ГАГАРІНСКІЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Єд.Ун. №763/852/13-к
1-кп/763/48/13
ВИРОК
Іменем України
22 лютого 2012 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд міста Севастополя у складі:
Головуючого-судді Щербакова В.В.
при секретарі Сидорук М.А.,
з участю державного обвинувача прокурора прокуратури Гагаринского району міста Севастополя Матюхіної Ю.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Гагарінського районного суду міста Севастополя кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201214005000143 від 24 листопада 2012 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці Російської Федерації, м. Свердловськ, громадянки України, вдови, має на утриманні 2 неповнолітні дитини, зареєстрованій та фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, будучи раніше притягнутою до кримінальної відповідальності СВ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст..15 ч.3 - ч.2 ст. 185 КК України, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не встала і знову вчинила умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 30 вересня 2012 року приблизно о 17 годин 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні магазину «IN CITY», який знаходиться в приміщенні торгового центру «Новус» та розташований за адресою: м Севастополь, проспект Жовтневої революції 24, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою вибору найбільш підходящого товару, який можна таємно викрасти, підійшла до вішалок з жіночим одягом, звідки взяла дві жіночі куртки (білого кольору вартістю 323 грн. та темного кольору вартістю 323 грн.), які належали ТОВ «Модний континент - Україна». Після чого, ОСОБА_2 з двома зазначеними куртками попрямувала до приміщення примірювальної, що знаходиться в магазині жіночого одягу «IN CITY». Потім, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, а саме двох вказаних вище жіночих курток, скориставшись тим, що поряд з нею відсутні сторонні особи, які могли б помітити її противоправні дії і перешкодити здійсненню її злочинного наміру, за допомого нижниць (які знаходились при ній - під час досудового розслідування не встановлені), зняла з вищевказаних курток елементи за допомогою яких можливо на виході з магазину встановити факт не оплати товару. Далі, продовживши свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, з метою безперешкодного виходу з магазину і отримання можливості в подальшому розпорядитися на свій розсуд зазначеним вище чужим майном, перебуваючи в приміщенні примірювальній магазину жіночого одягу «IN CITY», помістила в сумку, яка знаходилась при ній, одну жіночу куртку білого кольору (вартістю 323 грн.) та одну жіночу куртку темного кольору (вартістю 323 грн.) , а всього майна ТОВ «Модний континент - Україна» на загальну суму 646 грн, та попрямувала до виходу з приміщення магазину. Однак, ОСОБА_2 не виконала всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, так як при виході з приміщення магазину «IN CITY», була зупинена співробітником даного магазину адміністратором ОСОБА_5 В результаті цього, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_2, так як остання не встигла розпорядитися зазначеним чужим майном.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 вину в вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що 30.09.2012 року вона прийшла до ТЦ «Мусон» та зійшла до магазину «IN CITY», де вирішила скоїти крадіжку. Вона підійшла до вішалок з жіночим одягом, звідки взяла дві жіночі куртки з якими попрямувала до приміщення примірювальної. В примірювальної вона зняла з курток елементи за допомогою яких можливо встановити факт не оплати, помістила куртки в сумку та вирішила покинути магазин, однак після проходження касової зони була затримана адміністратором магазину, після чого був доставлений до Гагарінського РВ.
Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваною не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати її дії за ч.3 ст.15- ч.1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа с причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Потерпілих від кримінального правопорушення не має, згідно заяви керівника магазина ТОВ «Модний континент - Україна» ОСОБА_4 майнова шкода підприємству не завдана та підприємство не бажає до залучення їх у провадження в якості потерпілих, цивільний позов підприємству не заявлявся.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, передбаченою ст. 66 КК України, під час досудового розслідування може бути щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування не встановлено.
Органом досудового розслідування відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.
До суду речові докази не надавалися, а тому питання про них судом не вирішувалося.
Цивільний позов, судові витрати по кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 ч.1 п. 2,3,4 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Головуючий по справі
Суддя Гагарінського районного суду
м.Севастополя В.В.Щербаков