КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2013 року 810/576/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 510,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 510,00 грн. у зв'язку з тим, що відповідачем у терміни встановлені законодавством, не було подано до податкового органу розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року.
У судове засідання, призначене на 21.02.2013, сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 30.06.1998 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області та перебуває на обліку, як платник податків, у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби з 25.09.1997 за № 3549.
За даними податкового обліку відповідач має податковий борг у розмірі 510,00 грн., який виник з наступних підстав.
Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку ф. 1ДФ, за результатами якої складено акт від 21.08.2012 № 618/2541/17-01/НОМЕР_1.
Перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог ст. 51, п.п.70.16.1 п.70.16 ст. 70, п.п."б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно подано до податкового органу розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року.
На підставі висновків Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1754/17-1 від 30.08.2012 на суму 510,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено особисто відповідачу 01.09.2012, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа, яка наявна в матеріалах справи.
У зв'язку з тим, що відповідач визначену у податковому повідомленні-рішенні заборгованість не сплатив, позивачем було надіслано останньому податкову вимогу № 871 від 18.09.2012 на суму 510,00 грн.
Вказана податкова вимога була вручена особисто відповідачу 20.09.2012.
У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку вказаної суми заборгованості, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до вимог п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку з доходів фізичних осіб зобов'язані, зокрема:
- подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим;
- своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку;
Згідно з п.п."б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.
Пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Як встановлено судом, у зв'язку з несплатою відповідачем суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу № 871 від 18.09.2012 на суму 510,00 грн., яка була отримана останнім 20.09.2012.
Станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість у розмірі 510,00 грн. не сплачена в добровільному порядку, заперечень проти позову відповідач до суду не надіслав, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення чи вимоги про сплату боргу суду не надав.
Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, податковий борг є узгодженим.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 510 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.