АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/11667/2012Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 22-ц/789/140/13 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія - 19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
при секретарі - Матусів Ю.Б.
з участю - представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", ОСОБА_3, третьої особи без самостійних позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту 2.1. договору від 10 січня 2006 року, який укладений між приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та ОСОБА_3, визнання даного договору недійсним в цілому, визнання недійсним пункту 2.1. договору від 10 грудня 2007 року, який укладений між приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та ОСОБА_3 і визнання даного договору недійсним в цілому, -
ВСТАНОВИЛА:
в липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, посилаючись на те, 08.08.2004 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір №1 про спільну діяльність з метою спорудження багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1. 17.05.2007 року цей договір був викладений у новій редакції, оскільки до спільної діяльності приєдналося ПП "Тернопільська фірма "Будівельник". Зазначив, що 10.01.2006 р. та 10.12.2007 р. ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" самоправно, не маючи на це повноважень, уклало спірні договори з ОСОБА_3 щодо будівництва по АДРЕСА_1 квартири 13, проектною площею 92,90 кв.м. на третьому поверсі, оскільки оспорюваний договір від 10.01.2006 року був укладений ще до того, як ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» уклало договір про спільну діяльність з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Згідно п.2.1 договору про спільну діяльність від 17.05.2007р. сторони, в т.ч. і ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" зобов"язалися не залучати фінансові активи громадян до будівництва. Крім цього, відповідно до ЗУ "Про інвестиційну діяльність" лише фінансова установа, яка отримала відповідний дозвіл/ліцензію вправі залучати і розпоряджатися коштами фізичних осіб - пайовиків, а ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" не було фінансовою установою.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що згідно з договором про спільну діяльність, укладеним між ним та ОСОБА_4 з ПП "ТФ "Будівельник", саме інвестори (ОСОБА_1 та ОСОБА_4) мають право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, відповідно до діючого законодавства.
Також апелянт вважає, що п.5.1. Договору від 17.05.2007 року є нікчемним як такий, що не пройшов нотаріального посвідчення і державної реєстрації, необхідних за положеннями ст.220, ч.3 ст.331 ЦК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач відповідно до ст.10 ЦПК зобов"язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину. При цьому юридично важливою обставиною є доведення факту добросовісності чи недобросовісності набувача майна. Даних вимог закону позивачем не було виконано.
Судом встановлено, що 08.08.2004 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договір про спільну діяльність з метою спорудження багатоквартирного будинку на території будинковолодіння АДРЕСА_1.
17.05.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ПП "ТФ "Будівельник" уклали договір про внесення змін у Договорі №1 від 08.08.2004 року, згідно якого домовились спільно діяти без створення юридичної особи з метою спорудження багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на території будинковолодіння АДРЕСА_1. Спільну діяльність в будівництві об"єкту сторони здійснюють шляхом вчинення дій, передбачених в розділі 6 Договору.
Згідно п.6.1. Сторона 1, тобто ОСОБА_1, зобов"язався надати Стороні 3, тобто ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", на підставі актів приймання-передачі земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0556 га за даною адресою, право користування якою належить Стороні 1 на підставі договору оренди землі від 8.11.2004р.
Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не передав належну йому земельну ділянку, а продав її ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", що підтверджується договором купівлі-продажу від 5.02.2008р. На підставі даного договору 16 жовтня 2008 року ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" був виданий Державний акт на право власності на дану земельну ділянку. Крім цього, земельна ділянка площею 0,0556 га за даною адресою, яка була в користуванні ОСОБА_1, на підставі договору оренди землі від 27 квітня 2012 року була надана Тернопільською міською радою в оренду обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Стадникової, 9", який на даний час закінчує спірне будівництво.
Отже, ОСОБА_1 не передавши безоплатно, визначеного договором про спільну діяльність майна, фактично не виконав в повному обсязі свої зобов"язання, а тому його твердження як апелянта, що порушені його права як співвласника даного будівництва є безпідставними.
Крім цього, згідно пункту 6.6. п.п."д" Сторона 3 Договору, тобто ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", мало право з метою спорудження об"єкту залучати з правом укладення окремих договорів кошти, в тому числі кредитні та кошти третіх осіб, залучених Стороною 3 за окремими договорами, під зобов"язання передати їм у майбутньому у власність об"єкти нерухомого майна, розташовані в об"єкті, за рахунок частки Сторони 3.
Наведене свідчить про те, що ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" вправі було укладати договора про участь у пайовому будівництві.
Як видно з матеріалів справи, що 10 січня 2006 року та 10 грудня 2007 року між ПП «ТФ «Будівельник» та ОСОБА_3 було укладено договори, відповідно до яких ПП «ТФ «Будівельник» прийняло ОСОБА_3 у пайове будівництво трикімнатної квартири № 13, 3-й поверх, проектною загальною площею 92,90 кв. м за адресою АДРЕСА_1. На виконання даних договорів ОСОБА_3 повністю оплатила пайовий внесок, що підтверджується відповідними квитанціями і рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.05.2011р., яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_3 майнове право на незавершену будівництвом трьохкімнатну квартиру №13, поверх третій, проектною загальною площею 92,90 кв.м за адресою АДРЕСА_1.
Доводи апелянта, що ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" не мало права укладати спірні договори, оскільки була відсутня ліцензія на право залучення грошей дольовиків, передбачена ст.ст. 2, 5, 7 Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що ОСОБА_1 не є стороною в даному договорі і його права, в даному випадку нічим не порушені.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що п.5.1. Договору від 17.05.2007 року є нікчемним як такий, що не пройшов нотаріального посвідчення і державної реєстрації, необхідних за положеннями ст.220, ч.3 ст.331 ЦК України, оскільки договір про спільну діяльність не потребував нотаріального посвідчення і до моменту здачі будинку в експлуатацію право власності належить забудівнику.
Крім цього, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23.06.2011р., розірвано договір про спільну діяльність від 17.05.2007р., який укладено між ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник".
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуваним судовим рішенням права апелянта не порушуються, а тому не вбачає підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак