УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. справа № 2а-1134/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Олефіренко Н.А. Мельника В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 квітня 2011 року

у справі № 2а-1134/11

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року та в подальшому.

Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10.08.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 70 Закону України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України було надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак зазначені норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їхня дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом про соціальний захист дітей війни залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а не від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалиВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя -залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 квітня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає .

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.В. Мельник