Справа № 2-5600/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2007 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого: судді Кулініча Ю.П.
за участю: секретаря Коваленко О.М. ,
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до відповідачки з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі (з урахуванням уточнень) - 8089, 15 грн. майнової шкоди, 10000, 00 грн. моральної шкоди, а також стягнення судових витрат. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.03.2007 внаслідок винних дій відповідачки сталася дорожньо транспортна пригода, внаслідок якої позивач отримав ушкодження здоров'я, поніс матеріальні збитки у вигляді витрат на лікування, послуги таксі, відновлення транспортного засобу, втраченого заробітку, пошкодження одягу та мобільного телефону.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.
Відповідачка позов визнала частково і пояснила, що у вчиненні ДТП вважає частково винним також позивача, вважає позовні вимоги завищеними, у більшій частині не обгрунтованими належними доказами. Просила врахувати, що вона є матір'ю-одиначкою і перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали кримінальної справи № 30/1045 за звинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, 21.03.2007 на автодорозі Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області водій автомобіля ВАЗ 21011 дрн 153-10 MM ОСОБА_3 скоїла зіткнення з мотоциклом ЯВА-350 дрн 33-45 ЧНГ під керуванням ОСОБА_1
Дорожньо-транспортна пригода сталася за таких обставин: при виконанні маневру розвороту ОСОБА_3 не надала переваги в русі мотоциклу під керуванням позивача, що рухався в попутному напрямку, чим порушила п.п.1.3., 1.5., 9.2., 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху України.
Матеріали кримінальної справи не дають підстав для висновку, що у вчиненні ДТП присутня вина ОСОБА_1
Постановою Чернігівського районного суд Чернігівської області від 26.07.2007 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за амністією.
Згідно ст. ст. 1166-1167 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач був доставлений у лікувальний заклад та поніс витрати на придбання ліків, що підтверджується копіями фіскальних чеків (а.с. 8-11), на загальну суму 522, 16 грн. Сума витрат 0, 67 грн. за фіскальним чеком від 20.03.07 (а.с. 10) не може вважатися збитком внаслідок ДТП, оскільки дана покупка була здійснена до самої події, що сталася 21.03.2007.
Згідно копії консультативного висновку нейрохірурга (а.с. 27), позивач внаслідок ДТП потребує санаторно-курортного лікування. Позивачем подана копія довідки № 32-22 від 09.07.2007 (а.с. 26) про те, що вартість санаторно-курортної путівки на 21 день в санаторії „Остреч" м. Мена складає 2310, 00 грн. Суд вважає позовну вимогу про стягнення даної суми обґрунтованою.
Суми 12, 00 грн. та 80, 00 грн. добровільних та благодійних внесків, сплачених позивачем на корить лікувальних закладів, не підлягають відшкодуванню, оскільки здійснювались на розсуд позивача і не були обов'язковими.
Згідно ст. 1195, 1197 фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за
трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку.
Як свідчить копія довідки № 75 від 08.05.2007 (а.с. 25) через перебування на лікарняному внаслідок ДТП позивач втратив заробіток у розмірі 580, 00 грн. Виходячи з принципу диспозитивності суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню.
За твердження позивача, сплачені ним кошти за послуги таксі у сумі 122, 47 грн. пов'язані з доставкою його до лікарні у зв'язку з нездатністю самостійно пересуватися. Однак, суд не вбачає безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між винним діями ОСОБА_3 у вчиненні ДТП та даними витратами. Матеріали справи не дають підстав для висновку, що позивач не міг самостійно пересуватися та дані послуги потрібні були йому для проведення лікування. Крім того, вірним є зауваження відповідачки про те, що копії розрахункових квитанцій № 148665 від 02.04.07 та № 148666 від 22.03.07 (а.с. 12) мають послідовний порядковий номер, хоча виписані з інтервалом у 10 днів. Дана обставина обґрунтовано викликає сумнів у достовірності цих доказів, і тому суд не визнає їх незаперечними.
В судовому засіданні встановлено, що мотоцикл Ява-350, дрн 3345 ЧНГ, належить на праві власності ОСОБА_4. Позивач ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом на підставі довіреності від 15.05.2006. Отже, право вимоги відшкодування збитків на ремонт мотоцикла належить ОСОБА_4 Довіреність надає позивачеві право на представлення інтересів ОСОБА_4 при вчиненні будь-яких дій пов'язаних зі згаданим мотоциклом, в тому числі його ремонтом. Але позивач звернувся до суду з позовом від свого імені, а не в інтересах ОСОБА_4 Також ОСОБА_1 не подано доказів того, що ним за власні кошти здійснено ремонт мотоцикла на користь власника, тому права зворотної вимоги (регресу) він не має. Отже, позовні вимоги про стягнення вартості відновлення транспортного засобу з відповідачки на користь ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
З показань свідка ОСОБА_5, акту технічного стану (а.с. 28) та довідки від 30.03.2007 (а.с. 30) вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 заподіяно збитки у вигляді поломки мобільного телефону та пошкодження одягу. Вартість мобільного телефону згідно довідки становить 1249, 00 грн. Збитки від пошкодження одягу визначені позивачем у 100, 00 грн. Суд, вважає за можливе погодитись з даним розміром майнової шкоди.
Вимоги позивача про стягнення 10000, 00 грн. підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших
обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивачем не надано обґрунтування та доказів заподіяння моральної шкоди саме в такому розмірі. З пояснень сторін та показань свідка вбачається, що ОСОБА_1 зазнав певних фізичних та душевних страждань, однак їх розмір є завищеним. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що згідно поданої відповідачкою довідки від 12.11.2007 № 610 та матеріалів кримінальної справи № 30/1045 вона є одинокою матір'ю. Виходячи з принципу розумності і справедливості суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода у сумі 1000, 00 грн.
Таким чином, відшкодуванню підлягає всього 4761, 16 грн. майнової та 1000, 00 грн. моральної шкоди.
При розгляді справи в суді позивачем понесені судові витрати: 8, 50 грн. державного мита; 30, 00 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи; та 2000, 00 грн. на правову допомогу. Також суд відносить до судових витрат 274, 10 грн., сплачених за надання висновків спеціалістів. Згідно ст. 88 ЦПК України дані витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1188, 1195, 1197 ЦК України, ст. 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5761, 16 грн. у відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 736, 56 грн. у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення складено в повному обсязі та підписане 27.11.2007.