Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/778/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Петрова О.Ф.

Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі Доповідач Полежай В. Д.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - Полежая В.Д.

суддів - Єгорової С.М., Вербицького В.С.

при секретарі - Діманової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Ритуал» та міського голови Цапюка Степана Кириловича про поновлення строків звернення до суду, про визнання правових актів незаконними і їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі з врахуванням індексації, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Олександрійського міськрайнного суду від 15 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_2 у вересні 2012 року звернулася в суд з зазначеним позовом посилаючись на те, що працюючи у комунальному підприємстві «Ритуал» диспетчером та приймальником замовлень з оплатою 50% до основного окладу з 01.03.2005 року вона, наказом адміністрації від 06.07. 2012 року була звільнена з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. Цей наказ вважає незаконним, оскільки заяву про звільнення за власним бажанням вона подала під психологічним тиском з боку директора підприємства, який послався на відсутність її посади у новому штатному розкладі підприємства 01.07.2012 року. Окрім того, наказ не містить причини його видання, підстави звільнення та ознайомлення з ним. В порушення вимог п.3 ст.32 КЗпП України вона не була попереджена за два місяці про істотні зміни умов праці при проваджені нового штатного розкладу, згідно з яким 01.07.2012 року заробітна плата диспетчера становить 25% окладу тоді як розміри посадових окладів не можуть бути меншими встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати, яка на 01.07.2012 року складала 1102 грн.. Затвердження штатного розкладу міським головою здійснено з перевищенням наданих йому повноважень у вихідний день - суботу , у той час як такий розклад повинен був затверджуватися на засіданні Олександрійської міської ради. Через хворобу її представника з 03 серпня по 14 вересня 2012 року строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому просила його поновити. Визнати незаконним та скасувати накази № 45 від 06.07. 2012 року про звільнення її від обов'язків приймальника замовлень послуг на поховання та № 46 від 06.07.2012 року про її звільнення з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, штатний розклад станом на 01.07.2012 року. Поновити на роботі в Олександрійське комунальне підприємство «Ритуал» на посаду диспетчера з 100% окладом диспетчера і 50% окладу приймальника замовлень. Стягнути з Олександрійського комунального підприємства на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5027,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 7450,52 грн. заборгованості по заробітній платі. Стягнути з ОСОБА_6 та Олександрійського комунального підприємства «Ритуал» на її користь у відшкодування моральної шкоди по 10000 грн. з кожного.

Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено за недоведеністю обставин на які позивачка посилалася як на підставу своїх вимог, а також у зв'язку пропуску нею без поважних причин місячного строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, судом не була дана належна оцінка поважності причин пропуску нею місячного строку звернення до суду, оскільки один з її представників довгий час, з 03 серпня по 14 вересня 2012 року перебував на лікуванні, а другий помилково 04.07.2012 року направив її позовну заяву за місцем розташування Олександрійського комунального підприємства «Ритуал» яке повернуло ці документи лише 07.09. 2012 року.

Судом не було взято до уваги, що подана нею заява про звільнення не відповідає вимога діловодства так як ній не зазначено її ім'я та по батькові, а лише ініціали. Відсутня дата з якої працівник бажає звільнитися, не зазначені причини неможливості продовжувати роботу, а також відсутній підпис особи яка подала цю заяву. Суд необґрунтовано прийшов до висновку про недоведеність тиску з боку адміністрації щодо подання нею заяви на звільнення, а його висновок, що звільнення за власним бажанням позбавляє адміністрацію підприємства необхідності попереджати працівника про зміну умов праці в наступному, не відповідає дійсним обставинам справи. Неправильна дана оцінка і щодо виплати всіх грошових сум при звільненні.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 працюючи в Олександрійському комунальному підприємстві «Ритуал» на посаді диспетчера і по сумісництву приймальником замовлень послуг на поховання з окладом 50%, наказом адміністрації № 45 від 06.07.2012 року була звільнена від обов'язків прий- мальника замовлень послуг на поховання, а наказом № 46 від 06.07.2012 року з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП України на підставі поданої 06.07. 2012 року заяви про звільнення за власним бажанням з посади диспетчера (а.с.78-80).

Суд правильно послався на те, що згідно ч.1ст.38 КзпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Зазначена норма передбачає конкретний перелік підстав за якими, у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, а тому висновок суду про те, що власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, є помилковим. Відповідач, звільняючи працівника не по закінченню двотижневого строку з дня подачі заяви про звільнення за власним бажанням, а в день її подачі, порушив таким чином порядок звільнення передбачений ст.38 КЗпП України, а тому наказ № 46 від 06.07.2012 року про звільнення позивачки за власним бажанням є незаконним .

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. Звільнення з роботи за сумісництвом проводиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником , чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги (п.п.1,8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджених наказами Міністерств праці, юстиції і фінансів України 28.06.1993 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1993 року № 76).

Відповідно до ч.1 ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборчого органу первинної профспілкової організації допускається зокрема у випадку звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

Адміністрація КП «Ритуал» іншого працівника для виконування обов'язків приймальника замовлень послуг на поховання не приймала, заяви на звільнення від виконання зазначених обов'язків позивачем не подавалося, а тому її звільнення за наказом № 45 від 06.07.2012 року без зазначення підстав не відповідає вимогам закону. Висновок суду про те, що з розірванням з ОСОБА_2 основного трудового договору підлягає розірванню і додатковий за сумісництвом, є помилковим. Окрім того, судом необґрунтовано було відмовлено в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі і стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу одночасно з 2-х підстав: по суті позовних вимог і в зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду тоді як відповідно до вимог закону необхідно було застосувати одну з них.

З врахуванням наведеного, рішення суду в цій частині не може залишатися без зміни і підлягає скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про поновлення ОСОБА_2 на роботу в КП «Ритуал» на посаду диспетчера і за сумісництвом приймальником замовлення послуг на поховання зі стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку з порушенням нею передбаченою ч.1 ст.233 КЗпП України вимог про звернення працівника до суду у справах про звільнення в межах місячного строку з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивачем не заперечується факт отримання нею трудової книжки у день звільнення 06.07.2012 року. Та обставина, що один з двох її представників за дорученнями захворів за три дні до спливу місячного терміну звернення до суду, а другий звернувся від його імені з такою заявою не на адресу суду, не є на думку колегії суду поважною причиною його пропуску, а тому і підстав для поновлення такого строку відповідно до вимог ст.234 КЗпП України немає.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що заява про звільнення позивачем не підписувалася значення для вирішення справи не має, оскільки не заперечується, що вона ним була написана власноручно. Дана судом належна оцінка як в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заробітної плати так і про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.303-304,307, 309,313-314,316,317,319,325 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду від 15 січня 2013 року в частині поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким ОСОБА_2 в задоволенні зазначених позовних вимог до Олександрійського комунального підприємства «Ритуал» відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: