Справа № 22ц-1628/2008 р.                      Головуючий у 1 інст.- Костенко О.Ф.

Категорія - цивільна                                  Доповідач- Бойко О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          за участі                ОСОБА_2,  його представника ОСОБА_3, 

                                         позивача ОСОБА_1, його представника

                                         ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В :

    Оскаржуваним рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2008 року позовні вимоги  ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у

відшкодування матеріальної шкоди 4587 грн. 07 коп., у відшкодування моральної шкоди 500 грн.,  витрати на проведення експертизи - 710 грн. 40 коп., витрати на судовий збір 59 грн. 50 коп., витрати на ІТЗ - 30 грн.,  витрати на правову допомогу в сумі 1130 грн., а всього стягнуто 7016 грн. 97 коп.                                                     

     В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить скасувати рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є упередженим, необґрунтованим та безпідставним.

     Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом було безпідставно відхилено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду позовної заяви  Чернігівським окружним адміністративним судом про скасування постанов  від 25 грудня 2007 року та від 30 січня 2008 року, оскільки вказані постанови були винесені з порушенням матеріального та процесуального права.

     Також апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно було відхилено його клопотання про призначення автотехнічної експертизи транспортного засобу ОСОБА_1, оскільки у висновку експерта при визначенні вартості збитку враховані елементи транспортного засобу, належного позивачу, які не були зазначені в додатку до адміністративного протоколу. Також зазначає, що акт виконаних робіт не був предметом дослідження в суді, а переданий позивачем експерту поза судовим засіданням.

     На думку апелянта, позивач не надав докази  нанесеної моральної шкоди всупереч ст. 60 ЦПК України.

     Апелянт вказує, що при винесенні рішення,  судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки його було визнано винним лише у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а не у скоєнні ДТП, а винна особа в скоєнні ДТП в судовому засіданні взагалі не встановлювалась.

     В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апелянтом не визначені межі оскарження.

     В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2та його представник ОСОБА_3апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.                                               

     Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_4 просили відхилити апеляційну скаргу,  рішення суду першої інстанції залишити без змін.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

     Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2007 року, з якої вбачається, що винним в скоєнні ДТП є ОСОБА_2і, враховуючи пошкодження автомобіля позивача, вартість яких визначена судовою автотоварознавчою експертизою, збитки повинен відшкодовувати саме ОСОБА_5 Що стосується моральної шкоди, то визначаючи її розмір в 500 грн.,  суд першої інстанції виходив із вимог розумності і справедливості та ст. 23 ЦК України.

     По справі встановлено, що 02 грудня 2007 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_2в м. Бахмачі по вул. Батуринській, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, виконуючи маневр лівого повороту, не пропустив автомобіль, який рухався в зустрічному напрямку марки ВАЗ-21099 під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого сталося зіткнення цих транспортних засобів, внаслідок чого обидва автомобіля отримали ушкодження.

     В результаті порушення ОСОБА_2 п. 10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення від 02 грудня 2007 року.

     Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2007 року ОСОБА_2був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік (а.с. 10 справи № 3-3176/07 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП).

     Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2008 року ОСОБА_2 було змінено захід стягнення за постановою судді від 25 грудня 2007 року у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах, передбачених санкцією ст. 124 КУпАП, а саме у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк шість місяців (а.с.18).                                                                                  

     Відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався.

     Як вбачається з висновку експерта № С-56 судової автотоварознавчої експертизи,  загальна вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1, складає 4587 грн. 07 коп.

     Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

     Відповідно до положень ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

     Визначаючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, суд обґрунтовано виходив з висновку експерта № С-56, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого позивачу як власнику автомобіля складає 4587 грн. 07 коп.

      При визначенні суми моральної шкоди, судом правильно визначено, що  розмір стягнутої моральної шкоди відповідає тим фізичним і моральним стражданням, яких зазнав позивач  в результаті ДТП.

      Судом також обґрунтовано, в зв'язку із задоволенням позовних вимог, стягнуто з відповідача на користь позивача ОСОБА_1, понесені ним судові витрати при розгляді справи.

     Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка.

     Доводи апеляційної скарги стосовно необхідності зупинення провадження у справі у суді 1 інстанції, в зв”язку з поданням ним до Чернігівського окружного адміністративного суду скарги на постанови про притягнення його до адмінвідповідальності, є безпідставними, оскільки дані постанови є чинними і оскарження їх до адміністративного окружного суду не може впливати на вирішення даного спору по суті.

     Не знайшло свого підтвердження і те, що документи для проведення експертизи передавались експерту поза судовим засіданням та складались зі слів позивача. Всі дані, які були необхідні експерту для проведення  експертизи, наявні в матеріалах адміністративної справи та в матеріалах даної цивільної справи.

     Помилковим є твердження апелянта стосовно того, що, притягуючи його до адмінвідповідальності, суд визнав винним його тільки у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а не у скоєнні ДТП, оскільки притягненням до адміністративної відповідальності фактично і встановлюється вина у скоєнні ДТП. Крім того, даною постановою було встановлено, що ОСОБА_2порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого і сталась ДТП. Вина відповідача підтверджується і його  особистими поясненнями при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. І разом з тим, суду не надано жодного доказу з приводу вини позивача у ДТП.

     Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування рішення суду, яке постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.        

     Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в  :

    Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

     Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2008 року - залишити без змін.

     Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена  до  Верховного  Суду  України  в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

                Головуючий:                                                      Судді: