КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5121/11 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тальнівської міської ради, Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» про визнання рішення таким, що не відповідає вимогам законодавства України, та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до Тальнівської міської ради, Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» про визнання рішення таким, що не відповідає вимогам законодавства України, та скасування рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона працювала директором Тальнівського комбінату хлібопродуктів з 1999 року. В січні 2000 року вона звернулась з заявою до профспілкового комітету комбінату з проханням надати їй квартиру, так, як на той час вона власного житла не мала і проживала в гуртожитку. Наказом № 6 від 19 січня 2000 року по Тальнівському комбінату хлібопродуктів їй було надано квартиру АДРЕСА_1, яка на той час була незаселеною. 17 лютого 2011 року виконавчим комітетом Тальнівської міської ради було розглянуто клопотання директора ДП ДАК „Хліб України" „Тальнівський КХП" від 4.02.2011 року № 5 щодо визначення статусу квартири АДРЕСА_1 та прийнято рішення № 35, яким вказану квартиру включено до числа службових жилих приміщень загальною площею 73,2 кв.м., житловою 49,6 кв.м., враховуючи те, що дана квартира подарована підприємству на підставі договору дарування від 14.01.2000 року та перебуває на балансі підприємства з 11.02.2003 року. Вказане рішення позивачка вважає незаконним так як згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 37 від 4.02.1988 року затверджено Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, за розділом 1 п. 4 якої до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Вказана квартира не є вільною, оскільки позивачка проживає в даній квартирі, а тому не може бути включена до числа службових жилих приміщень, що і змусило позивачку звернутись до суду з вказаним позовом.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року у задоволенні вказаного вище позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідно договору дарування від 14 січня 2000 року квартира, яка знаходиться за адресою вул. Гагаріна, 115/6 на праві власності належить ДП ДАК „Хліб України" „Тальнівський комбінат хлібопродуктів".

Відповідно наказу від 19 січня 2000 року по Тальнівському комбінату хлібопродуктів квартира АДРЕСА_1 надано для проживання директору Тальнівського комбінату хлібопродуктів ОСОБА_2, оплату за комунальні послуги, використання електричною енергією та газом за час проживання покладено на ОСОБА_2 за власні кошти.

Згідно рішення виконавчого комітету Тальнівської міської ради № 35 від 17.02.2011 року чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (колишній № 115), загальною площею 73,2 кв.м., житловою 49,6 кв.м., враховуючи те, що дана квартира подарована підприємству на підставі договору дарування від 14.01.2000 року, зареєстрованого в Тальнівський державній нотаріальній конторі у реєстрі за № 172, та перебуває на балансі підприємства з 11.02.2003 року було включено до числа службових жилих приміщень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позов є необґрунтованим та безпідставним.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 118 ЖК України Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

До компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, згідно п. 9, ч. 1, ст. 15 ЖК України входить прийняття рішення про включення жилих приміщень до числа службових (стаття 118).

Згідно статті 51 ЖК України жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

При цьому колегією суддів встановлено, що рішенням Черкаського апеляційного суду від 01.04.2004 року в задоволенні позову ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_2 про виселення відмовлено з причини відсутності підстав, оскільки відповідач не є особою, що самоуправно зайняла квартиру.

Ухвалою Верховного Суду України від 29.03.2005 року вказане вище рішення залишено без змін.

Отже, спірна квартира не є вільною.

Відповідно до розділу 1 пункту 4 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988 року, до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2012 року - скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Тальнівської міської ради, Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» про визнання рішення таким, що не відповідає вимогам законодавства України, та скасування рішення - задовольнити.

Визнати рішення № 35 від 17.02.2011 року виконкому Тальнівської міської ради Черкаської області «Про включення квартири АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до числа службових» протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.