Судове рішення 5023/10655/11 від 04.03.2013

Судове рішення #28257422

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» лютого 2013 р. Справа №5023/10655/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

Публічного акціонерного товариства « Укртрансгаз» - Журавель О.В., за довіреністю №336 від 29.01.2013 року;

Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Пономаренко Ю.Г., за довіреністю №068-01/916 від 11.02.2013 року;

ПАТ «Харківміськгаз» - Кисельов І.М., за довіреністю №06/117 від 08.01.2013 року;

Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» - Степанишена А.В., за довіреністю №16/101 від 15.01.2013 року;

арбітражний керуючий - Симоненко О.П., ліцензія серії НОМЕР_1 від 12.09.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м.Київ (вх.№426Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» з грошовими вимогами до боржника у справі №5023/10655/11,

за заявою Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод», м.Львів,

до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Дзюба О.А., суддя Чистякова І.О.) частково визнано вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до боржника в сумі 4077,12 грн. та включено їх до четвертої черги. Інші вимоги в сумі 395911,59 грн. відхилено.

Публічне акціонерного товариство «Укртрансгаз» з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі №5023/10655/11 в частині відмови у визнані кредиторських вимог ПАТ «Укртрансгаз» на суму в розмірі 395911,59 грн., яка складається з основного боргу - 323750,70 грн., пені - 27934,87 грн., та не включення зазначеної вище суми вимог до реєстру вимог кредиторів по справі №5023/10655/11.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги ПАТ «Укртрансгаз» до боржника - Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» в сумі 395911,59 грн.; зобов'язати арбітражного керуючого Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» Симоненко О.П. включити вимоги кредитора - ПАТ «Укртрансгаз», яке є правонаступником Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в сумі 395911,59 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 573,50 грн. до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарський суд Харківської області відмовив у визнанні кредиторських вимог ПАТ «Укртрансгаз» на суму в розмірі 395911,59 грн., не дивлячись на її безспірність та підтвердження рішенням суду, при тому, що арбітражний керуючий не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт списання вказаної суми боргу відповідно до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Як вказує скаржник, відмовивши йому у визнанні кредиторських вимог на суму у розмірі 395911,59 грн. та зазначивши про те, що вказана сума боргу підлягає списанню господарський суд Харківської області прийшов до передчасного висновку, який не ґрунтується на належних та допустимих доказах, що підтверджують факт списання вказаної суми боргу відповідно до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», в силу відсутності погодженого сторонами акту звіряння та взагалі факту списання цієї суми.

Апелянт також вказує, що місцевим господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали безпідставно залишено поза увагою той факт, що вищевказана сума кредиторських вимог, яка підтверджена рішенням господарського суду Харківської області від 30.08.2005 року по справі №08/229-05, є безспірною в розумінні положень ч. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому підлягає та має бути включена до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

18.02.2013 року представник ДП «Завод імені В.О. Малишева» надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1448), в якому просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі №5023/10655/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Укртрансгаз» - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі представник боржника зазначає, що на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» на підставі наказу від 31.10.2012 року №1387 Державним підприємство «Завод імені В.О. Малишева» утворено комісію з питань списання заборгованості.

Листом від 01.11.2012 року №84/2693 та повторним листом №84/3101 від 17.12.2012 року ДП «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до ПАТ «Укртрансгаз» з пропозицією підписати акт звіряння заборгованості, що підлягає списанню.

Однак, у відповідь ПАТ «Укртрансгаз» направлено лист від 02.01.2013 року №26/12-004, в якому вказано, що робота з оформлення актів звіряння станом на 01.09.2012 року буде проводитись після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення», проект якої розроблено НАК «Нафтогаз України» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Тобто, як вказує представник боржника, посадові особи ПАТ «Укртрансгаз» протиправно ухиляються від передбаченої Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» процедури списання заборгованості ДП «Завод імені В.О. Малишева».

Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Симоненко О.П. також 18.02.2013 року надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1480), в якому просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області по справі №5023/10655/11 від 18.01.2013 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Так, розпорядник майна вказує, що грошові вимоги апелянта підтверджені належним чином, але вимоги у розмірі 395911,59 грн. підпадають під дію Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», та підлягають списанню.

Таким чином, відповідно до вищеназваного Закону у будь-якому разі відбудеться списання заборгованості апелянта у сумі 395911,59 грн., незважаючи на те, що ним грубо порушується порядок списання заборгованості підприємству оборонно-промислового комплексу.

Крім того, представник боржника звернувся до суду з клопотанням (вх.№1449), в якому просить суд зупинити провадження по справі до вирішення питання щодо кваліфікації дій посадових осіб ПАТ «Укртрансгаз», однак в судовому засіданні 18.02.2013 року представник боржника відмовився від вказаного клопотання.

В судовому засіданні 18.02.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник боржника та розпорядник майна проти позиції апелянта заперечували, з підстав, викладених у їх відзивах на апеляційну скаргу, пояснили, що згодні з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, вважають її обґрунтованою та законною, у зв'язку з чим просять суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників апелянта, боржника, кредитора та розпорядника майна, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

На адресу господарського суду Харківської області після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені В.О. Малишева» у газеті «Голос України» №204 від 30.10.2012 року, надійшла заява ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (вх.№4224 від 26.11.2012 року) з грошовими вимогами до боржника. Така ж заява була направлена на адресу розпорядника майна боржника.

Так, як вбачається із матеріалів справи, листом від 06.12.2012 року №06.12.-20 арбітражний керуючий Симоненко О.П. (розпорядник майна боржника) повідомив апелянта про те, що за наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів, боржник не визнав грошові вимоги кредитора, мотивуючи це ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Ухвалою місцевого господарського суду від 27.11.2012 року прийнято заву ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» з грошовими вимогами до боржника до розгляду в попередньому засіданні.

18.01.2013 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу щодо часткового визнання кредиторських вимог, виходив з того, що повідомлення ПАТ «Укртрансгаз» про те, що робота з оформлення актів звіряння станом на 01.09.2012 року буде проводитись після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний та послуги з його транспортування, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення», проект якої розроблено НАК «Нафтогаз України» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, за своєю суттю є відмовою. Однак, така відмова є необґрунтованою, а заборгованість в розмірі 395911,59 грн. такою, що підлягає списанню. Натомість, кредиторські вимоги у розмірі 4077,12 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки є заборгованістю боржника перед кредитором за подання позовів та стягнуті з боржника за судовими рішеннями та щодо яких норми ст. 2 Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» не розповсюджуються.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 4-1 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України».

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Як вже зазначалося, після публікації оголошення в офіційному друкованому органі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (правонаступник ПАТ «Укртрансгаз» звернулося з заявою про визнання грошових вимог вих.№11094/6 від 16.11.2012 року (вх.№4224 від 26.11.2012 року).

Згідно ст. 15 Закону України про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявлена заборгованість боржника перед кредитором становить 399988,71 грн. Вказана сума складається із заборгованості по транспортуванню природного газу у розмірі 395911,59 грн., яка підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 30.08.2005 року по справі №08/229-05.

Крім того, до загальної суми заборгованості включено 4077,12 грн. судового збору, сплаченого кредитором при подачі позовних заяв до суду та стягнутих з боржника на користь кредитора судовими рішеннями.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто, кредитор - апелянт у справі має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та які не забезпечені заставою майна боржника.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» - вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню, відповідно до п.1 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Крім того, п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» встановлює, що заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пункт 5 ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону встановлює, що заборгованість підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, в межах сум, списаних учасникам процедури списання - підприємствам оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Частина 2 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» визначає порядок списання заборгованості.

Так, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

На виконання вимог вищевказаного Закону в передбаченому порядку на підставі наказу від 31.10.2012 року №1387 Державним підприємство «Завод імені В.О. Малишева» утворено комісію з питань списання заборгованості.

Листом від 01.11.2012 року №84/2693 та повторним листом №84/3101 від 17.12.2012 року з актом звіряння заборгованості станом на 01.09.2012 року Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до ПАТ «Укртрансгаз» з пропозицією підписати акт звіряння заборгованості, що підлягає списанню.

Листом від 02.01.2013 року №26/12-004 ПАТ «Укртрансгаз» повідомило боржника, що робота з оформлення актів звіряння станом на 01.09.2012 буде проводитись після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення», проект якою розроблено НАК «Нафтогаз України» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» є законом прямої дії, який містить імперативні норми щодо дій, які мають бути здійсненні та в якому порядку. Тобто, вказаний Закон чітко встановлює, яка заборгованість підлягає списанню та яким чином провадиться списання.

У Законі України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» жодним чином не вказується про те, що списання заборгованості відповідно до зазначеного закону здійснюється у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення».

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що посилання апелянта на те, що робота з оформлення актів звіряння станом на 01.09.2012 року, а отже проведення списання заборгованості буде проводитись після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення», проект якою розроблено НАК «Нафтогаз України» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заборгованість Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» перед ПАТ «Укртрансгаз» в сумі 395911,59 грн. є такою, що підлягає списанню в порядку, передбаченому Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», оскільки боржником виконано відповідні приписи чинного законодавства щодо списання заборгованості.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що порушення апелянтом механізму та порядку списання заборгованості підприємству оборонно-промислового комплексу свідчить про безпідставне невиконання вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відхилив грошові вимоги кредитора в сумі 395911,59 грн., оскільки така сума боргу - грошових вимог має бути списаною, а отже зазначені грошові вимоги не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Щодо визнання грошових вимог апелянта в сумі 4077,12 грн. та включення їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, колегія суддів зазначає, що вказана сума заборгованості утворилась внаслідок сплати кредитором за подання позовів та з тих сум, які були стягнуті з боржника за судовим рішенням та щодо яких норми ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» не розповсюджуються.

Тобто, суд першої інстанції, на думку колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду, правомірно визнав вказані грошові вимоги кредитора та включив їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи скаржника, оскільки місцевий господарський суд з урахуванням системного аналізу обставин справи, приписів чинного законодавства України, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз».

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі №5023/10655/11 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі №5023/10655/11 залишити без змін.

Справу №5023/10655/11 направити до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація