ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" лютого 2012 р. справа № 2а-2398/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області
на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2011 року
у справі № 2а-2398/11
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської
області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та
виплату підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
ПОСТАНОВИВ:
22 червня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області та просить зобов'язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату як дитині війни підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року по день постановлення рішення.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2011 року позовні вимоги задоволені: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 22.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням раніше проведених виплат .
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитина війни».
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком має бути встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі встановленому законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Враховуючи те, що згідно ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов подано з пропуском строку звернення до суду, задоволенню підлягає частина вимог щодо нарахування підвищення пенсії в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду з наступних підстав.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни»було офіційно опубліковано в періодичному виданні 22.12.2004 року (Закон набрав чинності 01.01.2006 року), рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 -27.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року -06.06.2008 року після їх прийняття. Отже, положення цих правових актів є загальнодоступними.
Оскільки пенсійні виплати є щомісячними, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, суд першої інстанції обґрунтувавши в мотивувальній частині протиправність бездіяльності відповідача, не навів висновків стосовно протиправності бездіяльності відповідача у резолютивній частині постанови.
Оскільки висновки суду в резолютивній частині постанови - є приписами, що підлягають безумовному виконанню сторонами та третіми особами, а судове рішення має бути категоричним, тобто повинне давати відповідь на позовні вимоги таким чином, щоб зняти невизначеність у взаємовідносинах між сторонами спору, суд звертає увагу на те, що у резолютивній частині постанови повинен бути наведений ясний і однозначний за своїм формулюванням висновок про протиправність дій або бездіяльності відповідача та про спосіб відновлення порушених прав позивача.
Враховуючи термін часу, що сплинув після постановлення судом першої інстанції рішення у справі (майже рік), але цим же судом не була самостійно усунута неповнота рішення через ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст.168 КАСУ, суд вважає за доцільне у цьому випадку застосувати повноваження апеляційного суду та змінити постанову суду першої інстанції в частині, шляхом її доповнення та викладення в новій редакції.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2010 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року N 2154-VI встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення до пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року N 2857-VI встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2011 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пункту 6 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, виклавши в новій редакції.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. 207 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області - задовольнити частково.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2011 року у справі № 2а-2398/11 - змінити, виклавши в новій редакції.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В решті постанову суду -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Н.А. Олефіренко