Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2013 р. № 13886/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чалої А.С.,
при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,
за участю представника позивача - Христофорова О.В.,
представника відповідача - Ткаченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1036174 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж має податковий борг в сумі 1036174 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання та визначених контролюючим органом податкових зобов'язань.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував в повному обсязі.
Вислухавши позицію позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Ізюмське КПТМ зареєстроване як юридична особа Ізюмською міською радою Харківської області 07 серпня 2003 року (код 32284148).
Відповідно до довідки № 2157/10/19-025 від 25.09.2012 року відповідача взято на облік в Ізюмській ОДПІ 25 червня 2003 року за № 04/27.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 вищевказаного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення.
Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість, в яких він самостійно визначив суму податкового зобов'язання з цього податку, а саме: декларація № 9027600649 від 18.05.2012 року на суму 404644 грн., декларація № 9034072417 від 18.06.2012 року на суму 352536 грн., декларація № 9049881350 від 17.08.2012 року на суму 102851 грн., декларація № 9056157399 від 17.09.2012 року на суму 79008 грн.
Пунктом 11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Крім того, Ізюмською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача, за результатами якої складено акт № 467/2200/32284148 від 13.07.2012 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000162220 від 20.07.2012 року на суму 97135 грн., яке відповідачем не оскаржене.
В порушення норм чинного податкового законодавства України, відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податкових деклараціях, а також суму штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням.
Згідно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1036174 грн., що підтверджується також обліковою карткою платника.
На підставі пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, Ізюмською ОДПІ винесено першу податкову вимогу №1/27 від 16.01.2004 року та другу податкову вимогу № 2/28 від 12.03.2004 року.
Суд вважає, що твердження відповідача про відсутність податкового боргу в зв'язку з зарахуванням від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу, не обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та ЄДИНОГО внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З облікової картки відповідача вбачається, що на підставі поданої відповідачем за грудень 2012 року декларації з податку на додану вартість, від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду зараховано у зменшення суми податкового боргу згідно з черговістю його виникнення на загальну суму 2004006 грн., проте, сума податкового боргу за спірний період залишилась не сплаченою.
Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги про стягнення податкового боргу такими, що належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 122, 159, 162, 163, 254 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м. Ізюм, пр. Леніна, буд 33, ідентифікаційний код юридичної особи 32284148), з рахунків у банках, обслуговуючих платника, кошти на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1036174 грн. (один мільйон тридцять шість тисяч сто сімдесят чотири гривні).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 01.02.2013 року.
Суддя Чала А.С.