Справа № 2014/3579/2012
Провадження № 2/621/65/13
РІШЕННЯ
Іменем України
04.03.2013 року Зміївський районий суд Харківської області у складі:
головуючого Бібіка О.В.,
за участю секретаря Онацької В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Зміївська міська рада Харківської області, Управління Державного комітету із земельних ресурсів у Зміївському районі Харківської області про встановлення земельного сервітуту,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту на право: проходу та проїзду по земельній ділянці, яка належить на праві власності відповідачу, з метою експлуатації та обслуговування належної їй 52/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1; спадкування будівельних матеріалів з метою проведення переобладнання будинку та організації самостійних систем газопостачання, освітлення, опалення, водопостачання та каналізації, проведення поточного ремонту будинку; проходу для користування лазами на горищне приміщення шляхом знесення паркану з шиферу, розташованого зі сторони вхідної калитки в двір до належної їй частини будинку, збільшивши ширину загального проходу по земельній ділянці, яка веде до входу у належну їй частину будинку, з 1,70 метрів до 3 метрів; та знесення паркану з шиферу, розташованого на земельній ділянці вздовж глухої стіни належної їй частини будинку для безперешкодного проходу по земельній ділянці.
Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, є власником 52/100 часток житлового будинку у АДРЕСА_1, відповідачу належить 48/100 часток вказаного житлового будинку з надвірними спорудами. У їхньому спільному з відповідачем користуванні залишено колонку № 5, навіс (а), горищне приміщення над частиною будинку літ. А-1.
Земельна ділянка площею 0,0996 га по АДРЕСА_1, на якій розташований будинок з надвірними будівлями, належить на праві власності відповідачу, у зв'язку з чим ОСОБА_2 постійно чинить перешкоди у користуванні часткою будинку та об'єктами, які залишились у спільному користуванні, не дає можливості належним чином розпоряджатися особистою власністю.
Позивач намагалася домовитися з відповідачем щодо порядку користування земельною ділянкою, надсилала пропозицію та проект договору про встановлення земельного сервітуту, однак від добровільного вирішення спору відповідач відмовився.
Після ознайомлення з висновком судової будівельно - технічної експертизи НДІСЕ від 15.01.2013 року № 9875, проведеної за ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.09.2012 року, позивач надала уточнену позовну заяву, в якій просила встановити безстроковий безоплатний земельний сервітут площею 120 кв.м., в тому числі під житловим будинком 72,3 кв.м., для обслуговування належних їй 52/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2, яка належить йому на праві власності, відповідно до варіанту встановлення такого, показаного на схемі земельного сервітуту, приведений у додатку № 1 до висновку судової будівельно - технічної експертизи Харківського НДІСЕ від 15.01.2013 року № 9875; стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрат по сплаті судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. та витрати по сплаті проведення судової будівельно - технічної експертизи у розмірі 2452 грн.
У судовому засіданні позивач та представник позивача наполягали на задоволенні уточненої позовної заяви.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення вимог позивача, надав до суду особистий варіант встановлення земельного сервітуту.
В судовому засіданні представник третьої особи Зміївської міської ради Харківської області проти позову не заперечував.
В судове засідання представник третьої особи Управління Державного комітету із земельних ресурсів у Зміївському районі Харківської області не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що відповідно до ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 11 липня 2011 року про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 17-18), ОСОБА_1 отримала у власність 52/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2 отримав у власність 48/100 частки вказаного житлового будинку з надвірними спорудами, що підтверджується копією технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 9) та даними з Витягу про державну реєстрацію прав КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 16). У спільному користуванні залишилася колонка № 5, навіс (а), горищне приміщення над частиною житлового будинку Літ.-1.
Земельна ділянка площею 0,0996 га по АДРЕСА_1, на якій розташований будинок з надвірними будівлями, належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 125359 від 21 березня 2003 року (а.с. 7).
19 липня 2012 року позивачем ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 було направлено пропозицію та проект договору про встановлення земельного сервітуту (а.с. 22, 23, 24-25).
Позивач ОСОБА_2 підтвердив в судовому засідання факт отримання ним від ОСОБА_1 поштового відправлення із пропозицією укласти договір сервітуту земельної ділянки та проект вказаного договору. Однак, він вважає, що дане повідомлення є неналежним.
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту полягає в тому, що власник або землекористувач земельної ділянки має право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Стаття 99 ЗК України встановлює види права земельного сервітуту, які не є вичерпними.
Можливість встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, передбачено у ст.401 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволенні іншим способом.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки та домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 21 серпня 2012 року, проведеного за заявою ОСОБА_1, встановлено, що прохід через калитку до належної ОСОБА_1 частини житлового будинку АДРЕСА_1 завширшки 1,70 м та довжиною 1,75 м огороджений з обох боків шиферним парканом; доступ заявниці до водозабірної колонки, вікон, глухої стіни її частини будинку та вигрібної ями, яка була збудована для відводу каналізаційних стоків з санвузла, відсутній (а.с. 5)
Таким чином, нормальне використання та розпорядження належною ОСОБА_1 52/100 частками житлового будинку АДРЕСА_1, без обмеження чужої земельної ділянки, належної відповідачу, на якій знаходиться будинок та яка потрібна для його обслуговування та задоволення її потреб яким - небудь іншим способом неможливо здійснити.
Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 9875 від 15.01.2013 року технічна можливість із урахуванням мінімальних вимог норм, стандартів і правил для встановлення земельного сервітуту з метою обслуговування належної ОСОБА_1 52/100 часток будинку АДРЕСА_1 існує.
Запропоновано два варіанти встановлення земельного сервітуту для обслуговування 52/100 часток житлового будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1.
Згідно першого варіанту встановлення земельного сервітуту, пропонується встановити сервітут площею 120 кв. м, в тому числі під житловим будинком 72,3 кв. м., межа земельного сервітуту: по лінії розподілу житлового будинку далі з боку АДРЕСА_1 на відстані 1,0 м від житлового будинку паралельно йому довжиною 6,5 м, далі вбік тильної сторони на відстані 1,0м паралельно житлового будинку довжиною 4,0 м, потім вбік межі з міською землею на відстані 5,85 м від АДРЕСА_1 потім по межі з міською землею довжиною 9,0 м далі вбік будинковолодіння НОМЕР_1 довжиною 2,75 м далі на відстані 1,0 м від житлового будинку та сходинок навісу.
Згідно другого варіанту встановлення земельного сервітуту, пропонується встановити сервітут площею 121,9 кв. м в тому числі під житловим будинком 72,3 кв.м. Межа земельного сервітуту: по лінії розподілу житлового будинку далі з боку АДРЕСА_1 на відстані 1,0 м від житлового будинку паралельно йому довжиною 5,5 м, потім вбік тильної сторони на відстані 1.0 м паралельно житлового будинку довжиною 5,85 м, потім вбік межі з міською землею на відстані 5,85 м від АДРЕСА_1 потім по межі з міською землею довжиною 9,0 м далі вбік будинковолодіння НОМЕР_1 довжиною 2,75 далі на відстані 1,0 м від житлового будинку та сходинок навісу ( а.с. 61-71).
Посилання відповідача на неналежність, на його думку, повідомлення про встановлення земельного сервітуту з боку співвласника житлового будинку не спростовує сам факт направлення йому та отримання ним цього повідомлення.
Крім того, посилання відповідача на рішення Зміївської міської ради № 20 від 01 червня 2012 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 як на доказ наявності земельної ділянки необхідної для обслуговування належної позивачу частки жилого будинку не може бути прийняте судом. Оскільки право власності на вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 не виникло і за категорією вказана земельна ділянка не призначена для будівництва та експлуатації житлового будинку. ЇЇ цільове призначення - ведення особистого селянського господарства ( а.с.108).
Відповідно до ч.5 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Таким чином, позивач надав суду докази того, що нормальне господарське використання своєї частки будинку, неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому судом встановлено, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.
Отже, встановлюючи земельний сервітут без зазначення строку (постійний), суд враховує, що метою сервітуту є задоволення потреб власника частки житлового будинку ОСОБА_1 для ефективного її використання та обслуговування, так як будинок нерозривно зв»язаний із землею і земельна ділянка для його обслуговуванням є приналежністю головної речі. Позивач звертався до відповідача і домовленості не досягнуто, про що свідчить спір в суді про право цивільне. Та умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, а даний спосіб сервіту є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд розподіляє судові витрати.
Керуючись ст. ст.11,60, 88, 209,212,213,214,215,290 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Зміївська міська рада Харківської області, Управління Державного комітету із земельних ресурсів у Зміївському районі Харківської області про встановлення земельного сервітуту - задовольнити повністю.
Встановити сервітут площею 120 кв. м в тому числі під житловим будинком 72,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, де межа земельного сервітуту: по лінії розподілу житлового будинку далі з боку АДРЕСА_1 на відстані 1,0 м від житлового будинку паралельно йому довжиною 6,5 м, далі вбік тильної сторони на відстані 1,0 м паралельно житлового будинку довжиною 4,0 м, потім вбік межі з міською землею на відстані 5,85 м від АДРЕСА_1 потім по межі з міською землею довжиною 9,0 м далі вбік будинку НОМЕР_1 довжиною 2,75 м далі на відстані 1,0 м від житлового будинку та сходинок навісу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. та витрати за проведення судової будівельно - технічної експертизи у розмірі 2452 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.В.Бібік