ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
21 лютого 2013 р. Справа №802/37/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання: Старожилової Дар'ї Олександрівни,
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача 1: Щербатого Г.В.,
у відсутність відповідача 2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (відповідач 1), заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецького Ростислава Євгенійовича (відповідач 2)
про: визнання протиправними дій та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (відповідач 1, Інспекція), заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецького Ростислава Євгенійовича (відповідач 2) про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постановою заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецького Р.Є. №52 від 18 грудня 2012 року, прийнятої на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил №662-П від 12 грудня 2012 року, його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", за що накладено штраф у розмірі 102060 грн.
Позивач не погоджується із винесеним рішенням та вважає дії заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецького Ростислава Євгенійовича щодо накладення на нього штрафу протиправними, тому й звернувся з даним позовом до суду.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись при цьому на обставини, що викладені у адміністративному позові.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, обгрунтовуючи доводи правомірністю дій службових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області при винесенні оскарженої постанови.
Заступник начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецький Р.Є. в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
В ході судового розгляду в якості свідка допитано ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які заповнювали декларацію про початок виконання будівельних робіт та подавали її до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, а також ОСОБА_6 - посадову особу Інспекції, яка приймала декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Свідок ОСОБА_5 зазначив, що він є сином позивача та вказав, що під час перебування батьків у відпустці він із своєю дружиною ОСОБА_7 з власної ініціативи без доручення батька вирішили подати декларацію про початок виконання будівельних робіт до Інспекції, яку заповнювала ОСОБА_7 При заповненні декларації ними була допущена помилка, а саме: у розділі "проектна документація" в підрозділі "під керівництвом" помилково вказано інженера Стасюк Тетяну Леонідівну замість головного інженера Владимірець В.І. При цьому, ними вірно вказано серію та номер кваліфікаційного сертифіката головного інженера проекту Владимірець В.І. Власноручно підписавши декларацію, ОСОБА_5 від імені батька ОСОБА_1 подав її до Інспекції. На запитання суду чи була в нього довіреність від імені ОСОБА_1 на вчинення таких дій, він відповів, що не було.
Свідок ОСОБА_7 повідомила ті ж обставини, про які зазначив ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_6 на запитання суду чи пам'ятає вона хто подавав декларацію про початок виконання будівельних робіт та чи була у тієї особи, яка її подавала довіреність на її подання, відповіла, що не пам'ятає хто і яким чином подавав декларацію.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області 29 травня 2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
В період тимчасової відсутності ОСОБА_1, його син ОСОБА_5 та невістка ОСОБА_7 вирішили подати за нього декларацію про початок виконання будівельних робіт до Інспекції.
Заповнивши та підписавши вказану декларацію, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 подали її до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.
Як встановлено судом, довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області їм не видавалась.
12 грудня 2012 року начальником відділу по Північному регіону управління контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду №1 інспекції Держархбудконтролю у Вінницькій області Подоляном Анатолієм Івановичем на підставі наказу Інспекції від 24 вересня 2012 року №76 проведено планову перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час здійснення будівництва торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: вул. В. Порика, м. Хмільник, Вінницька область. За результатами перевірки складено акт №662-П від 12 грудня 2012 року.
В ході перевірки виявлено порушення підприємцем вимог пункту 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: встановлено недостовірність даних у декларації про початок виконання будівельних робіт №ВН08312147316 від 22 серпня 2012 року. Так, у розділі проектна документація розроблена під керівництвом головного інженера проекту Стасюк Тетяни Леонідівни зазначено кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_2 від 04 травня 2012 року, який не належить вказаній особі.
На підставі виявленого порушення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 18 грудня 2012 року прийнято постанову №52, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф в розмірі 102060 грн.
Надаючи правову оцінку зазначеній вище постанові, а також діям заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецького Ростислава Євгенійовича щодо накладення на позивача штрафу, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно зі статтями 27, 28 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані, зокрема, забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, а власники та користувачі об'єктів архітектури - отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.
Також пунктами 1, 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
- направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
- реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Відтак, наявність зареєстрованої Інспекцією декларації про початок виконання будівельних робіт є обов'язковою умовою для початку виконання замовником будівельних робіт.
При цьому, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначена статтею 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", пунктом 2 частини 2 якої передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
З аналізу наведених вище норм випливає те, що суб'єктом відповідальності за наведення у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних визначено суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва, або ті суб'єкти, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.
Однак, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області не враховано того, що ОСОБА_1 не подавав декларації про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва торгівельного комплексу по вулиці В.Порика в місті Хмільник, повноважень на вчинення таких дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не надавав, тому він не може бути суб'єктом інкримінованого йому правопорушення. Більше того, статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що правопорушенням у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
З огляду на те, що ОСОБА_1 не подавав декларацію про початок виконання будівельних робіт до Інспекції, а відтак, не може бути суб'єктом правопорушення, а також зважаючи на відсутність ще й такої ознаки правопорушення, як протиправність діяння, тому суд дійшов висновку, що до нього безпідставно застосовано штрафні санкції за порушення у сфері містобудівної документації.
Таким чином, Інспекцією при здійсненні перевірки та прийнятті оскарженої постанови не враховано наведених вище обставин справи, оскільки, як видно із пояснень позивача, представників сторін та показань свідка ОСОБА_6, подання декларації про початок виконання будівельних робіт повинно здійснюватись самим заявником або особами за його довіреністю.
Однак, Інспекцією не було дотримано пункту 8 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, яким передбачено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації. Недотримання порядку прийняття декларації потягло за собою необгрунтоване застосування штрафних санкцій до ОСОБА_1, який не заповнював та не подавав таку декларацію, а також не уповноважував інших осіб подавати до Інспекції декларацію.
Відтак, оскільки позивач не вчиняв протиправних діянь щодо зазначення недостовірних даних у декларації, а також його вини у поданні декларації з недостовірними відомостями не уповноваженими на те особами немає, тому до нього не можуть бути застосовані положення Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
З огляду на викладене, постанову Інспекції №52 від 18 грудня 2012 року слід скасувати, адже контролюючим органом під час її прийняття не було враховано наведених вище обставин.
Щодо вимоги позивача про визнання дій заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецького Ростислава Євгенійовича щодо накладення на нього штрафу протиправними, то суд зважає на таке.
Заступник начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецький Р.Є. при підписанні оскарженої постанови діяв як посадова особа, що уповноважена від імені державної установи на такі дії. Відтак, протиправність в діях заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Любінецького Р.Є. відсутня, адже він діяв не з власної ініціативи, а в межах визначених та покладених на нього обов'язків.
Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити частково.
З приводу розподілу судових витрат суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21 листопада 2011 року, яким роз'яснено особливості застосування частини 1 статті 94 КАС України. Так, у листі, зокрема, йдеться про те, що з урахуванням положень підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Відтак, з урахуванням частини 3 статті 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1020,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №52 від 18 грудня 2012 року про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1020,60 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович