Справа № 220/1373/2012

Провадження №11/772/228/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Скрицький Л.П.

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Федчука В.В.,

суддів: Рупака А.А., Сілакова С.М.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

захисників: ОСОБА_2

засуджених: ОСОБА_3 ОСОБА_4

потерпілого: ОСОБА_5

розглянула 27 лютого 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянин України, освіта вища,

працюючого на посаді заступника

начальника районного відділу - начальника

слідчого відділення Козятинського РВ УМВС

України у Вінницькій області, одруженого,

на утриманні має одну малолітню дитину сина ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_4,

раніше не судимого, засудженого

за ч. 2 ст. 365 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади у сфері службової діяльності, а саме в правоохоронних органах на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, якщо протягом 3 річного іспитового строку він не скоїть нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України, зобов'язано засудженого ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_3 позбавлено спеціального звання - майор міліції.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця

с. Безіменне Козятинського району

Вінницької області, громадянин України,

освіта вища, працюючого на посаді

дільничного інспектора міліції Козятинського

РВ УМВС України у Вінницькій області,

одруженого, на утриманні має одну малолітню

дитину дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6,

проживаючого у АДРЕСА_1,

раніше не судимого, засудженого

за ч. 2 ст. 365 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади у сфері службової діяльності, а саме в правоохоронних органах на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років, якщо протягом 2-х річного іспитового строку він не скоїть нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України, зобов'язано засудженого ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_3 позбавити спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Стягнуто в рівних долях із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України у Вінницькій області, 1507 грн. 98 коп. (300,48 грн. + 1207,50 грн.) вартість проведених трасологічних експертиз комп'ютерної техніки.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду через неналежне оформлення і роз'яснено потерпілому ОСОБА_5 звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 обіймаючи посаду заступника начальника районного відділу пальника слідчого відділення Козятинського РВ ГУМВС України у Вінницькій області та ОСОБА_4 обіймаючи посаду дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, і являючись службовими особами - представниками влади, у вечірній час 19 червня 2009 року здійснивши, згідно вказівки начальника райвідділу, виїзд на виклик з іншими працівниками міліції у с. Журбинці, Козятинського району Вінницької області, діючи з прямим умислом, безпідставно, явно вийшовши за межі наданих їм, як працівникам міліції Законом України «Про міліцію» повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу виключно, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків (ст. 13 Закону України "Про міліцію"), отримавши відмову на незаконні вимоги працівників міліції пройти до службових автомобілів, нанесли тілесні ушкодження громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та умисних ударів і побоїв, які завдали фізичного болю ОСОБА_10, що відпочивали на березі ставу неподалік вказаного вище населеного пункту, за наступних обставин.

19 червня 2009 ОСОБА_5 разом з товаришами : ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вирішили відпочити на березі ставу. З цією метою вони приблизно о 17.00 год. того ж дня пішли до ставу, що розташований неподалік с. Журбинці, де розпивали спиртні напої та купалися. В цей час до них підійшов охоронник ставу - ОСОБА_12, і між ним і відпочиваючими зав'язалась словесна суперечка, Залишивши відпочиваючих, ОСОБА_12 повідомив про конфлікт прибувшого до ставу ОСОБА_13, який відповідно до договору оренди від 24.05.2004 р. укладеного з Козятинською районною державною адміністрацією, орендує вказаний водойм та являється тестем заступника начальника районного відділу - начальника слідчого відділу Козятинського РВ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3.

Після повідомлення охоронника ОСОБА_12, ОСОБА_13 19 червня 2009 року о 18.00 год., з свого мобільного телефону зателефонував до чергової частини Козятинського РВ ГУМВС України у Вінницькій області на телефон « 102» та від імені охоронника ставу повідомив про неправомірні дії осіб, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння на березі на березі ставу неподалік с. Журбинці, Козятинського району, Вінницької області. В свою чергу, помічник начальника - оперативний черговий Козятинського РВ ГУМВС ОСОБА_15 повідомив про надходження вказаного повідомлення начальника райвідділу ОСОБА_16, який надав вказівку про необхідність виїзду на місце пригоди.

Отримавши вказівку начальника райвідділу, заступник начальника Козятинського РВ УМВС, начальник слідчого відділу ОСОБА_3, дільничний інспектор міліції Козятинського РВ УМВС ОСОБА_4, дільничний інспектор міліції Козятинського РВ УМВС ОСОБА_17, слідчий Козятинського РВ УМВС ОСОБА_18 та слідчий Козятинського РВ УМВС ОСОБА_19, на автомобілі ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_3, близько 19.00 год. того ж дня. прибули на вказаний виклик в с. Журбинці, Козятинського району Віннницької області, де їх зустрів орендатор ставу ОСОБА_13 та охоронник ОСОБА_12, з якими вони підійшли до відпочиваючих. Через 10 хвилин до них приєднались - інспектор ДПС відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Козятинського району ОСОБА_20, дізнавач відділення ДАІ по обслуговування адміністративної території Козятинського району ОСОБА_21 старший оперуповноважений карного розшуку Козятинського РВ УМВС ОСОБА_22 т заступник начальника сектору дільничних інспекторів міліції Козятинського РВ УМВ-, ОСОБА_14, які також прибули на виклик до вказаного вище ставу на автомобілі ВА 2107 д.н.з НОМЕР_4.

Перебуваючи не березі ставу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усвідомлюючи, що громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будь-якого злочину - адміністративного правопорушення не вчиняють, явно перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно, наказали відпочиваючим пройти до службових автомобілів При цьому, інші працівники міліції, які прибули на виклик з ОСОБА_3 ОСОБА_4 будь-яких активних дій по відношенню до відпочиваючих не вчиняли.

Отримавши відмову на незаконні вимоги пройти до службових автомобілів, ОСОБА_3. та ОСОБА_4, безпідставно, діючи умисно та узгоджено між собою, метою нанесення тілесних ушкоджень, перевищивши надані їм законом повноважен:- щодо застосування фізичної сили за допомогою спеціального засобу - ПР-73, з врахуванню переваги присутності працівників міліції в значній кількості, підішли до відпочиваюче: ОСОБА_9, який знаходився в лежачому положенні обличчям до землі та міліцейськими гумовими кийками нанесли удари по різних частинах його тіла, а саме ОСОБА_4 наніс удар гумовим кийком по спині в область поясниці ОСОБА_9, а ОСОБА_3 в свою чергу наніс кілька ударів гумовим кийком по спині, в область лівого плеча, та по задній частині голови ОСОБА_9 Після чого, коли ОСОБА_9 повертався обличчям до гори то ОСОБА_4 наніс ще кілька ударів міліцейським гумовим кийком по лівій та правій гомілці потерпілого та ОСОБА_3 _ наніс міліцейським гумовим кийком удар по грудній клітці ОСОБА_9 Після того, як ОСОБА_9, після спричинених йому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень міліцейським гумовим кийком - піднявся ставши на ноги, ОСОБА_3 наніс йому ще один удар рукою в ліве око.

Зазначеними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що явно виходили за межі наданих їм як працівникам міліції повноважень, ОСОБА_9 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 4-к від 14.01.2010 року заподіяні наступні тілесні ушкодження: підшкірна гематома в тім'яній ділянці зліва, синці на обличчі (два - в лівій очній ділянці і на спинці носа), на спині на всьому протязі (п'ять), на лівому плечі п зовнішній поверхні у верхній та середній третинах (по одному), на передній поверх:- грудної клітки зліва в ділянці третього ребра по середній ключичній ліній, в поперековій ділянці справа ( по одному), садна - на передній поверхні правої гомілки і на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній третині ( по одному), що належить до легких тілесних ушкоджень.

Після нанесення ОСОБА_3. та ОСОБА_23 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 останні тримаючи в руках спеціальний засіб - ПР - 73 підійшли до ОСОБА_8, який знаходячись неподалік обурився поведінкою та діями працівників міліції.

Діючи узгоджено між собою ОСОБА_3. та ОСОБА_4, безпідставно, діючи умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень, перевищивши надані їм законом повноваження щодо застосування фізичної сили за допомогою спеціального засобу - ПР - 73, з врахуванням переваги присутності працівників міліції в значній кількості, заподіяли відпочиваючому ОСОБА_24, який намагався встати з землі по два удари кожен міліцейськими гумовими кийками по спині та ногах ОСОБА_8

Зазначеними діями ОСОБА_3. та ОСОБА_4, що явно виходили за межі наданих їм як працівниками міліції повноважень, ОСОБА_8 відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 6-к від 14.01.2010 року заподіяні наступні тілесні ушкодження, що належать до легких тілесних ушкоджень.

Після нанесення ОСОБА_3. та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_8, останні тримаючи в руках спеціальний засіб -ПР-73 підійшли до ОСОБА_5, який знаходячись поруч з потерпілим ОСОБА_8 також почав обурюватись поведінкою та діями працівників міліції.

Діючи узгоджено між собою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, безпідставно, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, перевищивши надані їм законом повноваження щодо застосування фізичної сили за допомогою спеціального засобу - ПР-73, з врахуванням перебування працівників міліції в значній кількості, заподіяли відпочиваючому ОСОБА_5 міліцейськими гумовими кийками по його грудній клітці зліва, по правому плечі і в область голови справа, а саме : ОСОБА_3 міліцейським гумовим кийком наніс удар по поверхні грудної клітки зліва та в область голови з права, а ОСОБА_4 гумовим міліцейським кийком по правому плечі ОСОБА_5

Зазначеними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що явно виходили за межі наданих їм як працівникам міліції повноважень, ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 5-к від 14.01.2010 року заподіяні наступні тілесні ушкодження : синці - в правій скроневій ділянці (один), на лівій бічній поверхні грудної клітки (два), на задній поверхні правого плеча (один), на передній поверхні грудної клітки в ділянці тіла грудини (один), що до легких тілесних ушкоджень.

Після нанесення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, останніх за вказівкою ОСОБА_25 доставлено до місця розташування автомобілів, на яких працівники міліції прибули до ставу, що розташований с. Журбинці, Козятинського району.

Перебуваючи на березі ставу, неподалік вказаних вище автомобілів ОСОБА_3 маючи в руках спеціальний засіб - ПР-73 підійшов до ОСОБА_10, який знаходячись поруч з своїм автомобілем «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_2, також почав обурюватись поведінкою та діями працівників міліції.

Діючи умисно та безпідставно ОСОБА_3 перевищивши надані йому як працівникові міліції повноваження щодо застосування фізичної сили за допомогою спеціального засобу- ПР-73, з врахуванням переваги присутності працівників міліції в значній кількості, заподіяв відпочиваючому ОСОБА_10 три удари міліцейським гумовим кийком по різних частинах його тіла, а саме: по правій стороні грудної клітки, по спині в ділянці лівої лопатки та по лівій скроневій ділянці голови, заподіявши потерпілому ОСОБА_10 умисних ударів, побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Після цього, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 було доставлено до приміщення Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області та в послідуючому затримано в адміністративному порядку і відносно них складено протоколи про адміністративні правопорушення, які в подальшому було направлено на розгляд до Козятинського міськрайсуду Вінницької області.

Діючи таким чином, ОСОБА_3. і ОСОБА_4 явно вийшли за межі наданих їм законом повноважень, оскільки відповідно до ст. 12-14 Закону України «Про міліцію» працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу для припиненню правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на них обов'язків. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з врахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника. При цьому обстановка, що склалась, а саме - затримання чотирьох осіб дев'ятьма працівниками міліції, які не здійснювали опору останнім, не потребувала застосування при затриманні спеціального засобу - ПР-73.

В апеляції засуджений ОСОБА_3. просить вирок Погребищенського районного суду від 07 грудня 2011 року щодо ОСОБА_27 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 365 КК України скасувати через істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичних обставинам справи та неповноту судового слідства, а кримінальну справу повернути на додаткове розслідування.

Вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ст. 323 КПК України, оскільки суд обґрунтував вирок лише на показах потерпілих, які не відповідають фактичним обставинам справи, є суперечливими. Суд у вироку не зазначив покази свідка ОСОБА_22, лікаря травматолога, сторожа ставка, та інших, які мають істотне значення для підтвердження його невинуватості

Адвокат ОСОБА_2 в своїй апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок Погребищенського районного суду від 7 грудня 2011 року відносно засудженого ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування на підставі того, що досудове слідство по даній кримінальній справі було проведено всупереч вимогам статті 22 КПК України та ст. 62 Конституції України, слідчий не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, досудове слідство проводилось однобічно тільки в сторону обвинувачення засудженого ОСОБА_3, з цілю задоволення скарги потерпілих, а також порушення вищевказаних статей було допущено і під час проведенення судового слідства в суді.

Засуджений ОСОБА_4 в своїй апеляції просить вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 7 грудня 2011 року відносно нього скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, у зв'язку з тим, що вирок суду є незаконним і не обґрунтованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, тому постановлений з порушенням вимог ст. 323 КПК України вирок підлягає скасуванню, оскільки в судовому засіданні були встановлені істотні суперечності між протоколами допиту свідків: ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18 ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_15 та їх показами в суді, з'ясовані не були, суперечності не усунені, суд при винесенні вироку безпідставно дав їм критичну оцінку, поклавши в основу лише покази потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_8, не враховуючи їх перебування в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обгрунтованим та просив залишити вирок в силі, потерпілого ОСОБА_5, який заперечив проти задоволення апеляцій та просив вирок суду першої інстанції залишити в силі, засудженого ОСОБА_30, який підтримав доводи викладені в своїй апеляції, адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали свої апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_4 та апеляції засудженого ОСОБА_25. та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 323 КПК вирок суду має бути законним та обґрунтованим і відповідно до ст. 334 КПК 1960 року мотивувальна частина вироку повинна містити посилання на докази, якими суд обґрунтовує висновки , що до доведеності вини та показання свідків, допита тих в судовому засіданні.

У пунктах 16 та 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року з послідуючими змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» зазначено, що суду у вироку належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути вмотивовано.

Судом в порушення вимог кримінально-процесуального закону, щодо повного всебічного та об'єктивного дослідження доказів по справі, не було вжито жодних заходів до перевірки показів свідків - працівників Козятинського РВ УМСВ України у Вінницькій області: ОСОБА_15 ОСОБА_32, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, свідків: орендаря ставу ОСОБА_33 та охоронника ставу ОСОБА_12, вони є непослідовними, змінювались неодноразово і містять в собі протиріччя в часі відбуття події, кількості складу учасників, обставин заподіяння тілесних ушкоджень, але суд, всупереч не надав їм належну оцінку, суд у вироку не проаналізував фактичні дані, що містяться у цих показах які стверджують чи спростовують обвинувачення, не проаналізував дані покази, які надавалися в ході досудового та судового слідства, та не надав належну їм оцінку, а тільки зазначив їх у вироку .

Відповідно до ст. 374 КПК 1960 року, скасовуючи вирок, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання, з огляду на що в решті подані апеляції задоволенню не підлягають.

Оцінку тих чи інших доказів з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості має здійснити суд першої інстанції відповідно до положень ст.67 КПК за своїм внутрішнім переконанням, що має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід ретельно та у повному обсязі перевірити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку, та з урахуванням усіх обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. ст. 365, 366, 367 КПК 1960 року , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засудженого ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та апеляцію самого засудженого - задовольнити частково.

Вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Судді:

З оригіналом вірно: