Справа №2-39/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2007 року  Заводський районний суд м.  Запоріжжя в складі

головуючого судді                            Бобровича В.І.

при секретарі                                     Сіньковій О.В.

за участю представника позивача    ОСОБА_1.

за участю представника відповідача      ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики,  - суд

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з позовом до відповідачів ОСОБА_4.,  ОСОБА_4.,  ОСОБА_6.,  ОСОБА_7. про повернення суми боргу за договором позики. В обґрунтування позову вказав,  що 07 червня 2000 року між ОСОБА_3. іОСОБА_8. був укладений договір позики,  згідно якого він передав ОСОБА_8. гроші в сумі 64 350 грн.,  що еквівалентно 11 700 доларів США. Даний договір був оформлений відповідно до установленої форми,  відповідно до статті 375 ЦК України 1963 р. у писемній формі і засвідчений нотаріусом.  Зазначену суму позичальник зобов'язався повернути до 07 жовтня 2000 року. Однак свої зобов'язання за договором у зазначений термін не виконав,  зобов'язався повернути гроші найближчим часом.  Платоспроможність ОСОБА_8  не викликала сумнівів.

14 квітня 2002 року позичальник ОСОБА_8.  умер. Після смерті ОСОБА_8. відкрилася спадщина у виді 1\2 частини житлового приміщення - квартири НОМЕР_1,  розташованої в м.  Запорожжя поАДРЕСА_1.

Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою була відкрита спадкоємна справа НОМЕР_2 за 2002 року на підставі заяв про прийняття спадщини від відповідачів по даному позові.

Відповідно до вимог  ст.  557 ЦК України 1963 р. 04.06.2002 р. через Першу Запорізьку державну нотаріальну контору по місцеві відкриття спадщини,  ОСОБА_3. була пред'явлена претензія спадкоємцям ОСОБА_8. у виді подачі заяви,  зареєстрованої за НОМЕР_3,  що повідомляє про наявний борг спадкодавця,  тому що згідно діючого законодавства спадкоємці відповідають по боргах спадкодавця. У зв'язку з цим ОСОБА_3. просить суд стягнути вищезазначену суму боргу з відповідачів.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3.- адвокатОСОБА_9 позовні вимоги збільшила і просять стягнути з відповідачів суму боргу за договором позики - 64359 гривень і 3 % річних від даної суми в розмірі 9652 гривні 50 копійок,  а всього стягнути 74002 гривні 50 копійок.

Відповідачка ОСОБА_4. позов визнала частково. Представник ОСОБА_4. - адвокат ОСОБА_10 суду пояснила,  що позов ОСОБА_3. вони визнають частково в частині стягнення боргу із ОСОБА_4. у межах вартості часткою кожного спадкоємця виходячи з їхньої вартості квартири за станом на 2002 рік. Вона хоч і є спадкоємицею,  однак на її частку дружини,  що пережила,  не може поширюватися відповідальність по боргах спадкодавця оскільки її померлий чоловік на момент висновку

даних договорів позики діяв всупереч інтересам родини,  господарював,  витрачав гроші винятково на свої нестатки.

Вислухавши представників сторін,  суд вважає позов ОСОБА_3. підлягає частковому задоволенню. Договір позики між ОСОБА_3. іОСОБА_8. був оформлений відповідно до установленої форми. Контрагентом за договором,  а самеОСОБА_8. зазначена угода оскаржена не була. Отже,  дана угода є дійсною і законною.

Згідно  ст.  1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позика в термін і в порядку,  установлених договором.

Згідно  ст.  1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора цілком,  але в межах вартості майна,  отриманого в спадщину. Кожний зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто,  у розмірі,  що відповідає його частці в спадщині.

Спадкоємців за законом - п'ять: ОСОБА_6. - дочка,  ОСОБА_7. - син,  ОСОБА_4. - дружина,  ОСОБА_5. - дочка,  ОСОБА_11. - мати. У рівних частках кожному по 1/5 частині половини квартири. Оскільки квартира придбана в шлюбі,  згідно СК України,  то дружина має право на виділення 1/2 частини майна як пережила дружина,  тобто - 1/2 частина квартири належить ОСОБА_4.,  а друга 1/2 частина поділяється на всіх п'ятьох спадкоємців по 1/10 частині. ОСОБА_11.,  мати ОСОБА_8.,  12.10.02 p. подала заяву в Першу державну нотаріальну контору,  зареєстровану за НОМЕР_3 про відмовлення від спадщини,  що залишилася після померлого сина ОСОБА_8. на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_4. Таким чином,  дружині ОСОБА_4. належить ( 1/2 + 2/10) = 7/10 частин,  дочці ОСОБА_11. - 1/10 частина,  сину ОСОБА_7. - 1/10 частина,  дочці ОСОБА_12. - 1/10 частина.

Рішенням Заводського районного суду м.  Запоріжжя від 04 квітня 2007 року,  доповненого ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 серпня 2007 року,  визнано за ОСОБА_4. право власності на 2/10 частини квартири НОМЕР_1 будинкуАДРЕСА_1 у м.  Запоріжжя,  за ОСОБА_13.,  ОСОБА_7. ОСОБА_6. визнано право власності по 1/10 частини квартири НОМЕР_1 будинкуАДРЕСА_1 у м.  Запоріжжя на кожного.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 р. зі змінами "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" п.16 «по пред'явлених позовах до спадкоємців,  останні відповідають у границях дійсної вартості спадкоємного майна за умови дотримання вимог по пред'явленню претензій».

Відповідно до представленого позивачем висновку судової експертизи дійсна (ринкова) вартість квартири НОМЕР_1 будинкуАДРЕСА_1й у м.  Запоріжжя складає 57495 гривень. Вартість 1/2 частини квартири як спадщина складає 28747 гривень 50 копійок. 1/10 частина цієї спадщини - вартість частки кожного спадкоємця складає 5749 гривень 50 копійок.

Виходячи з вимог  ст.  1282 ЦК України вбачається,  що спадкоємці,  що прийняли спадщину,  зобов'язані задовольнити вимоги кредитора цілком,  але в межах вартості майна,  отриманого в спадщину. Кожний зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто,  у розмірі,  що відповідає його частці в спадщині,  а саме: 2/10 частин приналежні ОСОБА_4. - 11499 гривень,  і по 1/10 частин приналежні ОСОБА_11.,  ОСОБА_7. і ОСОБА_12. - по 5749 гривень 50 копійок з кожного,  що підлягають стягненню на користь ОСОБА_3.

Суд не знаходить основ для задоволення позовних вимог у частині стягнення 3% річних від суми позики.

Згідно  ст.  1048 ЦК України позикодавець має право на одержання з позичальника відсотків на суму позики,  якщо інше не встановлено чи договором законом.  Розмір і порядок одержання встановлюється договором.

Згідно договору позики від 07 червня 2000 року між ОСОБА_3. іОСОБА_8. сплата відсотків не передбачена.

Суд вважає,  що договір позики від 07 червня 2000 року між ОСОБА_3. іОСОБА_8. є безпроцентним,  оскільки в договорі позики не передбачені умови щодо розміру і порядку виплати відсотків і сторонами договори є фізичні особи і договір не зв'язаний зі здійсненням підприємницької діяльності сторін І користуванням спадкоємцями грошима отриманимиОСОБА_8. за договором позики..

Згідно  ст.  608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника,  тому,  на думку суду,  спадкоємці після смерті боржника,  також не повинні відповідати по відсотках суми позики.

Крім того,  держмито,  сплачене за збільшення суми позову за рахунок відсотків,  також не підлягає стягненню з відповідачів.

Керуючись  ст.  1049,  1281,  1282 ЦК України,   ст.   ст.  10,  11,  58,  59,  60,  61,  208,  209,  212-215, 218 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 про повернення суми боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 64350 гривень у межах вартості отриманих ними спадковим долям у квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1в м.  Запоріжжя в межах дійсної вартості цієї квартири: з ОСОБА_4. - 11499 гривень,  ОСОБА_4. - 5749 гривень 50 копійок,  ОСОБА_7. - 5749 гривень 50 копійок,  ОСОБА_6. - 5749 гривень 50 копійок.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 солідарно витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи,  судовий збір та судові витрати в розмірі 260 гривень 85 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження,  а потім - протягом 20 днів самої апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  чи апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.