ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2013 р. Справа № 5023/1038/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився
позивача - Сосіна І.О. (довіреність № 108/01-21/0816 від 16.01.2012 р.)
відповідача - Гребенюк Д.А. - директор, Білоус В.В. (довіреність від 27.12.2012 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокурора Київського району м. Харкова (вх. №288Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 03.01.13 у справі № 5023/1038/12
за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екоголічної інспекції у Харківській області м. Харків
до Колективного підприємства "Сапфір"
про стягнення коштів
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах Державної екологічної інспекції звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та після уточнення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 1245892,15 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.01.2013 р . по справі № 5023/1038/12 (головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Смірнова О.В., Лаврова Л.С.) в позові відмовлено повністю.
Прокурор Київського району м. Харкова з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду винесено однобічно, з наявною невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду з письмовими поясненнями та доказами наданими позивачем по справі та неправильним застосуванням матеріального і процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2013 р. по справі № 5023/1038/12 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Позивач, Державна екоголічна інспекція у Харківській області, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає оспорювань рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, що мають значення для справи, просить апеляційну скаргу прокурора задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2013 р. по справі № 5023/1038/12 скасувати.
Відповідач, КП "Сапфір", у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні всіх обставин справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права. В додаткових поясненнях відповідач зазначає, що земельна ділянка надана відповідачу, утримується у належному стані. У 2010-2011 р.р. послуги з вивезення твердих побутових відходів з об'єкта, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 відповідачу надавало КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" на підставі договорів «про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів» №773 від 19.03.2009 р. та № 773 від 20.03.2011 р. Факт надання послуг, передбачених вище названими договорками, підтверджується актами виконаних робіт за надання послуг з вивозу твердих побутових відходів. Договірні відносини з вивозу відходів тривають та тверді побутові відходи своєчасно вивозять, а надані послуги регулярно оплачуються. Відповідач просить рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2013 р. по справі № 5023/1038/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать матеріали справи (т. 3 а.с. 96).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
20.04.2011 р. державним інспектором з охорони навколишнього середовища Харківської області Державної екологічної інспекції в Харківській області на виконання листа Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 20.04.2011 № 61/5894 в присутності оперуповноваженого СД СБЕЗ Київського РВХМУГУМВС України в Харківській області, директора КП «Сапфір», здійснено обстеження території відповідача - м. Харків вул. Тахіатаська 1 щодо дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства.
За результатами обстеження виявлено, що за адресою КП «Сапфір» - м.Харків вул. Тахіатаська,1 розміщено чотири несанкціоновані сміттєзвалища, а саме:
1 смітник - площа 6.75 м2 та загальним об'ємом 2,36 мЗ
2 смітник - площа 34,81 м2 та загальним об'ємом 6,96 мЗ
3 смітник - площа 15,05 м2 та загальним об'ємом 18,06 мЗ
4 смітник - площа 173,43 м2 та загальним об'ємом 190,77 мЗ, про що було складено акт обстеження (дотримання природоохоронного законодавства) від 20.04.2011 року № 06-29-167 та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 20.04.2011 року № 06-29-167-1 засм.
Відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07 № 149, засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.
Державною екоголічною інспекцією у Харківській області на підставі даної Методики розрахована шкода за засмічення земельної ділянки відходами, яка становить 1 245 892,15 грн.
Розрахунки шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами разом з претензіями № 115-118 від 30.06.2011р. були надіслані відповідачу (т. 1 а.с. 10-28)
Розрахунки та претензії були отримані відповідачем(т. 1 а.с. 96).
З метою підтвердження розрахунку шкоди за засмічення земельної ділянки відходами, прокуратурою Київського району м. Харкова до Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було направлено відповідні матеріали перевірки для проведення судово-економічної експертизи.
За результатами проведення експертизи, експертом надано висновок № 7742 від 29.07.2011р., в якому зазначено, що надані на дослідження розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами арифметично підтверджуються та результат розрахунку становить 1245892,15 грн. (т. 1 а.с. 42-52).
В зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив суму збитків, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи юридичну оцінку наданим прокурором документам на підтвердження своїх вимог, колегія суддів дійшла висновку, що вище перелічені документи не є належними та допустимими доказами в справі та не підтверджують наявність вини відповідача за порушення природоохоронного законодавства з наступних підстав.
Згідно з п.п.3.2-3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 N 149) - землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п.4.1 Методики).
Відповідно до п.2.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджених Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 635 від 31.12.08р., підставою для здійснення розрахунку шкоди, заподіяної державі, зумовленої забрудненням або засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, є матеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме (у разі засмічення земельної ділянки): акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства, у якому зазначено правопорушення та припис (з вимогою усунення порушення природоохоронного законодавства); акт обстеження засміченої земельної ділянки.
Відповідно ч. 2 ст. 6 до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Тобто, у разі виявлення фактів забруднення та засмічення земель уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства обов'язково повинні бути оформлені акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення і інші матеріали, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Складення в разі виявлення порушень виключно інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель, не звільняє уповноважену особу, яка здійснює державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, від обов'язкового оформлення акту перевірки і протоколу про адміністративне правопорушення, надання припису винній особі.
Однак в матеріалах справи відсутній належним чином оформлений акт перевірки, відсутній припис та протокол про адміністративне правопорушення, а також інші матеріали, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель відповідачем, а тому нарахування шкоди є безпідставним.
Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034, (далі - Порядок), визначено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.
Пунктом 4.13 Порядку визначено, що за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3 до Порядку). Порядком встановлено типову форму акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а форму акту обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) чи акту обстеження засміченої земельної ділянки взагалі не передбачено.
Згідно з п. 1.4 Порядку акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Складені акти обстеження (дотримання природоохоронного законодавства) від 20.04.2011 року № 06-29-167 та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 20.04.2011 року № 06-29-167-1 засм. не є належними доказами про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки вони не містять відомостей, які повинні бути зазначені, відповідно до ч.6 ст. 7 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при складанні акту перевірки у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства.
Судова колегія також приймає до уваги інформацію, яка міститься у висновку Харківської обласної громадської організації «Зелений Фронт», який зроблений фахівцями в галузі охорони навколишнього природного середовища, про те, що акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства № 06-29-167 від 20.04.2011 р.), складений державним інспектором державної екологічної інспекції у Харківській області, не відповідає Порядку організації та проведення перевірок суб»єктів гоподарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. (т. 1 а.с. 140-143).
Крім того, відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст. 1 Закону).
Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання (ч. 11 ст. 4 Закону).
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (ч. 4 ст. 5 Закону).
В матеріалах справи відсутні докази такого письмового повідомлення відповідача про проведення планового заходу.
Частиною 1 ст. 6 Закону передбачений перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а ч.ч. 2 та 3 вказаної статті Закону встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Частинами 1, 2, 5 статті 7 Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Проте наказ та направлення на проведення позапланової перевірки відповідача не видавався.
Отже,проведення перевірки 20.04.2011 р. здійснювалась без письмового повідомлення відповідача про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, без видачі наказу для здійснення перевірки, без оформлення посвідчення (направлення) на перевірку, без складення відповідного акту перевірки за результатами її проведення.
Посилання прокурора та позивача на те, що державна екологічна інспекція у Харківській області перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Сапфір" не здійснювала, а лише залучена в якості фахівця до вищевказаної перевірки Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області»,не можуть бути прийняті до уваги, оскільки акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 20.04.2011 № 06-29/167 та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 20.04.2011 № 06-29/167 засм., складені на офіційному бланку Державної екологічної інспекції в Харківській області, а працівники міліції не наділені повноваженнями складати відповідні акти.
Також з вказаних актів вбачається, що перевірка здійснювалась державним інспектором в присутності оперуповноваженого Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, а не ним самим.
Посилання прокурора на протокол огляду місця події від 20.04.2011 р., як на доказ порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства не приймається до уваги, оскільки Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» не наділяє органи міліції повноваженнями для здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює хто має здійснювати даний контроль та які документи повинні бути складані при виявлені порушень вимог природоохоронного законодавства.
Протокол огляду місця події від 20.04.2011 р. складений Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області не відноситься до переліку тих документів, які повинні бути складені при виявлені порушень вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності підприємствами, установами, організаціями.
Враховуючи факт відсутності усіх передбачених чинним законодавством матеріалів справи про адміністративне правопорушення (акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення природоохоронного законодавства) колегія суддів вважає, що вина відповідача у засміченні земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська,1 не доведена.
Не приймаються до уваги і посилання прокурора та позивача на висновок судово-економічної експертизи №7742 від 29.07.2011 Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, як на доказ правомірності нарахування розміру шкоди, заподіяної державі в наслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства, оскільки даною експертизою не встановлювалась безпосередня вина КП «Сапфір», а проводилась арифметична перевірка правильності нарахування збитків спричинених державі в результаті порушення природоохоронного законодавства
Як свідчать матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, КП "Сапфір" та КП "Муніціпальна компанія поводження з відходами", КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" були укладені договори про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів. На виконання умов договорів про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів складались відповідні акти (т. 2 а.с. 66-96), що дає підстави вважати суду дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Також актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта КП "Сапфір", яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 №1713 від 23.08.2011 р. підтверджено, що територія відповідача утримується у задовільному стані. Тверді побутові відходи вивозяться за договором, укладеним з Комунальним підприємством "Комплекс з вивозу побутових відходів". Зберігання ТПВ здійснюється у металевих контейнерах, встановлених на майданчику з твердим покриттям.
В листі Київської районної в м.Харкові санітарно-епідеміологічної станції від 12.03.2012 р. № 31/1094 і в Протоколі відбору та дослідження проб ґрунту № 342 від 06 березня 2012 року зазначено, що при лабораторних дослідженнях проб ґрунту відібраних в КП "Сапфір" по вул. Тахіатаській,1 06.03.2012 р., вміст шкідливих речовин не перевищує граничнодопустимі рівні.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до частини 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до статті 69 цього Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно з абзацами 2 та 11 статті 1 Закону України "Про відходи" (в редакції від 23.12.2004 р., чинній на момент проведення перевірки) відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 32 та ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи", з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги їх утворення та розміщення. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Прокурором та позивачем не доведено того факту, що засмічення земельної ділянки є результатом умисних дій та протиправної поведінки відповідача при здійсненні ним господарської діяльності, яка спричинила шкоду державі та негативно вплинула на навколишнє природне середовище, а отже відповідальність відповідача, на якій наполягають прокурор та позивач, за порушення вимог природоохоронного законодавства не може настати, оскільки відсутній повний склад господарського правопорушення, що передбачає настання наслідків, які зумовлюють відшкодування шкоди.
Таким чином, документи, складення яких відповідно до приписів чинного законодавства України є обов'язковим і які у розумінні ст. 34 ГПК України повинні відповідно до законодавства підтверджувати обставини справи, позивачем не складались, а документи надані на підтвердження позовних вимог, не відповідають вимогам чинного законодавства, не є належними і недопустимим доказами в справі, а тому не можуть бути прийняті судом.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Безпідставним є посилання прокурора в своїй апеляційні скарзі на те, що господарський суд першої інстанції вийшов за межі підсудності справи, надавши оцінку діям та рішенням суб'єкту владних повноважень. Зазначення судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що прокурором та позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства,а надані докази не свідчать про наявну вину відповідача, не є підставою вважати, що судом припущено зазначені процесуальні порушення. В даному випадку суд дав аналіз наданим матеріалам, що є його правом та обов»язком.
Таким чином, ні прокурором, ні позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 03.01.13 р. у справі № 5023/1038/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.01.13 р. у справі № 5023/1038/12 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови по справі № 5023/1038/12 підписано 25.02.2013 р
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Медуниця О.Є.
Суддя Терещенко О.І.