Справа №784/428/13 18.02.2013 18.02.2013 18.02.2013
Справа № 22-ц/784/717/13 Головуючий у І інстанції Подзігун Г.В.
Категорія - 27 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.
У Х В А Л А
іменем України
18 лютого 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Серебрякової Т.В. та Локтіонової О.В.,
із секретарем судового засідання - Скопенко В.М.,
з участю:
представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2012 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання пункту кредитного договору недійсним,
у с т а н о в и л а :
02 квітня 2012 року ОСОБА_4 пред'явила зазначений позов, який обґрунтовував наступним.
14 грудня 2006 року сторони уклали кредитний договір № 640/769-К769 за умовами якого публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі Банк) зобов'язувалося і надало, а вона взяла і цільово використала на придбання нерухомості кредит у розмірі 178 100 доларів США, під її зворотне зобов'язання повернути позичені гроші частинами до 31 грудня 2031 року, зі сплатою процентів за користування ним, виходячи з процентної ставки 12,7 % річних.
Крім того, пунктом 6.2 названого договору сторони визначили порядок вирішення спорів, зазначивши, що всі спори, які виникають у сторін договору, підлягають врегулюванню лише в третейському суді при Асоціації банків, що знаходиться за адресою: вул. Марини Раскової, 15, в м. Києві.
Посилаючись на те, що названий пункт договору погоджено нею під тиском працівників Банку, просила визнати його недійсним.
У письмових запереченнях представник відповідача позов не визнав, вважає, що оспорюваний договір повністю відповідає вимогам цивільного законодавства, укладений за доброї волі сторін після попередньо ознайомлення з його умовами, а тому законних підстав для визнання його недійсним немає і у позові слід відмовити.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2012 року у задоволені позову відмовлено за його безпідставністю.
ОСОБА_4 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити у справі нове рішення - про задоволення позову.
Скаргу обґрунтовувала невідповідністю висновків суду обставинам справи та положенням чинного законодавства.
Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без змін, оскільки суд постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, районний суд виходив з того, що при укладанні кредитного договору сторонами додержано усіх вимог цивільного законодавства, в тому числі, і законодавства, яке регулює банківську діяльність. Підписавши кредитний договір сторони підтвердили свої права та обов'язки за договором та засвідчили свою згоду із усіма його умовами, а тому законних підстав для визнання пункту кредитного договору недійсним немає, у зв'язку з чим у позові слід відмовити.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом 1 інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.
Так, в силу ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам названого Закону.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. На час виникнення спірних правовідносин Закон не містив заборони на укладення третейської угоди.
Рішенням Конститутиційного Суду україни від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди", оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).
Крім того, згідно з роз'ясненнями, викладеними в абзаці 5 частини другої постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.
З системного аналізу зазначених норм можна зробити висновок про те, що вирішуючи спори даної категорії суди повинні перевіряти, чи містило чинне на час укладення договору кредиту законодавство заборону на укладення третейської угоди (застереження) про передання спору на розгляд третейського суду і чи укладена вона з доброї волі сторін і у разі, якщо заборони чи пороку волі сторін не було, то вона є дійсною. При цьому, Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.
Більше того, рішення третейського суду може бути оскаржено в судовому порядку, передбаченому ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2006 року сторони уклали кредитний договір № 640/769-К769 за умовами якого публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі Банк) зобов'язувалося і надало, а позивач взяла і цільово використала на придбання нерухомості кредит у розмірі 178 100 доларів США, під її зворотне зобов'язання повернути позичені гроші частинами до 31 грудня 2031 року, зі сплатою процентів за користування ним, виходячи з процентної ставки 12,7 % річних.
Пунктом 6.2 договору кредиту сторони визначили порядок вирішення спорів, зазначивши, що всі спори, які виникають у сторін договору, підлягають вирішенню в третейському суді при Асоціації банків, що знаходиться за адресою: вул. Марини Раскової, 15, в м. Києві.
Таким чином, названий вище договір укладений у відповідності з цивільним законодавством і підписаний сторонами, а тому є дійсним.
За такого і взявши те, що на час виникнення спірних правовідносин (14 грудня 2006 року) Закон України "Про третейські суди"не містив заборони на укладення третейської угоди або третейського застереження, іншого, особа, яка подала апеляційну скаргу, належними та допустимими засобами доказування не довела, як і не довела наявність тиску на позивача збоку працівників Банку, законних підстав для визнання п. 6.2 кредитного договору недійсним немає.
Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і районний суд, то апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: