УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/330/13Головуючий суду першої інстанції:Бойко З.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"27" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Приходченко А.П.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просила усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом її вселення у квартиру АДРЕСА_1 та покладення на відповідача обов'язку передати їй ключі від вхідних дверей вказаної квартири. Вимоги мотивувала тим, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2012 року вказана квартира визнана спільною сумісною власністю подружжя (сторін у справі) та визначено порядок користування нею, але відповідач перешкоджає її доступу у квартиру.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 21 січня 2013 року позов задоволений. Суд вирішив: усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_7 передати ОСОБА_6 ключі від вхідних дверей вказаної квартири. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

На думку апелянта, матеріали справи не містять доказів наявності у позивачки перешкод в користуванні квартирою.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням.

Згідно з ч. 1 ст. 383 цього Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Засади та способи захисту права власності передбачені положеннями глави 29 ЦК України.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилалася на те, що відповідач перешкоджає їй у користуванні належною їй частиною квартири і вона позбавлена можливості вільно здійснювати своє право користуватися та розпоряджатися належним їй майном, у зв'язку з чим просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом забезпечення вільного доступу до квартири та передачею ключів від вхідних дверей до цієї квартири.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 виходячи з доведеності здійснення відповідачем перешкод у користуванні позивачкою спірною квартирою.

Такий висновок суду слід визнати вірним.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 9 жовтня 2012 року був розірваний, про що в Кризі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №107 (а.с. 4).

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2012 року квартиру АДРЕСА_1 визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6. а також визначений порядок користування нею шляхом виділення позивачці у користуванні кімнати площею 17,7 кв.м. із примикаючим балконом площею 0,9 кв.м., ОСОБА_7 - кімнату площею 12,4 кв.м. із примикаючими до неї балконом площею 1,3 кв.м. та лоджією площею 1,8 кв.м. Кухня площею 8,3 кв.м., туалет площею 6,2 кв.м., вбудована шафа площею 0,8 кв.м. - залишені у спільному користуванні (а.с. 5-6). Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

З урахуванням того, що позивачка, як власник житлового приміщення в спірній квартирі, позбавлена можливості безперешкодно користуватися своєю власністю через відсутність у неї ключів та відмови відповідача надати їй доступ у квартиру, висновок суду про наявність підстав для задоволення позову колегія суддів визнає правильним.

Доводи апелянта про недоведеність створення ним перешкод позивачці у користуванні квартирою спростовуються матеріалами справи, а саме: показаннями свідка ОСОБА_8 та матеріалами МВ ГУ МВС України в АРК.

У порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивачки та наведені нею докази.

З пояснень відповідача, наданих в засіданні суду апеляційної інстанції слідує, що він не згодний з рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2012 року про визнання вказаної квартири спільним сумісним майном подружжя і встановленням порядку користування квартирою; посилається на наявність у позивачки іншого житла.

Проте, наявність у особи іншого житла не позбавляє її права на користування жилим приміщенням, що належить їй на праві власності.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Приходченко А.П.