайшов вогнепальну зброю - саморобний пістолет, який зберігав та носив при собі без передбаченого на те законом дозволу, а в подальшому передав на зберігання ОСОБА_6, який 12.05.2012 року вогнепальну зброю видав працівникам міліції.
В апеляції прокурор просить вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2012 року відносно ОСОБА_1 змінити. Виключити із мотивувальної частини вироку посилання на необхідність призначення засудженому остаточного покарання за сукупністю із вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.12.2009 року, а із резолютивної частини - вказівку на призначення остаточного покарання за правилами ст.71 КК України за сукупністю за цим вироком. Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст.263 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.07.2012 року та за цим вироком, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - 5 років позбавлення волі.
Апелянт, не оспорюючи фактичних обставин справи, виду і розміру покарання, вважає вирок суду незаконним з підстав неправильного застосування кримінального закону.
Зазначає, що 12.07.2012 року, ОСОБА_1 засуджений Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3, 70,71 КК України до 5 років позбавлення волі.
В період умовно-дострокового звільнення, ОСОБА_1, вчинив злочини, передбачені ст.ст.185 ч.2, 15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3, 263 ч.1 КК України. За деякі злочини ОСОБА_1 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.07.2012 року. Відповідно до вказаного вироку, остаточне покарання засудженому призначено за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків - вироку Ленінського районного суду від 14.12.2009 року та вироку Ленінського районного суду від 12.07.2012 року.
Апелянт зазначає, що, як вбачається із резолютивної частини вироку, суд першої інстанції повторно застосував правила ст.71 КК України, призначивши остаточне покарання за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.12.2009 року (а.с 184-185).
Таку позицію суду апелянт вважає помилковою, оскільки злочини, передбачені ст.ст.185 ч.3 263 ч.1 КК України, вчинено до постановлення Ленінським районним судом вироку від 12.07.2012 року і останнім вже застосовувалися правила ст.71 КК України при призначенні засудженому остаточного покарання.
Тому вважає, що за таких обставин, остаточне покарання підлягало призначенню лише за правилами ст.70 ч.4 КК України - за сукупністю злочинів, а повторно призначивши засудженому покарання за правилами ст.71 КК України, суд допустив неправильне застосування кримінального закону.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; думку прокурора, який підтримав апеляцію; вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів, знаходить її такою, що підлягає задоволенню.
Апелянтом не оскаржуються фактичні обставини справи, винуватість засудженого та правильність юридичної кваліфікації скоєного, в зв*язку з чим, апеляція розглядається в межах призначення остаточного покарання.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 12.07.2012 року був засуджений Ленінським районним судом міста Миколаєва за ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185; ч.1 ст.70 та ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі.
Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_1 вироком від 26.11.2012 року, суд першої інстанції, на ряду з застосуванням вимог ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, повторно застосував правила призначення покарання передбачені ст.71 КК України, що є недопустимим, так як ці правила вже були застосовані у вироку суду від 12.07.2012 року.
Крім того, як вбачається з резолютивної частини вироку суду від 26.11.2012 року, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України суд застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, але помилково зазначив, що застосував принцип часткового складання призначених покарань.
Така помилка суду першої інстанції підлягає виправленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.365, ст.366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26 листопада 2012 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з мотивувальної частини зазначеного вироку посилання на необхідність застосування, а з резолютивної частини - застосування вимог ст.71 КК України при призначенні остаточного покарання ОСОБА_1
Вважати ОСОБА_1 засудженим за цим вироком: за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати засудженим до 4 років позбавлення волі,
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України за вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12 липня 2012 року та ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України за цим вироком, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_1 остаточно засудженим до 5 років позбавлення волі.
В іншій частині цей вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: