Справа № 22-ц-7164/12 Головуючий у І інстанції Нікушин В.В.
Провадження № 22-ц/780/731/13 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л.І.
Категорія 26 27.02.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
12 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Антоненко В.І.,
Суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,
При секретарі: Бевзюк М.М.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и л а :
У липні 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 02 березня 2007 року Шевченківським районним судом у м. Києві було прийняте рішення, яке набрало законної сили 02.04.2007 року, яким задоволено його позовні вимоги в повному обсязі та виданий виконавчий лист № 2-1018/07 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 284 077 грн. 78 коп. Виконавче провадження було закрите та виконавчий лист було повернуто без виконання внаслідок відсутності грошових коштів та майна у боржника ОСОБА_2, сума боргу не змінилась та становить 284 077 грн. 78 коп. Станом на 01.07.2012 року сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 284 077 грн. 78 коп. становить 92 921 грн. 82 коп.
Оскільки відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов'язання, встановлені зазначеним рішенням Шевченківського районного суду у м. Києві та не повернув кошти, просив суд стягнути з відповідача з урахуванням індексу інфляції за час прострочення у розмірі 67 354,83 гривень., стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми у розмірі 25 566, 99 гривень, визнати розмір основної заборгованості відповідача на користь позивача у розмірі 284 077 грн. 78 коп.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2012 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 02 березня 2007 року Шевченківським районним судом у м. Києві було прийняте рішення яке набрало законної сили 02.04.2007 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі та виданий виконавчий лист № 2-1018/07 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів у сумі 284 077 грн. 78 коп., що підтверджується копією рішення Шевченківського районного суду від 02.03.2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 15.05.2009 року виконавчий лист було повернуто стягувачеві без виконання у зв»язку з відсутністю грошових коштів та майна у боржника ОСОБА_2 з відміткою про те, що виконавчий документ може бути повторно пред»явлений для виконання в строк до 15.05.2012 року.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказів того, що виконавчий документ пред»являвся повторно до примусового виконання та перебував на виконанні у ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві позивачем не надано, що є його обов'язком відповідно до ст. 60 ЦПК України.
Крім того резолютивна частина рішення суду не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.
А спосіб захисту прав позивача, застосований судом І інстанції, як визнання розміру основної заборгованості, не передбачений ст. 16 ЦК України, ні іншим законом, ні договором між сторонами.
За таких обставин рішення суду першої інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: