Судове рішення #28226422

Копія




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 2ц-2230/1

Провадження № 22-ц/792/23/13


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. Хмельницький


Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Врублевському П.С.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання батьківства, стягнення аліментів на дитину та її матір із апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2010 року,

встановила:


2 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з доповненим у подальшому позовом до ОСОБА_6

Позивачка просила суд: визнати відповідача батьком народженої нею ІНФОРМАЦІЯ_3 року дочки ОСОБА_7 та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини № 437 від 25 грудня 2007 року, зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області; стягнути з ОСОБА_6 на її користь аліменти на дочку ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частки всіх доходів відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання даної заяви до суду і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_6 на її користь аліменти на матір дитини в розмірі 700 грн. на місяць, починаючи з дня подання даної заяви до суду і до досягнення дочкою ОСОБА_7 трирічного віку.

ОСОБА_1 зазначила, що у другій половині березня 2007 року вона підтримувала з відповідачем інтимні стосунки, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 року у неї народилась дочка ОСОБА_7. ОСОБА_6 в особистих розмовах визнавав себе батьком дитини, передавав для дочки подарунок і гроші, однак в подальшому відповідач відмовився зареєструвати своє батьківство в установленому законом порядку. На даний час ОСОБА_6 не надає матеріальної допомоги на утримання її та дитини.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2010 року позов задоволено. Встановлено, що ОСОБА_6 є батьком дочки ОСОБА_7, яку ІНФОРМАЦІЯ_3 року народила ОСОБА_1 В актовому записі про народження № 437 від 25 грудня 2007 року, складеному відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області на ОСОБА_7, у відомостях про батька записано батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1. У відомостях про дитину по батькові вказано за іменем батька - ОСОБА_7, а прізвище залишено без змін - ОСОБА_7. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 квітня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на останню в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 2 квітня 2009 року і до виповнення дочкою трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Рішення суду в частині стягнення аліментів допущене до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 51 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Суд виходив з того, що досліджені у справі докази засвідчують походження малолітньої ОСОБА_7 від ОСОБА_6, а відповідач не надає коштів на утримання дитини та її матері, хоча за своїм матеріальним становищем він спроможний сплачувати позивачці аліменти у такому розмірі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивачка ОСОБА_1 зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Суд першої інстанції не дотримався положень ст. 129 Конституції України, ст.ст. 74, 76, 158, 169, 224, 225 ЦПК України.

Належне повідомлення судом осіб, які беруть участь у справі, про її розгляд у судовому засіданні є обов'язковим (ч. 1 ст. 158 ЦПК України). Неявка в судове засідання сторін, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, перешкоджає розгляду справи (ч. 1 ст. 169 ЦПК України).

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов'язком суду.

Отже, неповідомлення судом сторін про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порядок повідомлення сторін про час і місце розгляду справи встановлений ст.ст. 74-76 ЦПК України, про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити розписка.

Як убачається з матеріалів справи, яка розглянута без участі відповідача ОСОБА_6, останній не був оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду. Справа не містить розписок про одержання відповідачем судових повісток або відомостей про відмову останнього в їх отриманні.

Крім того, суд всупереч ст.ст. 224, 225 ЦПК України за неявки в судове засідання відповідача не вирішив питання про заочний розгляд справи.

У зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлено, що сторони не перебувають у шлюбі між собою. У березні 2007 року ОСОБА_6 і ОСОБА_1 підтримували інтимні стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_7, яка на даний час проживає з позивачкою.

Запис про батька малолітньої ОСОБА_7 у Книзі реєстрації народжень проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Після народження дитини відповідач визнавав своє батьківство щодо неї. ОСОБА_6 надавав ОСОБА_1 матеріальну допомогу на утримання дочки та купляв подарунки для дитини.

Відповідач є здоровою та працездатною особою, не має інших утриманців, перебуває на заробітках за кордоном, має регулярний дохід.

ОСОБА_6 не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання її та дитини.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами та показаннями свідка ОСОБА_9

Згідно висновку експертизи судово-медичної генетичної ідентифікації № 534 від 17 січня 2013 року вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 складає величину не менше 99,99 %. Таким чином, згідно Hummel K at all "Biostatistische Abstammugsbegutachung mit blutgruppen befunden" Stuttgart, 1971, біологічне батьківство ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 практично доведено.

Частиною 1 статті 126 СК України встановлено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, та і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

В силу ч.ч. 1, 2, 4 ст. 128 СК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Досліджені у справі докази засвідчують походження малолітньої ОСОБА_7 від ОСОБА_6

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 2 і 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст.ст. 182 ч. 1, 183 ч. 1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як передбачено ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 80 СК України встановлено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

ОСОБА_6 не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання її та малолітньої дочки ОСОБА_7. Враховуючи матеріальне становище дитини та платника аліментів, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на дитину та її матір. На думку апеляційного суду, ОСОБА_6 спроможний сплачувати аліменти у запропонованому позивачкою розмірі.

Доводи відповідача ОСОБА_6 не спростовують вказаних висновків апеляційного суду.

З ОСОБА_6 слід стягнути судові витрати: 229 грн. 40 коп. (1147х0,2) судового збору на користь держави; 3450 грн. 90 коп. (3158,40+292,50) витрат на проведення судової експертизи на користь ОСОБА_1

Позивачка не підтвердила достатніми доказами понесення нею витрат, пов'язаних з явкою до апеляційного суду, в розмірі 90 грн., тому ці судові витрати не можуть бути присуджені з ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів


вирішила:


Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Нетішина, Хмельницької області.

Органу державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 № 437 від 25 грудня 2007 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області, в частині відомостей про батьківство ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не меншому, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 квітня 2009 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 2 квітня 2009 року і до досягнення дочкою ОСОБА_7 трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 3450 грн. 90 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/


Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк


Головуючий у першій інстанції - Ходоровський Б.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 49


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація