Судове рішення 5023/10655/11 від 04.03.2013

Судове рішення #28255471

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» лютого 2013 р. Справа №5023/10655/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Пономаренко Ю.Г., за довіреністю №068-01/916 від 11.02.2013 року;

Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста» - Регета Н.Є., за довіреністю №3 від 08.01.2013 року;

Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» - Журавель О.В., за довіреністю №336 від 29.01.2013 року;

Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» - Ніконова О.П., за довіреністю №06/118 від 08.01.2013 року;

Публічного акціонерного товариства «Харківхолодмаш» - Теплов М.П., за довіреністю №790 від 12.09.2012 року;

Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Харківській області - Годин О.С., за довіреністю №010/120/19вн від 01.02.2013 року;

Державного підприємства «Харківський бронетанковий ремонтний завод» - Ус В.В., за довіреністю №12/27/15 від 27.12.2012 року; Максименко Н.Д., за довіреністю №2/4/6 від 04.02.2013 року;

Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» - Степанишена А.В., за довіреністю №16/101 від 15.01.2013 року; Повелиця Г.В., за довіреністю №16/38 від 04.01.2013 року;

Апелянта (Комунального підприємства «Харківводоканал») - Сашко А.О., за довіреністю №582 від 11.02.2013 року;

арбітражний керуючий - Симоненко О.П., ліцензія серії НОМЕР_1 від 12.09.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал», м.Харків (вх.№441Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал», м.Харків, з грошовими вимогами до боржника у справі №5023/10655/11

за заявою Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод», м.Львів,

до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Усатий В.О., судді Дзюби О.А., судді Чистякової І.О.) частково визнано вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал», м.Харків, до боржника в сумі 151852,34 грн. та включено їх до четвертої черги. Інші вимоги в сумі 18570782,33 грн. відхилено.

Комунальне підприємство «Харківводоканал» з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі №5023/10655/11 у частині відхилення вимог КП «Харківводоканал» у сумі 18570782,33 грн. та затвердити реєстр вимог кредиторів по справі №5023/10655/11 з урахуванням кредиторських вимог Комунального підприємства «Харківводоканал» у розмірі 18570782,33 грн. Судовий збір у розмірі 573,50 грн. апелянт просить покласти на боржника - Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева».

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано вимоги ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», оскільки суд не дослідив відповідність актів звіряння вимогам вказаного Закону, а також додержання вимог порядку списання заборгованості. Місцевим господарським судом не було взято до уваги, що акти підписанні неналежними особами (не керівниками та головними бухгалтерами підприємств), а тому ці акти не можуть слугувати підставою для списання боргу та не є належним доказом списання заборгованості кредитором та боржником.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

19.02.2013 року розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Симоненко О.П., надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1559), в якому просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області по справі №5023/10655/11 від 18.01.2013 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядник майна вказує, що вимоги у розмірі 18570782,33 грн. підпадають під дію Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» та підлягають списанню.

30.10.2012 року відбулось списання заборгованості ДП «Завод імені В.О. Малишева» перед КП «Харківводоканал» у розмірі 18570782,33 грн., про що складено відповідний акт, та підписаний сторонами.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» у будь-якому разі відбудеться списання заборгованості апелянта у сумі 18570782,33 грн., до того ж, як видно зі скарги, розмір цієї суми не оспорюється та вважається погодженим.

Представник ДП «Завод імені В.О. Малишева» 20.02.2013 року також надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1586), в якому просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі №5023/10655/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу КП «Харківводоканал» - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі представник боржника зазначає, що в матеріалах справи міститься підписаний з обох сторін акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». Тобто, за результатами звіряння встановлений обсяг заборгованості, узгоджений учасниками для списання згідно Закону, склав 19053824,939 грн.

Також, між КП «Харківводоканал» та ВП житлово-побутовий комплекс» ДП «Завод імені В.О. Малишева» підписано акт звіряння заборгованості по договору №ІІ-7362/02-ЖКХ-2 від 28.03.2005 року з урахуванням пені, індексації, судових витрат. За результатами звіряння встановлений обсяг заборгованості, узгоджений учасниками для списання згідно Закону склав - 195206,34 грн.

Акт був підписаний сторонами, отже, з моменту підписання акту відбулося списання заборгованості ДП «Завод імені В.О. Малишева» перед КП «Харківводоканал».

В судовому засіданні 20.02.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник боржника та розпорядник майна проти позиції апелянта заперечували, з підстав, викладених у їх відзивах на апеляційну скаргу, пояснили, що згодні з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, вважають її обґрунтованою та законною, у зв'язку з чим просять суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник кредитору ТОВ «Веста» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні пояснив, що проти апеляційної скарги заперечує та просить її відхилити, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

Представники Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Укртрансгаз», УМГ ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Харківхолодмаш» та Головного територіального управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України залишили вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників апелянта, боржника, кредитора та розпорядника майна, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

На адресу господарського суду Харківської області після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені В.О. Малишева» у газеті «Голос України» №204 від 30.10.2012 року надійшла заява Комунального підприємства «Харківводоканал» (вх.№19377 від 23.11.2012 року) з грошовими вимогами до боржника. Така ж заява була направлена на адресу розпорядника майна боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 06.12.2012 року №06.12.-34 арбітражний керуючий Симоненко О.П. (розпорядник майна боржника) повідомив апелянта про те, що за наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів, боржник не визнав грошові вимоги кредитора, мотивуючи це ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Ухвалою місцевого господарського суду від 26.11.2012 року прийнято заву КП «Харківводоканал» з грошовими вимогами до боржника до розгляду в попередньому засіданні.

18.01.2013 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу щодо часткового визнання кредиторських вимог, виходив з того, що заборгованість ДП «Завод імені В.О. Малишева» в сумі 18570782,33 грн. є списаною, оскільки підписано відповідний акт, що виключає наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів. Натомість, кредиторські вимоги у розмірі 151852,34 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки є заборгованістю боржника перед кредитором за подання позовів та стягнуті з боржника за судовими рішеннями та щодо яких норми ст. 2 Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» не розповсюджуються.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 4-1 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України».

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Як вже зазначалося, після публікації оголошення в офіційному друкованому органі КП «Харківводоканал» звернулося з заявою про визнання грошових вимог вих.№215 від 22.11.2012 року (вх.№19377 від 23.11.2012 року).

Згідно ст. 15 Закону України про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявлена заборгованість боржника перед кредитором становить 18722634,67 грн. Вказана сума складається із заборгованості за водопостачання та водовідведення, яка підтверджується рішеннями судів. Крім того, до загальної суми заборгованості включено 151852,34 грн. судового збору, сплаченого кредитором при подачі позовних заяв до суду та стягнутих з боржника на користь кредитора судовими рішеннями.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто, кредитор - апелянт у справі має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та, які не забезпечені заставою майна боржника.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» - вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до п.3 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом (пункт 4)

Частина 2 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» визначає порядок списання заборгованості.

Так, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

На виконання вимог вищевказаного Закону в передбаченому порядку КП «Харківводоканал» та ДП «Завод ім. В.О. Малишева» було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 року і не сплачена станом на 30.10.2012 року. Узгоджена, зокрема, сума до списання кредитором становить 18570782,33 грн.

На виконання вимог п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» зазначений акт погоджено з органом управління майном ДП «Завод імені В.О. Малишева» - ДК «Укроборонпром», про що свідчить відповідний підпис та печатка на актах.

Отже, списання заборгованості ДП «Завод імені В.О. Малишева» у розмірі 18570782,33 грн. перед КП «Харківкомуночиствод» відбулося. Тобто, враховуючи приписи п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» заборгованість боржника перед апелянтом у розмірі 18570782,33 грн. згідно акту звіряння заборгованості є списаною з моменту (з дати) підписання з дати підписання такого акту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відхилення кредиторських вимог в сумі 18570782,33 грн., оскільки така заборгованість на момент звернення з кредиторськими вимогами до суду вже не існує в силу підписання відповідного акту та її списання.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що акт підписаний неналежними особами (не керівниками та головними бухгалтерами підприємств), а тому ці акти не можуть слугувати підставою для списання боргу та не є належним доказом списання заборгованості кредитором та боржником, оскільки як вбачається із актів вони підписані сторонами та скріплені печатками. Апелянтом в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено та не надано доказів того, що акти звіряння заборгованості на підставі яких здійснено списання, підписані не уповноваженими особами. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що зазначені акти погоджені зі сторони ДП «Завод імені В.О. Малишева» з органом управління майном - ДК «Укроборонпром», як то передбачено п.5 ч.2 ст.2 визначеного Закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що силу приписів п.4 ч.2 ст.2 Закону встановлено, що датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів. Доводи скаржника ніяким чином не спростовують факту списання заборгованості.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що порушення апелянтом механізму та порядку списання заборгованості підприємству оборонно-промислового комплексу свідчить про безпідставне невиконання вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Щодо визнання грошових вимог апелянта в сумі 151852,34 грн. та включення їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, колегія суддів зазначає, що вказана сума заборгованості утворилась внаслідок сплати кредитором за подання позовів та з тих сум, які були стягнуті з боржника за судовими рішеннями та щодо яких норми ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» не розповсюджуються.

Тобто, суд першої інстанції, на думку колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду, правомірно визнав вказані грошові вимоги кредитора та включив їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи скаржника, оскільки місцевий господарський суд з урахуванням системного аналізу обставин справи, приписів чинного законодавства України, а також доказів, які містяться в матеріалах справи дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового визнання грошових вимог Комунального підприємства «Харківводоканал».

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства «Харківводоканал» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі №5023/10655/11 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі №5023/10655/11 залишити без змін.

Справу №5023/10655/11 направити до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація