ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.11.06 р. Справа № 39/7
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., при секретарі Стреліній М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» м.Краматорськ до Приватного підприємця ОСОБА_1м.Краматорськ про стягнення основного боргу в сумі 2 525грн., 3% річних в сумі 8грн. 30коп., збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 010грн. та сплачених штрафних санкцій в сумі 707грн.,
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: Чубенко Т.С.- директор;
Від відповідача: не з”явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кристал” м.Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_1м.Краматорськ про стягнення основного боргу в сумі 2 525грн., штрафних санкцій в сумі 707грн., упущеної вигоди в сумі 1 010грн. та 3% річних в сумі 8грн. 30коп.
В обґрунтування своїх вимог посилається на рахунок, платіжне доручення, письмову вимогу про погашення боргу, договір поставки №НОМЕР_1 від 21.08.06р., листи №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3, квитанцію до прибуткового касового ордеру, розрахунки.
У ході розгляду спору позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму передоплати 2 525грн., 3% річних в сумі 8грн. 30коп., збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 010грн. та сплачених штрафних санкцій в сумі 707грн.
Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням уточнень.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № НОМЕР_4.
Проте суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Між позивачем та відповідачем була досягнута усна домовленість, згідно якої відповідач зобов'язався поставити позивачу дошку обрізну товщиною 25мм. у кількості 2м3 та товщиною 50мм. у кількості 1,5м3, а позивач, у свою чергу, зобов'язався сплатити отриманий товар.
Договір між сторонами у письмовій формі не укладався, але суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.
Для оплати дошки обрізної відповідач виставив рахунок №НОМЕР_5 на суму 2 525грн., який позивачем був оплачений у повному обсязі, що підтверджено платіжним дорученням НОМЕР_6. з призначенням платежу: „Оплата за дошку обрізну згідно рахунку №НОМЕР_5”.
Сторонами належним чином не визначений строк виконання зобов'язання відповідача щодо поставки дошки обрізної, у зв'язку з чим суд застосовує до даних правовідносин положення ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України позивач 14.08.06р. направив відповідачу письмову вимогу - лист №22 з вимогою у строк до 21.08.06р. виконати свої зобов'язання та поставити дошку обрізну, який відповідачем був залишений без відповіді та задоволення.
Відповідач не представив доказів поставки позивачу дошки обрізної, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання стосовно передачі позивачу дошки обрізної товщиною 25мм. у кількості 2м3 та товщиною 50мм. у кількості 1,5м3 відповідачем на момент прийняття рішення суду залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачає, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач порушив взяті на себе зобов»язання та у встановлений строк не передав позивачу товар, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми передоплати за непоставлений товар - 2 525грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання, згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, тягне за собою обов'язок сплати, також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши представлений розрахунок 3% річних на суму 8грн.30коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних також обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, однією з вимог позивача є стягнення збитків, завданих йому внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов»язань щодо поставки дошки обрізної, які складаються з упущеної вигоди в сумі 1 010грн. та сплачених штрафних санкцій в сумі 707грн.
Дані вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.08.06р., з метою отримання прибутку, він уклав договір поставки НОМЕР_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промкомплект БВК» і взяв на себе зобов'язання поставити останньому дошку обрізну, яку він розраховував придбати у відповідача, але за більшою ціною. Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов»язання щодо поставки дошки обрізної, позивач, у свою чергу, не зміг виконати умови договору НОМЕР_1 від 21.08.06р. стосовно своєчасної поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «Промкомплект БВК» зазначеної продукції, внаслідок чого не отримав прибуток в сумі 1 010грн., на який він розраховував при укладанні зазначеного договору. Крім того, за порушення взятих на себе по договору НОМЕР_1 від 21.08.06р. зобов»язань, позивач оплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Промкомплект БВК» штрафні санкції в сумі 707грн.
Оцінивши в сукупності надані в обґрунтування позовних вимог матеріали, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення збитків задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.
У відповідності з ст. 225 Цивільного кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
- протиправність поведінки особи;
- збитки, як результат протиправної поведінки;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
- вина особи, що заподіяла збитками;
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд вважає, що позивачем не доведено тотожність кількості майна, що повинен був поставити відповідач, кількості майна, що повинен був поставити позивач Товариству з обмеженою відповідальністю «Промкомплект БВК», оскільки договором НОМЕР_1 від 21.08.06р. загальна кількість товару не визначена.
Крім того, позивач не довів належним чином та допустимими доказами те, що різниця між вартістю майна, яке повинен був поставити відповідач, та вартістю майна, що мало бути поставлено позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Промкомплект БВК», складає саме 1 010грн., оскільки договором НОМЕР_1 від 21.08.06р. не визначено вартість одиниці продукції.
З огляду на вищевикладені обставини суд дійшов до висновку, що позивач не довів всіх умов цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків та упущеної вигоди, а саме наявність та розмір збитків, завданих порушенням договірних зобов»язань відповідачем, а також причинно-наслідковий зв»язок між діями відповідача та збитками, тобто не довів (у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України) ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв»язку з чим у вимогах позивача в частині відшкодування збитків в сумі 1 717грн. відмовляє у зв»язку з недоведеністю.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 614, 623, 625 та 655-697 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» м.Краматорськ до Приватного підприємця ОСОБА_1м.Краматорськ про стягнення суми передоплати 2 525грн., збитків в сумі 707грн., упущеної вигоди в сумі 1 010грн. та 3% річних в сумі 8грн. 30коп.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» суму передоплати 2 525грн., 3% річних в сумі 8грн. 30коп., відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.