Справа № 362/839/13-к

Провадження № 1-кп/362/98/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2013м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді - ВОРОБЙОВОЇ В.М.

при секретарі - Барановій Г. П.,

з участю прокурора - Пархоменка В. В.,

захисника - ОСОБА_1

законного представника- ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Голівка Донцької області, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, освіта неповна середня, офіційно не працює, не одруженого, раніше не судимого/ згідно ст.. 89 КК України/

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5,уродженця і

мешканця АДРЕСА_2 українця,

громадянина України, неодруженого, учня 11 класу Васильківської ЗОШ ¹1,

раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до обвинувального Акту від 29.01.2013 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 07.01.2013 року близько 13 годин за попередньою змовою, маючи намір на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний намір, підійшли до підсобного приміщення , розташованого в АДРЕСА_3 яке належить ОСОБА_4, після цього зайшли через проріз вхідних дверей в середину вищевказаного приміщення, звідки таємно викрали двоколісний візок вартістю 510 грн., чим завдали матеріальної шкоди ОСОБА_4 на загальну суму 510 грн., однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки не встигли викрадене майно винести за межі домоволодіння АДРЕСА_3 так як були затримані ОСОБА_5

Дії обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах , невиконання особою усіх дій,які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від її волі , на таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним за пред'явленим обвинуваченням повністю, підтвердив викладені вище обставини, пояснивши, що 07.01.20123 року він разом із ОСОБА_3 йшли ц центр міста,щоб купити йому куртку.Проходили повз приватний будинок по вул. Соборній, в одній із половин якого ніхто не живе, там відсутні двері, вікна, і туди перехожі ходять в туалет а в друга половина- це жиле приміщення.Сама ділянка має огорожу тільки з одного боку. Вони також вирішили зайти в туалет, через дверний проріз першим зайшов він, коли справив свої потреби, побачив візок , повідомив про це ОСОБА_6, і вони вирішили візок забрати. Знову зайшли в приміщення, викотили візок через дверний проріз, відкотили його зовсім недалеко від приміщення, коли вийшов мешканець будинку , затримав їх і викликав працівників міліції. Вона зразу зізнались. В скоєному розкаюється , просить його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і суду пояснив, що дійсно 07.01.2013 року він разом з ОСОБА_2 йшли в місто, щоб купити йому куртку. Проходили по вул. Соборній повз будинок, друга половина якого не є жилим приміщенням, оскільки там відсутні двері, вікна не мають скла, і перехожі заходять туди за своїми потребами. Першим зайшов в це приміщення , щоб справити свої потреби , ОСОБА_2, який і побачив там візок, сказав йому, він також зайшов , і вони вирішили забрати візок собі, не подумавши .Але тільки викотили його, як їх побачив мешканець будинку , затримав і викликав працівників міліції. Вони не опирались, зізнались , попросили вибачення.Потерпіла до них претензій не має. В скоєному розкаюється, просить його суворо не карати.

Суд вважає можливим, відповідно до положень ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ні ким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, і обвинувачені, правильно розуміючи зміст даних обставин , і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах , невиконання особами усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі , на таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачуються особи, мало місце; що діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і що у вчиненні цього кримінального правопорушення винні обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3

До обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, суд відносить їх щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, а для обвинуваченого ОСОБА_3 і вчинення злочину в неповнолітньому віці.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_3, суд враховує посередню характеристику ОСОБА_2 за місцем проживання і позитивну характеристику ОСОБА_3 за місцем проживання і навчання.

За таких обставин, суд вважає необхідним призначити обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі. Але враховуючи обставини скоєння злочину, відсутність інших негативних даних про особи обвинувачених , їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення кожного з обвинувачених без відбування покарання і вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, а ОСОБА_3 відповідно до ст. 75,104 КК України.

На підставі наведеного, ст.ст. 349, 368-371, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України покарання у виді 3/трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк випробування тривалістю 1/один /рік , зобов'язавши повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції в строки, визначені цим органом.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України покарання у виді 3/трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75,104, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк випробування тривалістю 1/один /рік , зобов'язавши повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції в строки, визначені цим органом.

Іспитовий строк обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обчислювати з моменту постановлення вироку - 27 лютого 2013 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і прокурору.

Суддя Воробйова В. М.