ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2013 рокуСправа №827/425/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 541,39 грн.,
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 541,39 грн. Вказує, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя. Однак, у встановлений законом строк, зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були сплачені з затримкою. У зв'язку з чим УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя прийняло рішення № 868 від 20.06.2012 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 401,03 грн. та пені - 140,36 грн. На час звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати штрафних санкцій складає 541,36 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 541,36 грн.
Ухвалою від 11 лютого 2013 року відкрито скорочене провадження по адміністративній справі, запропоновано відповідачеві подати у строк до 27 лютого 2013 року письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
Відповідачем ухвалу від 11 лютого 2013 року про відкриття скороченого провадження по адміністративній справі виконано не було.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя.
Згідно із п.4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі Закон - 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали
спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із п.11 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців встановлюється у розмірі 34, 7 відсотка на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї , які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до п.3.2 розділу ІІІ Порядку про формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року під № 1014/18309 (далі Порядок № 22-2) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Відповідно до п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 22-2 звіт до органів Пенсійного фонду може подаватися страхувальником:
- в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається);
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.
Відповідно до п.п. 4.6.2 п. 4.6. розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року під № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5), платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Згідно з п.п. 7.2.2 п. 7.2 розділу VІІ Інструкції № 21-5 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Судом встановлено, що відповідач згідно із п.1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464, був зобов'язаний самостійно сплатити суму єдиного внеску за 2011 рік, заявлену в поданому звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове держане соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України в розмірі 4 010,30 грн. до 20.01.2012 року (а.с.9). Проте, у встановлений законом строк, зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2011 рік сплачені були з затримкою.
Відповідно до п. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На підставі статті 25 Закону № 2464 УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя відносно відповідача було прийнято рішення № 868 від 20.06.2012 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 401,03 грн., та нарахування пені в сумі 140,36 грн. (а.с.8). Яке було повернуто до управління з позначкою «за закінченням термін зберігання» (а.с.7).
Таким чином, на час розгляду адміністративного позову, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Севастополя зі сплати штрафних санкцій та пені складає 541,39 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-56, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 37196104002703 у відділенні Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі МФО 824509) заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 541,39 грн. (п'ятсот сорок одна гривня 39 копійок).
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак