АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Лозинська М.І.
№ 22-ц/796/3471/2013 Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарі Товарницькій А.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «Євробудінвест» на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 10 грудня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «Євробудінвест», третя особа: генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «Євробудінвест» Гомзар Сергій Юрійович, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «Євробудінвест» (далі - ТОВ «ХК «Євробудінвест»), третя особа: генеральний директор ТОВ «ХК «Євробудінвест» Гомзар С.Ю., про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ХК «Євробудінвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 152 800,00 грн., компенсації за порушення строків її виплати у розмірі 15 664,00 грн., середній заробіток за час невиплати сум належних звільненим працівникам у розмірі 340 800,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.
В інші частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ХК «Євробудінвест» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 Посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі з пропуском встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України строку, судом порушено положення ст. ст. 253, 256, 263, 264, 267 ЦК України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Звертає увагу на те, що судом не було встановлено причини затримки у виплаті заробітної плати, хоча відповідачем неодноразово наголошувалось на тому, що така затримка пов'язана з відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства.
В судове засідання представник ТОВ «ХК «Євробудінвест» та третя особа не з'явилися, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Представник ОСОБА_1 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 серпня 2004 року по 04 жовтня 2010 року працювала в ТОВ «ХК «Євробудінвест» на посаді керівника виробничо-технічного відділу, звільнена у зв'язку із станом здоров'я відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України (а. с. 6).
В ТОВ «ХК «Євробудінвест» перед ОСОБА_1 утворилася заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2010 року у сумі 152 800,00 грн.
Так, відповідно до протоколу спільної наради трудового колективу товариства та керівництва компанії від 18 жовтня 2011 року, протоколу №2 спільної наради трудового колективу ТОВ «ХК «Євробудінвест» від 27 березня 2012 року, графіку погашення заборгованості по заробітній платі ТОВ «ХК «Євробудінвест», заборгованість товариства по заробітній платі перед позивачкою встановлено в розмірі 152 800,00 грн. (а. с. 10-12).
Сума заборгованості по заробітній платі відповідачем не оспорюється. Розрахунок з позивачкою при звільненні проведено не було.
ОСОБА_1 порушила перед судом питання про стягнення з ТОВ «ХК «Євробудінвест» 152 800,00 грн. заборгованості по заробітній платі, 15 664,00 грн. компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, 368 480,88 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 5 000,00 грн. моральної шкоди, а всього, 541 944,88 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, зменшивши її розмір до 500,00 грн., при цьому виходив з положень ст. ст. 115, 116, 117, 233, 237 КЗпП України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі заявлені ОСОБА_1 з пропуском встановлених Законом строків.
Також, безпідставними є посилання ТОВ «ХК «Євробудінвест» на порушення судом ст. ст. 253, 256, 263, 264, 267 ЦК України, які визначають строки звернення особи до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, наслідки звернення з такими вимогами з пропуском строків позовної давності, та не підлягають застосуванню до вимог особи про захист трудових прав.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд першої інстанції правильно визначив розмір невиплаченої заробітної плати, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 152 800,00 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку 368 480,88 грн. відповідно до ст. ст. 116, 117 КЗпП України, Постанови кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про Порядок обчислення середньої заробітної плати», виходячи із того, що середньоденна заробітна плата позивачки становить 660,36 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно з ст. 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відсутність коштів на підприємстві не може бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності за порушення строків виплати працівнику заробітної плати та обов'язку компенсації працівнику втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, та не виключає його вину.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «Євробудінвест» відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді