Дата документу Справа № 0814/11555/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №0814/11555/12 Головуючий в 1 інст. Савченко Г.В.

Провадження №11/778/408/13 Доповідач в 2 інст. Алейніков Г.І.

Категорія ч.2 ст.309 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Алейнікова Г.І.,

суддів Тютюник М.С., Дадашевої С.В.

за участю прокурора Безлер Л.В.

засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,

розглянула в м.Запоріжжя у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27 листопада 2012 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Запоріжжя, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 06 лютого 1996 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.140 КК України на 2 роки виправних робіт;

- 03 листопада 1997 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.141, ч.3 ст.81, ст.ст.42, 43 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців та 28 днів;

- 02 червня 2004 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 5 років 8 місяців позбавлення волі із зарахуванням відбутого покарання за попереднім вироком, звільнений по відбуттю строку покарання;

- 23 листопада 2009 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.358 КК України на 2 роки позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки;

- 21 вересня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.309, ч.3 ст.358, ч.2 ст.190, ст.ст.70, 71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 19 днів,

засуджений за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного судом покарання невідбутого строку покарання за попереднім вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 вересня 2011 року, остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 10 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишений попереднім, - у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 07 вересня 2012 року.

Вирішена доля речових доказів по справі.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 07 вересня 2012 року, приблизно об 11-50 год., біля СШ №61 по вулиці Нікітіна в м.Запоріжжя, діючи умисно, без мети збуту, у невстановленої особи, повторно, незаконно придбав полімерний одноразовий медичний шприц з рідиною коричневого кольору, об'ємом 3,5 мл., яка, згідно висновку експерта №1744 від 14 вересня 2012 року, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого складає 1,9250 г в перерахунку на суху речовину. Незаконно зберігаючи при собі зазначений наркотичний засіб, ОСОБА_2 переніс його до будинку АДРЕСА_2, де, приблизно о 12-10 год., був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього шприц з наркотичним засобом.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вищезазначений вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судове слідство проведено з порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки судом не допитані заявлені ним свідки, не враховані і не перевірені його заяви про неправдивість пояснень свідка ОСОБА_4 Крім того зазначає про те, що у судовому засіданні він заявляв що потребує допомоги захисника, якого знайдуть його родичі, проте суд безпідставно відмовив у задоволенні даного клопотання, тим самим порушив його право на захист. Також вказує на те, що його не ознайомлено в повному обсязі з матеріалами справи.

У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляції; засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та наполягав на її задоволенні; прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляції засудженого.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.367 КПК України 1960 р., підставою для скасування вироку суду в апеляційному порядку є, в тому числі, суттєве порушення судом вимог кримінально-процесуального закону.

З наданих суду матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСОБА_2 заявлено клопотання про виклик у судове засідання в якості свідків незаконних дій працівників міліції мешканців будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які під час досудового слідства не були допитані. (а.с.96 - протокол с/з)

Суд доручив прокурору Ленінського району м.Запоріжжя, в порядку ст.97 КПК України 1960 р., перевірити заяву ОСОБА_2 про застосування до нього незаконних методів дізнання та досудового слідства, і допитати свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.97)

Проте, вподальшому дані свідки судом так і не були допитані, у зв'язку з чим порушено право підсудного на справедливий судовий розгляд, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що використання в суді показань свідків, попередньо допитаних в поліції, можливе, якщо при цьому дотримуються права сторони захисту, що передбачають забезпечення обвинуваченому можливості висловити свої заперечення стосовно показань свідка і допитати його під час дачі показань або на пізнішій стадії розгляду справи («Унтерпертінгер проти Австрії»).

Крім того, колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСОБА_2 заявлялося клопотання про залучення до справи захисника, якого знайдуть його родичі. (а.с.111 - протокол с/з)

Заявлене клопотання судом залишено поза увагою.

Зазначене свідчить, що в даному випадку має місце порушення права засудженого на захист, гарантованого йому не тільки Конституцією та Законами України, але й Міжнародною Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод», що відповідно до ч.1 ст.370 КПК України 1960 р., перешкодило суду повно та всебічно розглянути цю справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

На недопустимість порушення права підсудного на захист наголошував у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини.. Так, у рішенні Європейського суду по справі «Загородній проти України» було встановлено обмеження права заявника на вільний вибір захисника у спосіб, несумісний з вимогами пунктів 1 та 3 статті 6 Конвенції, з огляду на те, що, не вирішуючи протягом тривалого періоду питання щодо обмеження вибору захисника, держава створила ситуацію, несумісну з принципом юридичної визначеності, що становить один з базових аспектів верховенства права.

Таким чином, всі вищевикладені порушення, які допущені під час розгляду даної справи судом першої інстанції, на думку колегії суддів, є істотними, і тягнуть за собою безумовне скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

В ході нового розгляду справи необхідно усунути допущені судом порушення закону викладені в даній ухвалі апеляційного суду, повно та всебічно дослідити обставини справи, дати належну оцінку всім зібраним по справі доказам, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Питання відносно запобіжного заходу, при наявності до того підстав, може бути вирішено судом першої інстанції в порядку, передбаченому ст.274 КПК України 1960 р., з урахуванням Міжнародної Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», та рішень Європейського суду щодо недопустимості безпідставного та необгрунтованого позбавлення волі обвинуваченого, підозрюваного під час досудового та судового слідства.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 374 КПК України 1960 р., колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27 листопада 2012 року у відношення ОСОБА_2 засудженого за ч.2 ст.309 КК України, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.

Головуючий

судді