справа № 606/224/13- ц р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді: Мигаль Г.П.
при секретарі: Пасько Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
Встановив:
В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить збільшити розмір аліментів, які рішенням Теребовлянського районного суду від 20.05.2011 року у справі №2-308/11 стягуються з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказаним рішенням суду вирішено стягувати аліменти у розмірі 750 гривень у твердій грошовій сумі. Вважає, що на сьогоднішній день сума стягуваних алмінтів є недостатньою для матеріального утримання дітей, а тому просить збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі по 400 гривень на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви й до моменту досягнення дітьми повноліття. В позовній заяві посилається на те, що відповідач добровільно допомоги на утримання дітей не надає, аліменти не сплачує, не бере участі у додаткових витратах, постійно приховує дійсний розмір своїх доходів.
Справу просила розглядати за її відсутності, оскільки у неї маленька дитина, і немає з ким її залишити. В судовому засіданні інтереси позивачки представляв її представник згідно з довіреністю, який повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти збільшення розміру аліментів заперечує, оскільки він не працює, його заробітки незначні та носять нерегулярний характер (підпрацьовує підсобним працівником на будівельних роботах). За станом здоров'я не може довго працювати, оскільки порізав собі вени із-за позивачки і від цього у нього затерпає рука. Крім цього, вважає, що ОСОБА_5, 18.03.2011р. не є його дитиною, а отже не повинен сплачувати аліменти на нього.
Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, покази свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 2 листопада 1995 року виконавчим комітетом Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №5.
Під час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3, 18.03.1996р., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, 18 березня 2011 року, про що свідчать свідоцтва про народження дітей, копії яких містяться в матеріалах справи. У свідоцтвах про народження дітей батьком зазначено відповідача, а матір’ю – позивачку. Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо його батьківства відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та відмови сплачувати аліменти на його утримання, оскільки дитина народжена під час шлюбу позивачки з відповідачем і у свідоцтві про народження дитини в графі батько зазначено відповідача- Іванішина ОСОБА_8. З позовом про оспорювання батьківства відповідач до суду не звертався, про що він пояснив в судовому засіданні.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 червня 2012 року (справа №2-419/2012) шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.
Позивачка зареєстрована та проживає разом з неповнолітніми дітьми в с.Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області в житловому будинку, який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 згідно витягу про державну реєстрацію прав Теребовлянського бюро технічної інвентаризації від 11.10.2012р. На даний час в Теребовлянському районному суді Тернопільської області розглядається справа щодо поділу спільного майна подружжя, в т.ч. цього будинку.
Відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 разом зі своєю фактичною дружиною ОСОБА_9, 1989р.н. та дитиною ОСОБА_10, 01.04.2012р.н., про що свідчить довідка Струсівської сільської ради, яка міститься в матеріалах справи. Як пояснив відповідач в судовому засіданні, ОСОБА_10, 01.04.2012р. – це його спільна дитина з ОСОБА_9, 1989р.н., з якою він проживає у фактичних шлюбних відносинах. У свідоцтві про народження, яке міститься в матеріалах справи, зазначено батька – ОСОБА_10 зі слів матері, оскільки на момент народження дитини він ще перебував у шлюбі з позивачкою, а тому не міг зареєструвати дитину на своє прізвище. Зазначені обставини також підтверджені показами свідка – матері відповідача ОСОБА_6, яка була допитана в судовому засіданні. Свідок ОСОБА_6 пояснила, що позивач немає постійної роботи, має нерегулярні доходи, працює влітку на будівництві підсобним робітником. З липня 2012 року проживає в її будинку разом з новою сім’єю – фактичною дружиною ОСОБА_9 та їх спільною дитиною ОСОБА_10, 01 квітня 2012р.н. Свідок ОСОБА_6 також пояснила, що вона разом з відповідачем допомогала дітям відповідача від першого шлюбу матеріально – з вересня по січень 2012 року вони давали по 50 грн. старшій дочці відповідача ОСОБА_11, оскільки остання навчається, а позивачка грошей їй не дає, восени 2012 р. дала 350грн. на куртку старшій дочці, а також купили дітям мобільний телефон за 200грн., машинку за 130 грн. та підштанки за 45грн.
Відповідно до довідки Теребовлянської центральної районної лікарні, яка надана відповідачем та міститься в матеріалах справи, позивач 23.05.2010 р. порізав собі вени, перебуваючи в п’яному виді. Щодо психічного статусу, то в довідці зазначено «контакту доступний відповіді по суті. Мислення послідовне, скарг не має». Жодних доказів, які б стверджували, що на даний час відповідач хворіє будь-якими захворюваннями, в т.ч. психічними, є недієздатний чи обмежено дієздатний в судовому засіданні не надано. Як пояснили відповідач та його мати – свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні, справи щодо обмеження дієздатності чи недієздатності відносно відповідача не розглядались. А отже, суд приходить до висновку, що стан здоров’я відповідача на даний час є задовільним.
Щодо майна, яке перебуває у власності відповідача, то відповідач надав в судовому засіданні копію державного акту на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого на підставі розпорядження Теребовлянської райдержадміністрації від 29 серпня 2003р. №462 він є власником земельної ділянки у розмірі 2,12 га, яка розташована на території Струсівської сільської Ради Теребовлянського району Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Представником відповідача надано в судовому засіданні копію довідки за №238 від 11.01.2013 року, виданоїї Відділом дердавної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції, відповідно до якої станом на 01.01.2013р. заборгованість відповідача по аліментах на трьох неповнолітніх дітей від шлюбу з позивачкою, становить 10300грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки і сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину визначається судом.
Аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи те, що стан здоров’я відповідача є задовільним, відповідач має мінливий нерегулярний дохід, має у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, має іншу сім'ю – фактичну дружину та дитину, а також вимоги ст.180 СК України, відповідно до якої обоє батьків зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, суд проходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з врахуванням встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на 2013 рік.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у сумі 1020 грн. щомісячно, починаючи з 30 січня 2013 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 229грн.40 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.