АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1618/4094/2012 Номер провадження 11/786/222/2013 Категорія: ч.2 ст. 286 КК України - Т.З.Головуючий у 1-й інстанції Чабаненко Доповідач Харлан Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Харлан Н.М.,

суддів: Герасименко В.М., Кожевнікова О.В.,

за участю прокурора Расюка В.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року ,-

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, непрацюючий, неодружений, з середньою освітою, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь:

- потерпілої ОСОБА_3 11227,86 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_4 28,75 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди;

- фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради 2670,40 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3

Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду засуджений ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин.

29.06.2012 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 в світлий час доби, керуючи технічно справним автомобілем “ЗАЗ DAEWOO” д.н.з. НОМЕР_1 рухався по проїзній частині вул. Радянської м. Лубни Полтавської області в напрямку від центрального ринку до ЗОСШ № 2. Проїжджаючи перехрестя вулиць Радянської та Садової м. Лубни ОСОБА_2 проявив неуважність та грубо порушуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, маючи змогу заздалегідь виявити пішоходів ОСОБА_5 і ОСОБА_3, котрі перетинали проїзну частину з права на ліво відносно руху автомобіля, допустив наїзд на останніх.

Внаслідок порушень Правил дорожнього руху водій ОСОБА_2 заподіяв пішоходу ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 154 - Д від 14.08.2012 року відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Причиною смерті ОСОБА_5 стала отримана під час дорожньо-транспортної пригоди сполучна травма голови, хребта, грудної клітки, кінцівок з чисельними переломами кісток скелету, що супроводжувалось травматичним шоком.

Також, внаслідок порушень Правил дорожнього руху водій ОСОБА_2 заподіяв пішоходу ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому лонних та сідничних кісток тазу з обох боків зі зміщенням та розривом сечового міхура, перелом 2.3,4,5,6 ребер зправа, перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, перелом в верхній третині лівої малогомілкової кістки зі зміщенням, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 274 - Д від 14.08.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

В даній дорожній обстановці, згідно висновку автотехнічної експертизи № 42 від 24.09.2012 року в діях водія автомобіля “ЗАЗ DAEWOO” д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху, що вказує : - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об"єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об"їзду перешкоди.

Невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.

В апеляції засуджений, не оспорюючи кваліфікацію вчиненого злочину, ставить питання про зміну вироку суду в частині призначеного покарання. Просить, враховуючи наявність ряду пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, призначити йому покарння не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши положення ст. 75, 76 КК України.

Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.

Потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на апеляцію засудженого подані заперечення, в яких вони просять вирок суду залишити без зміни, зазначають про відсутність підстав для пом'якшення засудженому призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляції, прокурора Расюка В.В., який висловив думку про можливість пом'якшення покарання з урахуванням всіх пом'якшуючих обставин однак без застосування ст. 75 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до задоволення частково на підставі наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло тяжке тілесне ушкодження іншому потерпілому ґрунтується на сукупності доказів, належно перевірених і оцінених в судовому засіданні та детально наведених у вироку.

Сам засуджений не заперечував проти порушення ним правил безпеки руху під час керування транспортним засобом та спричинення внаслідок цього смерті потерпілого ОСОБА_5 і тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3

Наразі фактичні обставини справи, доведеність винності ОСОБА_2 та кримінально-правову оцінку цього діяння за ч.2 ст. 286 КК України ніхто із учасників процесу не оспорює, а тому відповідно до ч.1 ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції.

Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини та у межах статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинили злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Із мотивувальної частини вироку вбачається, що районний суд обираючи вид та міру покарання засудженому, формально вказав про наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин та виключно позитивну характеристику засудженого, не врахувавши вказані дані належним чином.

ОСОБА_2 щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, про що свідчить повне визнання ним вини, стабільність показань протягом досудового та судового слідства. Засуджений частково відшкодував спричинену шкоду та продовжує відшкодовувати, про що надав колегії судді копії квитанцій про здійснення переказу грошових коштів потерпілим вже після постановлення вироку суду, характеризується виключно позитивно та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 і матір-пенсіонерку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Місцевим судом не враховано, що ОСОБА_2 відразу після вчинення наїзду на пішоходів, невідкладно вжив заходів до виклику швидкої допомоги та працівників міліції, повідомивши їх через диспетчера таксі.

З огляду на позицію потерпілих, викладену у запереченнях, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання із встановленням іспитового строку.

Разом з тим, враховуючи наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, покарання засудженому слід пом'якшити до мінімального, передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 6 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Пом'якшити основне покарання ОСОБА_2 та вважати його засудженим за ч.2 ст. 286 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.

В решті вирок суду залишити без зміни.

СУДДІ :

Харлан Н.М. Герасименко В.М. Кожевніков О.В.