18.02.2013 Єдиний унікальний номер 205/1038/13-ц

Провадження № 2о/205/48/13

УХВАЛА

про відмову в відкритті провадження

18 лютого 2013 року м. Дніпропетровськ

Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Мовчан Д. В., розглянувши заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа - Дніпропетровська міська рада, про встановлення факту користування земельною ділянкою та встановлення факту побудування самочинно збудованих споруд та будівель,-

встановив:

Заявник, ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою про встановлення факту користування земельною ділянкою та встановлення факту побудування самочинно збудованих споруд та будівель.

Фактично судді із канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказаний позов було передано 15 лютого 2013 року.

У своїй заяві заявник просить суд встановити факт користування земельною ділянкою та визнання факту побудування самочинно збудованих споруд на цій земельній ділянці за ним, ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ст.ст.234, 256 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення і коли встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про неможливість розгляду заяви по суті в порядку окремого провадження, з огляду на нижченаведене.

Так, п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", висловлена правова позиція, відповідно до якої суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, процесуальний закон передбачає умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язано із вирішенням спору про право.

У п.17 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду, Верховним Судом також викладена правова позиція згідно якої, суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності. Заяви про встановлення факту володіння будинком на праві власності не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо будівництво не було закінчено і будинок не був прийнятий в експлуатацію або його було збудовано самовільно чи зареєстровано за іншою особою.

Проаналізувавши матеріали заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд приходить до висновку, що встановлення факту належності самочинно нерухомого майна нерухомого майна пов'язано із вирішенням спору про право власності на вказане самочинно побудоване майно, а встановлення факту користування земельною ділянкою пов'язано із вирішенням спору про існування такого права користування цим майном.

Сукупність вказаних обставин свідчить про те, що заява ОСОБА_1 встановлення факту користування земельною ділянкою та встановлення факту побудування самочинно збудованих споруд та будівель не може бути розглянута в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 256 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Дніпропетровська міська рада, про встановлення факту користування земельною ділянкою та встановлення факту побудування самочинно збудованих споруд та будівель - відмовити.

Ухвала суд може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В.Мовчан