УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

№ провадження: 22-ц/190/1285/13Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

№ провадження: 22-ц/190/1287/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

"06" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Кірюхіної М.А.,

Суддів:Руснак А.П., Берзіньш В.С.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради про надання житлового приміщення - квартири, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 на ухвали Ялтинського міського суду АР Крим від 03 грудня 2012 року та від 18 грудня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції з заявою про відстрочку виконання рішення суду по даній цивільній справі.

Заява мотивована тим, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 24 квітня 2009 року зобов'язано виконавчий комітет Ялтинської міської ради з фонду звільнившегося житла надати ОСОБА_6 жилу площу в межах м. Ялта у розмірі не менш 13,65 кв.м., яке має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Виконавчий комітет Ялтинської міської ради на виконання зазначеного рішення суду, в добровільному порядку визначив квартиру АДРЕСА_1 для передачі заявнику, оскільки зазначена квартира підлягає звільненню у зв'язку з загибеллю власника ОСОБА_7, яким було укладено договір довічного утримання з ОСОБА_8, який є обвинувачуваним у його вбивстві, тому зазначена квартира може бути передана заявнику тільки після набрання чинності обвинувального вироку відносно ОСОБА_8 Змає намір отримати зазначену квартиру у власність. Відповідно до чинного законодавства державний виконавець може зупинити виконавче провадження на підставі рішення суду про надання відстрочки виконання рішення суду, тому змушений звернутися до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Крім того, 23 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким зобов'язати виконавчий комітет Ялтинської міської ради АР Крим виділити йому з фонду житла позачергово окрему однокімнатну благоустроєну квартиру у розмірі не менш 13,65 кв.м., яка повинна відповідати встановленим санітарним і технічним нормам.

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 03 грудня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про відстрочку виконання рішення Ялтинського міського суду АР Крим 24 квітня 2009 року по даній цивільній справі відмовлено.

Наступною ухвалою того ж суду від 18 грудня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення по даній справі відмовлено.

На вказані ухвали суду ОСОБА_6 подав апеляційні скарги, в яких ставить питання про їх скасування як незаконних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання,перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6 про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість надання певної квартири у власність заявнику не утруднює виконання рішення суду.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції послався на те, що вимоги які позивач просить задовольнити шляхом ухвалення додаткового рішення при розгляді даної справи не розглядались, а по суті це є новими позовними вимогами.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та нормам процесуального права.

Статтею 373 ЦПК України визначені підстави для відстрочення виконання рішення суду за заявою сторони виконавчого провадження, а саме - за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 своєї Постанови № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв сторони про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, можливість відстрочення виконання судового рішення закон пов'язує з винятковими випадками, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення, а також безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки і порядку, визначених у ньому.

За приписами пункту 13 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» надання судом відстрочки виконання рішення суду зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження державним виконавцем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 24 квітня 2009 року, яке набрало чинності на підставі ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16.09.2009 року, позовні вимоги ОСОБА_6 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим про надання житлового приміщення задоволені. Зобов'язано виконавчий комітет Ялтинської міської ради АР Крим з фонду звільнившегося житла надати ОСОБА_6 жилу площу в межах м. Ялта у розмірі не менш 13,65 кв.м., яке має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Заява ОСОБА_6 про відстрочку виконання рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 24 квітня 2009 року мотивована тим, що в порядку добровільного виконання вказаного рішення суду першої інстанції виконавчим комітетом Ялтинської міської ради заявнику виділена квартира АДРЕСА_1, яка може бути передана йому тільки після набрання чинності обвинувального вироку відносно ОСОБА_8, тому виконання вищевказаного судового рішення необхідно відстрочити.

Таким чином, у розумінні положень наведеної норми закону і роз'яснень Верховного суду України колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для відстрочки виконання вищевказаного рішення суду, оскільки не містить ознак встановленого законом критерію визначення таких підстав, крім того неможливість надання певної квартири у власність заявника не утруднює виконання рішення суду, у зв'язку з чим ухвалу суду першої інстанції від 03 грудня 2012 року на підставі п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України слід залишити без змін як законну.

Доводи апеляційної скарги на ухвалу про відмову в наданні відстрочки виконання рішення зводяться до того, що така відстрочка необхідна до постановлення обвинувального вироку, одним з наслідків якого буде позбавлення права спадкування особи, що вбив власника певної квартири, та передача даної квартири, на яку претендує апелянт, у комунальну власність. Проте, зазначені доводи не містять в собі підстав для надання відстрочки виконання рішення, тому колегія суддів їх до уваги прийняти не може та відхиляє.

Що стосується висновку суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, то колегія суддів з ним також погоджується з огляду на наступне.

Відповідно частини 1 статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

З позовної заяви ОСОБА_6 (а.с.5-9 т.1) вбачається, що останній просив зобов'язати виконавчий комітет Ялтинської міської ради АР Крим надати йому першочергову квартиру, яка надійшла в їх розпорядження, власність жилого фонду, тобто яка є в жилому фонді.

Позовних вимог стосовно надання окремої однокімнатної квартири позачергово позивачем під час судового розгляду заявлено не було.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України та в межах заявлених ними вимог.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявлені в заяві про ухвалення додаткового рішення вимоги не були предметом розгляду і не можуть бути задоволені шляхом ухвалення додаткового рішення, оскільки суд фактично ухвалить нове рішення, тому апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 18 грудня 2012 року також слід відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги на ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення зводяться до незгоди з рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 24 квітня 2009 року, яке переглядалося в апеляційному порядку за скаргою ОСОБА_6, та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 16 вересня 2009 року залишено без змін, то колегія суддів їх також відхиляє. Довід про необхідність доповнити рішення суду необхідністю надання квартири першочергової (першої вільної) перевірявся при апеляційному перегляді справи та був відхилений.

Всі інші доводи апеляційних скарг ґрунтуються на неправильному розумінні норм процесуального закону - ст. 373 та ст. 220 ЦПК України, тому колегія суддів вважає їх неприйнятними.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 відхилити.

Ухвали Ялтинського міського суду АР Крим від 03 грудня 2012 року та від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді