Справа № 2-404/08

            РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 вересня 2008 року                                                                                Бородянський районний суд 

Київської області в складі: головуючого - судді Унятицького Д.Є.,

                                                 при  секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Бородянської селищної ради, третя особа: Бородянське БТІ про визнання рішення виконкому Бородянської селищної ради Київської області від 30 вересня 1994 року № 59/24 частково незаконним та внесення змін в реєстрацію про право власності на домоволодіння,

            ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу від 23 липня 1980 року (далі - Договір) він купив у відповідачки ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1, який вона отримала в порядку спадкування після смерті свого батька. Разом з будинком він придбав також належні до будинку сараї "Б", "В", вбиральню "Г", доріжку, але при підписанні договору купівлі-продажу будинку він дозволив відповідачці тимчасово користуватися сараєм "В" та вбиральнею "Г", яким згодом були присвоєні літери відповідно "Ж" та "Е". Проте в подальшому за вказані споруди почали виникати сварки. Відповідачка вважала, що вказані споруди та земельна ділянка біля даних споруд та під ними являються її власністю, посилаючись на те, що рішенням виконкому Бородянської селищної ради Київської області від 30 вересня 1994 року № 59/24 були ніби - то узаконені за нею сарай "Ж", "В", гараж "Д".

Оскільки він вважає, що даним рішенням порушуються його права як власника, просив визнати рішення виконкому Бородянської селищної ради Київської області № 59/24 від 30 вересня 1994 року в частині узаконення за ОСОБА_2 сараю "Ж" біля будинку АДРЕСА_2 незаконним та скасувати в цій частині; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод в користуванні придбаними ним надвірними спорудами біля будинку АДРЕСА_1 Київської області відповідно до договору купівлі-продажу від 23 липня 1980 року - сараєм "В" та вбиральнею "Г" , звільнивши їх; зобов'язати КП КОР "Бородянське бюро технічної інвентаризації" внести відповідні зміни в матеріали інвентаризаційних справ на будинки АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

У відкритому судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов підтримали, викладене підтвердили.

Відповідачка та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти позову, просили у позові відмовити, посилаючись на те, що на момент вчинення Договору спірні надвірні будівлі були самовільно побудовані, тобто держава не визнала, що вони були у власності відповідачки. Отже, відповідачка не могла та не мала права відчужувати це нерухоме майно, тому що на момент вчинення Договору не оформила у передбаченому законом порядку документів, які б підтверджували за нею право власності на надвірні будівлі  - сарай "Ж" і вбиральню "Е". Право власності на вказані надвірні будівлі вона належно оформила набагато пізніше після укладення Договору, а саме 30 вересня 1994 року на підставі рішення Бородянської селищної ради № 59/24. Крім того, рішенням Бородянського районного суду Київської області від 8 вересня 2006 року по цивільній справ № 2-62-2006 встановлено, що спірні надвірні будівлі - сарай "Ж" і вбиральня "Е" належать на праві власності ОСОБА_2

Бородянська селищна рада та КП КОР "Бородянське БТІ" до суду надіслали листи, просять справу слухати без участі їх представників.

Вислухавши пояснення представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачку, допитану як свідка під присягою, її представника ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 23 липня 1980 року (а.с.12-13), відповідачка ОСОБА_2 продала позивачу ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 Київської області, який їй належав на підставі свідоцтва про право на спадщину. За згодою обох сторін за відповідачкою ОСОБА_2 в користуванні залишилися сарай під літерою "В" та уборна під літерою "Г".

На час укладення вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 була власником двох суміжних будинковолодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, і після продажу будинку АДРЕСА_1 позивачу в її користування перейшли сарай "В" та вбиральня "Г", яким згодом були присвоєні літери відповідно "Ж" і "Е".

Відповідно до копій технічних паспортів на житловий будинок АДРЕСА_1, складених 2 липня 1979 року, 1 квітня 1980 року (а.с.16-19, 24-27), складовою частиною вказаного будинковолодіння були також надвірні будівлі під літ. "В" та "Г", які відповідачка успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину (а.с.82).

Рішенням виконкому Бородянської селищної ради народних депутатів від 30 вересня 1994 року (а.с.31) надано дозвіл відповідачці ОСОБА_2 оформити технічну документацію на самовільно побудовані приміщення: сараї "Ж", "В" та гараж "Д" по АДРЕСА_2.

З копії технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2, складеного 6 липня 1994 року (а.с.20-23), власником якого є ОСОБА_2, вбачається, що вбиральня "Е" та сарай "Ж" ( які до інвентаризації були "Б" і "В") вже відносилися  до вказаного будинковолодіння, що також підтверджується копією інвентаризаційної справи №144 на будинок АДРЕСА_2 (а.с.87-107). Після 6 липня 1994 року інвентаризація будинковолодіння АДРЕСА_2 не проводилася.

Відповідачка, допитана як свідок під присягою, пояснила, що вона була власницею обох будинків АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2. Будинок АДРЕСА_1 вона продала позивачу, сарай, який був побудований ще в 1950 -х роках, вона не продавала. Право власності на спірний сарай у неї оформлено.

Посилання представника позивача на те, що за договором купівлі-продажу позивачем разом із будинком було придбано і сарай "В", вбиральню "Г" не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, суперечить як самому договору, так і матеріалам технічної інвентаризації. Так як на час продажу будинку позивачу ОСОБА_2 була власником обох суміжних будинковолодінь, то на думку суду, вона мала повне право за згодою покупця залишити частину надвірних будівель в своєму користуванні, приєднавши їх до належного їй будинку АДРЕСА_2. Зазначення в договорі інвентарної оцінки будинковолодіння з врахуванням вартості сараю та вбиральні, які залишилися ОСОБА_2 суд вважає помилковим та несуттєвим, так як це не впливає на правовідносини сторін по договору.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для скасування рішення виконкому Бородянської селищної ради Київської області № 59/24 від 30 вересня 1994 року в частині узаконення за відповідачкою ОСОБА_2 сараю "Ж" по АДРЕСА_2, оскільки вказане рішення, яке було прийняте після останньої інвентаризації 6 липня 1994 року будинковолодіння АДРЕСА_2, відповідно до якої спірні надвірні будівлі - сарай "Ж" та вбиральня "Е" вже були складовою його частиною та належали на праві власності відповідачці ОСОБА_2, ніяким чином не порушує права, свободи та інтереси позивача, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачка є власницею вказаних надвірних споруд, то вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися ними на свій розсуд, виходячи з цього суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо зобов'язання її не чинити перешкод позивачу в користуванні вказаними надвірними спорудами та щодо зобов'язання КП КОР "Бородянське БТІ" внести зміни в матеріали інвентаризаційних справ на будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 328 ЦК України, ст. 10, 11, 62, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

 У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Бородянської селищної ради, третя особа: Бородянське БТІ про визнання рішення виконкому Бородянської селищної ради Київської області від 30 вересня 1994 року № 59/24 частково незаконним та внесення змін в реєстрацію про право власності на домоволодіння, зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні придбаними ним надвірними спорудами біля будинку АДРЕСА_1 Київської області відповідно до договору купівлі-продажу від 23 липня 1980 року - сараєм "В" та вбиральнею "Г", звільнивши їх, відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.   

Головуючий-суддя                                                                                                      Д.Унятицький