ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2012 р. справа № 2-а-1031/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області
на постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2010 року
у справі № 2а-1031/10
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської
області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
18.10.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області, та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.01.2006 року по жовтень 2010 року та в подальшому.
Постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2010 року вимоги позивача задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Новгородківському районі Кіровоградської області по недонарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 18.12.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 17.04.2010 року підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача здійснити нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 17.04.2010 року по 18.10.2010 року з урахуванням раніше проведених підвищень до пенсії «Дітям війни»за відповідний період; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
З зазначеною постановою суду не погодився відповідач, який посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволені його вимог.
Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги .
Судом першої інстанції з'ясовано, матеріалами справи підтверджено і відповідачем у справі не заперечується, що позивач по цій справі має статус «дитина війни»та відповідно користується правом на отримання пільг і державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є розмір виплати позивачу, як «дитині війни», підвищення до пенсії, встановленого статтею 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 р.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи із змісту статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у якій йдеться саме про «мінімальний розмір пенсії за віком», який встановлюється лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відсутність іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, колегія суддів не бере до уваги, як підставу для скасування рішення суду -доводи апелянта про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з огляду на частину третю цієї статті. Наявність вказаної норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не можуть бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
За наведених обставин, суд визнає обґрунтування суду першої інстанції у вищенаведеній частині такими, що відповідають нормам матеріального права.
Однак, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити підвищення пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 17.04.2010 року , включно, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України.
При цьому, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, що не вплинуло на правильність вирішення справи по суті, а саме відмовив в задоволенні інших позовних вимог, замість того, щоб залишити їх без розгляду.
Так, відповідно до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Однак, судом першої інстанції ухвалу про відмову в поновленні строку звернення до суду постановлено не було, висновки щодо неповажності причин пропуску строку звернення до суду викладені в оскаржуваній постанові суду.
Таким чином, позов ОСОБА_1 лівни в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити підвищення пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 17.04.2010 року , включно, повинен бути залишений без розгляду.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2010 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року N 2154-VI встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 18 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2011 рік, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"від 23 грудня 2010 року N 2857-VI встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 01 січня 2011 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пункту 6 якої. встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.
За таких обставин , суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково , постанову суду першої інстанції -скасувати та прийняти нову постанову .
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-1031/10 -скасувати та прийняти нову постанову .
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- задовольнити частково .
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 у повному обсязі підвищення до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 18 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно, з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період 18 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно, з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Позов в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 17.04.2010 року, включно, -залишити без розгляду .
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Н.А. Олефіренко