Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 року місто Севастополь 10 год. 49 хв. Справа №2а-2725/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретаря - Прокопенко О.О.,

за участю:

представника позивача - Відкритого акціонерного товариства «Утёс» - Романенко Богдана Івановича, паспорт НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 03 жовтня 1995 року, довіреність від 28 вересня 2012 року № 175;

представника відповідача - Головного управління Держземагенства у м. Севастополі - Сьоміної Галини Гурамівни, довіреність від 19 грудня 2012 року № 8-1-6/11130;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Севастопольської міської Ради - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Утёс» до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Севастопольська міська Рада, про визнання дій незаконними, скасування державної реєстрації договору оренди, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Утёс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі про визнання протиправними дій щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,0608 га, розташованої по вул. Панаса Мирного, 19/вул. Железнякова, 10 у м. Севастополі, зареєстрованого у державному реєстрі земель 18 червня 2009 року за № 040966000047; скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,0608 га, розташованої по вул. Панаса Мирного, 19/вул. Железнякова, 10 у м. Севастополі, зареєстрованого у державному реєстрі земель 18 червня 2009 року за № 040966000047.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21 листопада 2012 року відкрито провадження у справі 2а-2725/12/2770, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21 листопада 2012 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Севастопольську міську Раду.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем реєстрацію договору оренди землі від 06 квітня 2009 року було проведено незаконно, у порушення строків, встановлених для реєстрації договору рішенням Севастопольської міської Ради від 11 листопада 2008 року № 5800, а тому реєстрація договору оренди землі підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував. Зазначив, що рішенням Севастопольської міської Ради саме позивача було зобов'язано впродовж шести місяців укласти договір оренди земельної ділянки з міською Радою та забезпечити його державну реєстрацію у встановленому законом порядку. Відповідно до зазначеного рішення відповідачу необхідно було лише забезпечити реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Утёс» у якості орендаря та внесення відповідних змін до кадастрової та обліково-реєстраційної документації. При цьому, строку виконання вказаних дій міською Радою у рішенні встановлено не було. На виконання вимог Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 відповідачем було надано висновок про можливість проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, а Севастопольською міською філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» було здійснення державну реєстрацію цього договору у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 11 листопада 2008 року № 5800 Відкритому акціонерному товариству «Утёс» передано в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,0608 га по вул. Панаса Мирного, 19/вул. Железнякова, 10 у м. Севастополі для обслуговування адміністративної бази, з віднесення цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови.

Пунктом 4.2 рішення Севастопольської міської Ради від 11 листопада 2008 року № 5800 позивача зобов'язано протягом шести місяців з дня прийняття цього рішення укласти договір оренди земельної ділянки з міською Радою та забезпечити його державну реєстрацію у встановленим законом порядку.

Відповідно до пункту 5 зазначеного рішення Головному управлінню земельних ресурсів у м. Севастополі необхідно забезпечити реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Утёс» у якості орендаря та внесення відповідних змін до кадастрової та обліково-реєстраційної документації.

06 квітня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Утёс» та Севастопольською міською Радою було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування адміністративного бази, що знаходиться у місті Севастополі по вул. Панаса Мирного 19/вул. Железнякова, 10, загальна площа земельної ділянки 0,0608 га, з віднесенням даної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови.

Севастопольською міською філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» договір оренди земельної ділянки від 06 квітня 2009 року було зареєстровано 18 червня 2009 року за № 040966000047.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття виникнення спірних правовідносин (далі Земельний Кодекс України), до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, у тому числі: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою зазначеної статті Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 вказаного Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок, згідно зі статтею 5 Закону України «Про оренду землі» є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Чатиною прешою статті 6 зазначеного Закону передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі, згідно зі статтею 14 Закону України «Про оренду землі», укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі, відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди) визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (далі Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до пункту 4 Порядку забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Згідно з пунктом 5 Порядку для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів: заяву про державну реєстрацію договору оренди; договір оренди (у трьох примірниках); план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду (у трьох примірниках); рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності; результати конкурсу чи аукціону - у разі набуття права на оренду земельної ділянки на конкурентних засадах; копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що у договорі оренди відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі» мають бути зазначені такі істотні умови: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін.

Відповідно до пункту 9 Порядку відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.

Державний орган земельних ресурсів, згідно з пунктом 11 Порядку, у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.

Факт державної реєстрації, відповідно до пункту 12 Порядку, засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Згідно з пунктами 15, 16 Порядку рішення про відмову у державній реєстрації приймає у 10-денний термін голова відповідної ради або голова Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. До рішення додається обґрунтований висновок державного органу земельних ресурсів про таку відмову. Рішення про відмову у державній реєстрації може бути оскаржено у судовому порядку.

Зазначене свідчить, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі договору оренди землі, що зареєстрований у встановленому порядку. Законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним. При цьому, порушення строків укладення договору та його реєстрації, не є підставою для відмови у здійснені державної реєстрації або для її скасування.

У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений 06 квітня 2009 року між Севастопольською міською Радою та Відкритим акціонерним товариством «Утёс», повністю відповідає вимогам пункту 8 Порядку та статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України «Про оренду землі», а тому підстав для відмови у здійсненні його державної реєстрації у відповідача не було.

Доводи представника позивача щодо порушення Головним управлінням Держземагенства у м. Севастополі строку, встановленого рішенням Севастопольської міської Ради від 11 листопада 2008 року № 5800, для здійснення державної реєстрації договору оренди, судом до уваги не приймаються, оскільки, пунктом 4.2 вказаного рішення впродовж шести місяців саме позивача було зобов'язано укласти договір оренди земельної ділянки з міською Радою, а його державну реєстрацію необхідно було забезпечити позивачу у встановленому законом порядку без встановлення певних строків. До того ж, пунктом 5 рішення Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі було зобов'язано лише забезпечити реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Утёс» у якості орендаря та внесення відповідних змін до кадастрової та обліково-реєстраційної документації. При цьому, строків виконання цього пункту Рішенням Севастопольської міської Ради від 11 листопада 2008 року № 5800, також встановлено не було.

Крім того, суд зазначає, що визначені пунктами 11, 12 Порядку 20-дений термін для надання висновку про можливість реєстрації договору оренди землі та 10-дений термін для засвідчення підписом та гербовою печаткою факту державної реєстрації договору, не є припиняючим строком.

Також безпідставними є доводи представника позивача щодо реєстрації договору оренди землі раніше, ніж було подано підприємством заву до Севастопольської міської філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», а саме: реєстрацію було здійснено 18 червня 2009 року на підставі заяви Відкритого акціонерного товариства «Утёс» від 30 червня 2009 року (вх. № 265 від 08 липня 2009 року), у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що 13 травня 2009 року за вх. № 1172/1 на адресу Головного управління Держкомзему у м. Севастополі надійшов лист Севастопольської міської Ради від 12 травня 2009 року за вих. № 03-15/1990 щодо реєстрації договору оренди землі, укладеного між Севастопольською міською Радою та Відкритим акціонерним товариством «Утёс», разом з договором оренди земельної ділянки площею 0,0608 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Панаса Мирного, 19/вул. Железнякова, 10, укладеного 06 квітня 2008 року з Відкритим акціонерним товариством «Утёс», та додатками на 89 аркушах у трьох примірниках, а також заяви директора Відкритого акціонерного товариства «Утёс» на одному аркуші.

Відповідно до вказаної заяви, що підписана директором Відкритого акціонерного товариства «Утёс» Соловйовою Л.А. без зазначення дати, підприємство просить Головне управління Держкомзему у м. Севастополі забезпечити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,0608 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Панаса Мирного, 19/вул. Железнякова, 10. До заяви додається договір оренди земельної ділянки у 3 примірниках.

25 травня 2009 року Головним управління Держкомзему у м. Севастополі було надано висновок № 3548 щодо відповідності договору оренди земельної ділянки, укладеного між Севастопольською міською Радою та Відкритим акціонерним товариством «Утёс», вимогам статей 4, 5, 6, 11, 15, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 «Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди землі».

Листом від 26 травня 2009 року за вих. № 216-р Головне управління Держкомзему у м. Севастополі на виконання вимог Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, було направлено до Севастопольської міської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» для здійснення державної реєстрації договір оренди земельної ділянки, укладений між Севастопольською міською Радою та Відкритим акціонерним товариством «Утёс».

Таким чином, реєстрація Севастопольською міською філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 18 червня 2012 року зазначеного договору оренди повністю узгоджується з вимогами законодавства.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач довів суду, що при здійсненні реєстрації договору оренди землі він діяв у порядку, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством. У свою чергу доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 18 лютого 2013 року.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін