АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа №22-ц/796/162/2013
Головуючий у 1 інстанції - Васильєва Т.М.
Доповідач - Українець Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
27 лютого 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
В складі : головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Шебуєвої В.А.
- Оніщука М.І.
при секретарі - Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації за частку у спільному майні
в с т а н о в и л а :
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом про стягнення компенсації за частку у спільному майні.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є співвласником 1/3 частини спірної квартири, а відповідач - 2/3 частин квартири. У зв»язку з тим, що склалися неможливі умови проживання з відповідачем та тяжким фінансовим становищем, вона має намір продати свою частку, проте без згоди відповідача цього зробити неможливо.
27 вересня 2010 року вона звернулася до відповідача із листом щодо придбання належної їй 1/3 частини спірної квартири або надання згоди на продаж спірної квартири та поділ грошових коштів, проте відповідач вирішити спір мирним шляхом відмовляється.
Просить стягнути з відповідача на її користь 470 000 грн. в якості грошової компенсації вартості належної їй 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, виділивши їй таким чином частку із спільного майна .
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2011 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто на її користь зі ОСОБА_4 470 000 гривень в якості грошової компенсації вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року заочне рішення було скасовано справу призначено до розгляду.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 16.02.2012 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справи Апеляційного суду міста Києва від 16.02.2012 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Як вбачається з апеляційної скарги позивача, вона просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, чинне законодавство не передбачає обов'язку позивача спочатку звернутися з позовом про встановлення порядку користування, а тільки потім з позовом про стягнення компенсації за частку у спільному майні.
Судом не звернуто уваги на те, що своїм зустрічним позовом, який було залишено без розгляду у зв»язку з неусуненням недоліків, ОСОБА_4 сам визнав факт неможливості сумісного проживання та бажання викупити її частину у спільному майні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 08 квітня 1997 року Радянською районною державною адміністрацією, квартира АДРЕСА_1 в рівних частках належала ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (а.с.8).
17 грудня 2001 року Першою Київською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, перейшла у власність відповідача ОСОБА_4.(а.с.9).
Сторони є співвласниками спірної квартири в розмірі 1/3 та 2/3 частки відповідно.
Спірна квартира є двокімнатною, загальною площею 49,6 кв.м. та житловою площею 35,2 кв.м., кімнати є суміжними.
Згідно ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Надання у володіння власникові майна його частки в натурі можливе лише за умови, що майно є подільним у відповідності до ч. 2 ст. 183 цього Кодексу. Якщо надання частки в натурі є неможливим, співвласник вправі вимагати від інших співвласників матеріальної компенсації вартості його частки.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності.
Виходячи з аналізу зазначеної норми у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України вбачається, що передбачене ч.2 ст.364 право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.
Зазначеною нормою передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про призначення компенсації, і не передбачається обов'язок згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із зустрічною позовною заявою, в якій зазначав, що спільне володіння і користування квартирою АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 є неможливим, частка ОСОБА_2 у спільному майні є незначною та її не можна виділити, тому виявив бажання викупити у ОСОБА_2 її 1/3 частину спірної квартири (а.с. 53-54).
Відповідно до ч. 2 ст. 362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, маючи намір розпорядитися своєю частиною спірної квартири, вжила заходи для повідомлення ОСОБА_4 про свій намір. Зокрема, ОСОБА_2 було написано лист-звернення від 27 вересня 2010 року, в якому вона доводила до відома ОСОБА_4 про свій намір продати 1/3 частину квартири й переважне право ОСОБА_4 на її купівлю (а.с. 4).
Зважаючи на зазначене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неможливості спільного використання спірної квартири, неможливості виділу в натурі 1/3 частки спірної квартири, факту відмови відповідача вирішити питання про припинення права спільної часткової власності в запропонований позивачем спосіб, згоди позивача на отримання грошової компенсації вартості своєї частки в спірній квартирі та приходить до висновку про виділення частки ОСОБА_2 зі спільного майна, а саме квартири АДРЕСА_1, шляхом стягнення з ОСОБА_4 на її користь грошової компенсації вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з розміром грошової компенсації виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем були надані висновки про вартість майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
З висновку про вартість майна №05/01 від 28.01.2011 року станом на 28.01.2011 року, наданого позивачем вбачається, що ринкова вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 становить 470 000 грн. (а.с.12).
Відповідачем було надано висновок оціночного дослідження №3/11 від 07.04.2011 року, в якому зазначено, що ринкова вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 становить 119 400 грн. (а.с.32).
У зв»язку зі значною розбіжністю у ринковій вартості 1/3 спірної квартири, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
З висновку експерта КНДІСЕ від 18 грудня 2012 року вбачається, що ринкова вартість1/3 частини квартири АДРЕСА_1 становить 300 113 грн.
ОСОБА_4 та його представник не погоджуючись з висновком експертизи, просили допитати додатково в судовому засідання експерта.
Колегією суддів було задоволено клопотання представника відповідача, проте останні не забезпечили його явку, не внесли оплату за виклик експерта в судове засідання, обмежившись передачею через канцелярію експертної установи повідомлення суду про задоволення такого клопотання.
При цьому в судове засідання не подані конкретні питання на які необхідно експерту надати відповідь.
Доводи відповідача та його представника зводяться до того, що вони не погоджуються з висновком експертизи.
При цьому відповідачам було роз»яснено їх право звернутися за експертним висновоком щодо відповідності зазначеного висновку правовим нормам.
З цією метою колегія суддів двічі відкладала розгляд справи, проте відповідачі не надали жодного доказу на спростування останнього висновку експертизи.
Аналізуючи всі надані висновки, колегія суддів вважає за можливе покласти в основу рішення, останній висновок № 8958/8959/12-42 судовї будівельно-технічної експертизи від 18 грудня 2012 року, яким визначена ринкова вартість 1/3 частини спірної квартири в 300 113 грн., оскільки даний висновок зроблений з урахуванням вартості частини квартири на час розгляду справи в суді.
Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виділення частки ОСОБА_2 зі спільного майна, а саме квартири АДРЕСА_1, шляхом стягнення з ОСОБА_4 на її користь грошової компенсації вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 300 113 грн.
Крім того, ОСОБА_2 було внесено 1885,44 грн. на оплату судової будівельно-технічної експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 у відповідності до ст.88 ЦПК України.
Колегія суддів, з урахуванням виділення частки майна шляхом стягнення її вартості з відповідача на користь позивача, вважає за необхідне вирішити також питання про припинення права на цю частку позивача та визнання цього права за відповідачем, оскільки це випливає з вимог ОСОБА_2 про виділення її частки шляхом стягнення грошової компенсації з відповідача, що відповідно трансформується в право відповідача на отримання цієї частки у власність.
Керуючись ст.ст. 183,358,362,364 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307,309, 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Виділити частку ОСОБА_2 із спільного майна, а саме квартири АДРЕСА_1, шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в сумі 300 113 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 з визнанням цього права за ОСОБА_4 та реєстрації речового права на цю частину квартири територіальним органом державної реєстрації прав Міністерства юстиції України.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та 1885,44 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, а всього стягнути 3705,44 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: